УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 0907/2-7891/2011
провадження № 61-11853ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» на ухвалу Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 27 лютого 2023 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» (далі - ТОВ «Олком-Лізинг») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року стягнено зі
ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та Кредит») заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 1705pv16-06 у розмірі 456 610,21 грн.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області 05 травня
2015 року видав виконавчий лист № 0907/2-7891/2011 щодо боржника ОСОБА_1 , на підставі якого відділ державної виконавчої служби
у місті Івано-Франківськ відкрив виконавче провадження № 47489490.
Державний виконавець 27 квітня 2018 року закінчив виконавче провадження № 47489490 відносно боржника ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно, а виконавчий документ повернуто стягувачу.
В акті приймання-передачі до договору про відступлення прав вимоги
від 09 жовтня 2020 року, укладеного між АТ «Банк «Фінанси та Кредит»
і ТОВ «Олком-Лізинг», відсутні будь-які виконавчі документи, які стосуються безпосередньо боржника ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю відділу державної виконавчої служби
у місті Івано-Франківську виконавче провадження № 47489490 знищено
у зв'язку зі закінченням строку зберігання.
Відповідно до листа АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у кредитора відсутні
будь-які виконавчі листи чи судові накази про стягнення заборгованості стосовно боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 18 грудня 2020 року замінено стягувача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у виконавчому провадженні на його правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг».
Отже, виконавчий лист № 0907/2-7891/2011 на ім'я боржника ОСОБА_1
втрачено, оскільки за актом приймання-передачі такий виконавчий лист до ТОВ «Олком-Лізинг» не передавався, на виконанні в органах виконавчої служби на теперішній час не знаходиться. Зазначає, що за частиною третьою статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» на час подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа визначений законом строк не пропущено.
На підставі викладеного ТОВ «Олком-Лізинг» просило видати дублікат виконавчого листа від 05 травня 2015 року № 0907/2-7891/2011 про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 27 лютого 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого документа відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Олком-Лізинг» не подало до суду належних та допустимих доказів щодо втрати виконавчого листа. Заявник протягом тривалого часу з 18 грудня 2020 року (після заміни сторони виконавчого провадження) не вживав заходів з метою відшукати виконавчий лист, встановити винних осіб, які його втратили. З поданих до суду матеріалів неможливо встановити (або спростувати) факт пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,
ТОВ «Олком-Лізинг» оскаржило її в апеляційному порядку.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Олком-Лізинг» - Манзенка Р. А. про участь у судовому засіданні, яке призначено на 04 липня 2023 року на 15.00 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Олком-Лізинг» задоволено частково.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 27 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконавчий лист від 05 травня 2015 року № 0907/2-7891/2011 відсутній у АТ «Банк «Фінанси та Кредит», не передавався ТОВ «Олком-Лізинг», а виконавче провадження знищено. Заявник подав до суду докази щодо втрати виконавчого листа.
Трирічний строк на пред'явлення виконавчого документа почав свій відлік з дня повернення виконавчого листа (закриття виконавчого провадження) та сплив на час звернення ТОВ «Олком-Лізинг» до суду з указаною заявою. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду з відповідною заявою у межах встановленого законом строку для пред'явлення до виконання або поновлення вказаного строку за рішенням суду. ТОВ «Олком-Лізинг» у заяві про видачу дубліката виконавчого листа не заявило вимоги про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, тому підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа відсутні.
03 серпня 2023 року ТОВ «Олком-Лізинг» звернулося до Верховного
Суду з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 27 лютого 2023 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про видачу дубліката задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені
у постановах від 24 січня 2022 року у справі № 18/113-53/81, від 16 лютого 2022 року у справі № 10/246, від 16 травня 2022 року у справі № 5023/3220/11, від 04 серпня 2022 року у справі № 21/5005/2686/2012, від 19 квітня 2019 року у справі № 2-1316/285/11, від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06,
від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 травня 2022 року
у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року
у справі № 433/1335/14-ц, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18,
від 07 лютого 2023 року у справі № 757/4220/20, від 14 грудня 2022 року
у справі № 185/3014/21.
Крім того, апеляційну скаргу розглянуто за відсутності ТОВ «Олком-Лізинг», належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції повідомив заявника про дату, час та місце судового засідання лише шляхом направлення 26 червня 2023 року повістки засобами електронної пошти. Заявник не отримував у паперовому вигляді повістку про призначення судового засідання на 04 липня 2023 року. При цьому заявник
26 червня 2023 року направив заяву про проведення судового засідання
в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проте ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року помилково відмовлено у задоволенні такої заяви з тих підстав, що заява надійшла до суду лише 04 липня 2023 року, тобто пізніше ніж за п'ять днів до початку судового засідання. Факт отримання Івано-Франківським апеляційним судом заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції пізніше ніж за п'ять днів до початку судового засідання пов'язаний виключно
з передчасним призначенням справи до судового розгляду.
Разом з тим виконавче провадження № 47489490 закінчено 27 квітня 2018 року у зв'язку з встановленою забороною звернення стягнення на майно,
а виконавчий документ направлено стягувачу, тому відлік строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання необхідно обраховувати
з моменту закінчення дії відповідної заборони, передбаченої
Законом України «Про мораторій на стягнення майна України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вказаний Закон втратив чинність 21 квітня 2021 року, тому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання на час подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа не пропущений. Оскільки виконавчий лист втрачено, що підтверджується відповідними доказами, то наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред'явлення його до виконання.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин, як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість у питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, а також і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 викладено висновок про те, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 1705pv16-06 в розмірі 456 610,21 грн.
На виконання вказаного рішення суду Івано-Франківський міський суд
Івано-Франківської області 05 травня 2015 року видав виконавчий лист
№ 0907/2-7891/2011.
Відповідно до договору про відступлення прав вимог від 09 жовтня 2020 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступило ТОВ «Олком-Лізинг» право вимоги за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 1705pv16-06.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 18 грудня 2020 року задоволено заяву ТОВ «Олком-Лізинг» про заміну сторони виконавчого провадження.
Здійснено заміну стягувача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» при примусовому виконанні виконавчих листів, виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-7891/2011 за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
від 27 жовтня 2006 року № 1705рv16-06.
На виконанні у виконавчій службі перебувало виконавче провадження № 47489490 з виконання виконавчого листа від 05 травня 2015 року
№ 0907/2-7891/2011, виданого Івано-Франківським міським судом
Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь
АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 456 610,21 грн. Вказане виконавче провадження закінчене 27 квітня 2018 року відповідно до пункту 9 частини першої
статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку
з встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно. Крім того, виконавче провадження було знищене у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідно до акта приймання-передачі до договору про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2020 року, укладеного між АТ «Банк «Фінанси та Кредит»
і ТОВ «Олком-Лізинг», серед переліку переданих документів, які стосуються безпосередньо боржника ОСОБА_1 , будь-які виконавчі документи відсутні.
Згідно з наданою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» інформацією станом
на 06 вересня 2021 року в головному офісі банку відсутні оригінали виконавчих документів стосовно боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку; 2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); 3) кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.
Тобто, цей Закон ввів заборону на примусове звернення стягнення на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку». Вказаний Закон набрав чинність 07 червня 2014 року та втратив чинність 21 травня 2021 року.
Разом з тим заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року № 1705pv16-06 у розмірі 456 610,21 грн стягнена зі ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року.
Отже, на час ухвалення вказаного судового рішення не було запроваджено мораторію, визначеного Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те,
що з урахуванням зазначеного та вимог частини п'ятої
статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», трирічний строк на пред'явлення виконавчого документа почав свій відлік з дня повернення виконавчого листа (закриття виконавчого провадження).
Обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Встановивши, що ТОВ «Олком-Лізинг» у заяві про видачу дубліката виконавчого листа не заявило вимогу про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа
є звернення з такою заявою у межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 квітня
2021 року у справі № 2-1316/285/11).
Законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10).
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 18/113-53/81, від 16 лютого 2022 року у справі № 10/246, від 16 травня 2022 року у справі № 5023/3220/11,
від 04 серпня 2022 року у справі № 21/5005/2686/2012, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06,
від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 травня 2022 року
у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року
у справі № 433/1335/14-ц, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18,
від 07 лютого 2023 року у справі № 757/4220/20, від 14 грудня 2022 року
у справі № 185/3014/21, оскільки висновки у цих справах і у справі,яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Доводи заявника про неналежне повідомлення про дату, час та місце судового засідання спростовуються змістом касаційної скарги щодо отримання судової повістки засобами електронної пошти.
Заявник не спростував обставин про те, що його заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції подано не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» на ухвалу
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк