УХВАЛА
02 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 200/634/23
адміністративне провадження № К/990/32087/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду 25 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неоформлення документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", та їх неподання до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період жовтень-листопад 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період жовтень-листопад 2022 року, а також її виплату у встановлений законом строк;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно підготувати пакет документів, передбачених пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", та надати їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення, нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період жовтень-листопад 2022 року;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 видати наказ про призначення позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, за період жовтень-листопад 2022 року, а також зобов'язати нарахувати та виплатити цю винагороду з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень за період жовтень-листопад 2022 року, а також її виплати у встановлений законом строк в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Зобов'язано начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період жовтень-листопад 2022 року, а також зобов'язати нарахувати та виплатити цю винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду 25 липня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року задоволено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог відмовлено.
22 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду 25 липня 2023 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
22 вересня 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленї постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності зазначеної конкретної норми (норм) права та мотивованих аргументів неправильного її (їх) застосування, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Мотиви касаційної скарги та її аргументи зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, з посиланням на обставини справи, що свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції може бути переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду 25 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко