УХВАЛА
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 545/75/23
провадження № 61-12585ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 23 грудня 2022 року № 1731 про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 31 березня 2015 року він працює на посаді начальника Солохівського цеху з видобутку нафти газу і конденсату (нафтогазопромислу) газопромислового управління «Полтавагазвидобування» акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування»).
Наказом ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» від 23 грудня 2022 року № 1731 «Про дисциплінарне стягнення» до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за порушення трудової дисципліни, а саме порушення вимог пунктів 2. 1; 2. 10; 2. 27; 2. 30; 2. 40; 2. 45; 2. 47; 2. 50; 2. 59; 2. 69; 4. 8; 4. 15; 4. 22 та 4. 27 посадової інструкції.
Вважає, що цей наказ є незаконним, необґрунтованим, оскільки у ньому не зазначено, за які порушення накладено стягнення, докази, які підтверджують вказані порушення. Наказ не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення ним трудових обов'язків.
З тексту наказу йому стало відомо, що роботодавець виявив певні порушення у роботі підпорядкованого йому підрозділу з 30 серпня 2022 року до 31 серпня 2022 року, про що свідчить зміст службових та пояснювальних записок. У період з 12 вересня 2022 року до 22 грудня 2022 року він був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Після виходу на роботу, 23 грудня 2022 року, його було ознайомлено з результатами акта перевірки стану пожежної, екологічної безпеки та безпеки дорожнього руху об'єктів Солохівського цеху від 30 - 31 серпня 2022 року, проведеного на підставі наказу від 30 грудня 2021 року № 1808 про утворення постійно діючої комісії стану охорони праці четвертого ступеня контролю, графіку вибіркових перевірок об'єктів Солохівського цеху від 22 серпня 2022 року.
Про те, що 30 - 31 серпня 2022 року проводилась перевірка Солохівського цеху з видобутку нафти газу і конденсату (нафтогазопромислу), йому стало відомо 23 грудня 2022 року під час ознайомлення з актом, він не отримував вказаного акта, не мав можливості усунути порушення у терміни, зазначені в акті, оскільки не знав про їх існування до дня ознайомлення з актом.
Ознайомившись з порушеннями та недоліками, викладеними в акті, кваліфікує їх на дві групи: незначні дефекти щодо оформлення документів, які не впливають на їх суть, та недоліки в роботі, які можливо усунути в робочому порядку, і які не несуть тяжких наслідків для підприємства.
Крім того, значна частина зазначених порушень усунута під час перевірки, про що й вказано в самому акті, тому позивач вважає, що відповідач неправомірно застосував до нього заходи дисциплінарного стягнення, оскільки відсутня наявність сукупності всіх складових дисциплінарного проступку, що виключає законність та обґрунтованість спірного наказу про дисциплінарне стягнення та є підставою для його скасування.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задоволено.
Скасовано наказ директора Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» Андрія Місіньова від 23 грудня 2022 року № 1731 «Про дисциплінарне стягнення».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Укргазвидобування» оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідача АТ «Укргазвидобування» адвоката Артамонова А. А. задоволено.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
18 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року та залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року.
Дослідивши касаційну скаргузаявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, предметом позову є визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не належить до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховний Суд урахував предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що ця справа є незначної складності, а тому не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі суд касаційної інстанції не надає правову оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлює наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Разом із цим касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Крім того, посилання заявника на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який у розумінні підпунктів а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська