Ухвала
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 685/1150/21
провадження № 61-14027ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Семченко Галина Сергіївна, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позову зазначала, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди про добровільне утримання дітей, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 вересня 2021 року до досягнення дітьми повноліття. Рішення в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов'язку з утримання дітей, а за своїм майновим становищем має можливість сплачувати позивачці аліменти у такому розмірі.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 вересня 2021 року та до повноліття дитини. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сторони фактично проживають окремо, водночас їх старша дочка ОСОБА_3 проживає з матір'ю, а молодша дочка ОСОБА_4 - з батьком. Між сторонами у судовому порядку не вирішувалося питання щодо визначення місця проживання дітей. ОСОБА_2 не надає ОСОБА_1 майнової допомоги на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 . Оскільки малолітня ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_2 та перебуває на його повному забезпеченні, то ОСОБА_1 не має право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів на дочку. Водночас ОСОБА_1 вправі заявити вимогу та отримати стягнення аліментів на дочку ОСОБА_3
26 вересня 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Семченко Г. С. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом спору у цій справі є стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а тому справа є малозначною.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно з якими державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яку подала представниця - адвокатка Семченко Галина Сергіївна, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний