КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23.09.2023.
Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 1117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 998 028 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
_____________________________________________________________________________________Справа № 757/32371/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_11
Апеляційне провадження № 11-сс/824/4937/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків визначено до 27.09.2023.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, у доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні належні доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у його діях відсутня сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак інкримінованого йому злочину.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не враховано міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема наявність у нього цивільної дружини, малолітньої доньки, друзів та рідних. Підозрюваний має постійне неофіційне місце роботи та джерело доходів, зокрема працював таксистом. ОСОБА_7 раніше не судимий.
Крім того, апелянт посилався на недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та зазначав, що підозрюваний сприяє слідству, зобов'язується проживати на території України, позбавлений можливості впливати на експертів та спеціалістів.
Крім того, на ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_7 , в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою визначити йому розмір застави у межах від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний в апеляційній скарзі зазначав, що прокурором не надано доказів існування обставин, які є виключними для визначення застави в розмірі, який перевищує межі, встановлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Слідчим суддею без достатнього обґрунтування визначено заставу в розмірі, яка є непомірним для нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у міста Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023102060000019 від 30.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслдування встановлено, що ОСОБА_7 разом з ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами, переслідуючи мету отримання прибутку за рахунок незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, у невстановленому місці, у невстановлений час незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон та розпочали його незаконно зберігати, з метою подальшого збуту, за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, в подальшому, 26.07.2023 в період часу з 08 години 45 хвилин по 14 годину 36 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: порошкоподібну речовину світлого кольору, кристалоподібну речовину світлого кольору, пляшки з рідинами, колби, полімерні ємності з порошкоподібними речовинами світлого кольору, каністри з речовинами, електронні ваги з нашаруванням порошкоподібної речовини світлого кольору.
Відповідно до проведеного експрес-тесту, кристалоподібна речовина світлого кольору, містить в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який упаковано та розфасовано в полімерні зіп-пакети великих об'ємів.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", метадон віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено.
Згідно даних протоколу затримання від 26.07.2023, цього ж дня о 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
27.07.2023 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 307 КК України.
28.07.2023 слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення застави у розмірі 1117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3 000 000 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23.09.2023.
Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 1117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 998 028 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків визначено до 27.09.2023.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні,
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, загальну вартість вилучених заборонених речовин, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 1117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 998 028 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою або визначення розміру застави у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційних скаргах доводи про недоведеність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також про те, що у його діях відсутня сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає передчасними, оскільки вказані обставини підлягають встановленню під час розгляду по суті.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованих злочинів, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини інкримінованих злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, вірогідність настання яких, поряд із ризиками можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є досить високою.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання та постійне місце роботи, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 сприяє слідству, зобов'язується проживати на території України, позбавлений можливості впливати на експертів та спеціалістів, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Твердження підозрюваного про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави, є безпідставними, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, майнового та сімейного стану підозрюваного, загальну вартість вилучених заборонених речовин, колегія суддів приходить до висновку, що застава у розмірі 1117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 998 028 грн., є такою, що достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та спонукатиме до їх виконання належним чином.
Інші доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3