УХВАЛА
02 жовтня 2023 року
Київ
справа №520/165/23
адміністративне провадження №К/990/32061/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 520/165/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пларіум Юкрєйн» про накладення адміністративного арешту на кошти,
ВСТАНОВИВ:
21.09.2023 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС, скаржник). Касаційну скаргу направлено через підсистему «Електронний суд» 21.09.2023.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 06.06.2023, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем його оскарження було 06.07.2023, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 21.09.2023, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване введенням на території України воєнного стану і конституційним закріпленням права на касаційне оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що вперше касаційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд» 06.07.2023. Верховний Суд ухвалою від 18.07.2023 залишив касаційну скаргу без руху і надав ГУ ДПС десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду для усунення виявлених недоліків: сплати судового збору в сумі 2147,20 грн і надання уточненої касаційної скарги. Ухвалою від 02.08.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання і продовжив ГУ ДПС строк на десять днів для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою від 22.08.2023 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, оскільки у встановлений строк скаржник не усунув виявлених недоліків. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 22.08.2023 о 22:26.
Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 21.09.2023, тобто майже через місяць з дня отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України і її повторного подання. Слід звернути увагу й на те, що звертаючись з касаційною скаргою вдруге скаржник так і не усунув недоліку, який став підставою для повернення попередньої касаційної скарги - документ про сплату судового збору не надав, а зміст касаційної скарги в частині обґрунтування є ідентичним до уточненої касаційної скарги, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Водночас у скаржника було достатньо часу для вирішення цього питання (починаючи з 06.06.2023).
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Однак, як вже зазначалося, до касаційної скарги скаржник не додав документа про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684 гривні, відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 2684 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі 2147,20 грн (2684 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі має бути наведене відповідне обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, позовну заяву повернуто позивачеві на підставі частини другої статті 123 КАС України.
З огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, підставою для повернення позовної заяви стало те, що контролюючий орган пропустив тримісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки дізнався про наявність підстав для звернення до суду ще 15.02.2022, проте, з адміністративним позовом до суду звернувся лише 04.01.2023. Суди, оцінивши наведені контролюючим органом причини пропуску строку дійшли висновку про їх неповажність, що і стало підставою для застосування частини другої статті 123 КАС України.
Суди попередніх інстанцій врахували доводи ГУ ДПС про введення на території України воєнного стану і встановлення простою в роботі територіальних органів ДПС. Однак, зазначили, що повний простій в роботі ГУ ДПС закінчився 15.04.2022 одночасно із запровадженням дистанційної роботи працівників. Суди звернули увагу, що позивач не зазначив конкретних обставин, які позбавили його можливості звернутися до суду з позовною заявою у більш стислі строки після припинення повного простою у роботі ГУ ДПС.
У касаційній скарзі відсутнє обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм процесуального права, як і відсутнє посилання на обставини, які об'єктивно унеможливили звернення до суду з цим позовом у період до 04.01.2023.
Усталеною є позиція Верховного Суду, що касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для ухвалення судового рішення.
За таких обставин, ГУ ДПС у касаційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви має зазначити, в чому на його переконання, полягає неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, зокрема, статті 122 КАС України, а також в чому полягає помилка суду при оцінці заявлених причин пропуску строку.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 520/165/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко