ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/18047/22 пров. № А/857/3881/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (суддя -Хома О.П., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №380/18047/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: 1) визнати протиправними дії МВС України щодо не проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2015 №850 (далі Порядок №850); 2) зобов'язати відповідача провести виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку №850.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорта) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІII групи інвалідності внаслідок отриманої травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до Закону України “Про міліцію”, постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності працівника міліції” від 21.10.2015 №850 та прийняти відповідне рішення. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача 992,40 грн судових витрат у вигляді судового збору.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням матеріальних норм права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що підставою для відмови МВС України у погодженні висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги слугував факт не залучення при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представника закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії і вказана обставина виключає можливість прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850, що не було враховано судом першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 08.02.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 у період з 1993 по 2011 роки проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (серія 12 ААБ №360308, дата огляду 15.12.2020-14.01.2021) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків (а.с. 8).
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (серія 12 ААА № 012031, дата огляду 15.12.2020-14.01.2021) позивачу згідно до свідоцтва про хворобу №559 від 27.09.2011 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 55 % (а.с. 9).
ОСОБА_1 26.01.2021 подано заяву (рапорт) Голові ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. До заяви додано: довідку МСЕК про результат визначення втрати працездатності; копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності; свідоцтво про хворобу №559 від 27.09.2011; копію паспорта та РНОКПП; копію висновку службового розслідування від 23.09.2011; копія актів форми Н-1 та Н-5; копія висновку службового розслідування від 10.04.2000; копію актів форми Н-1, Н-5; довідку ПАТ “НАСК”; реквізити картки Ощадбанку (а.с. 6).
Департамент фінансової політики МВС України вперше повернув матеріали до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області без прийняття рішення листом від 13.04.2021 №15060/15-2021, вказавши на порушення пунктів 10 і 16 Положення №1317, які полягали у відсутності під час проведення медико-соціальної експертизи представника закладу охорони здоров'я МВС та відсутність представлення ОСОБА_1 працівником ДУ “ТМО МВС України по Львівській області” під час проведення медико-соціальної експертизи, а також запропонував усунути ряд недоліків у документах, які стосувалися розслідування нещасного випадку (а.с. 31).
Після усунення недоліків позивач 15.11.2021 повторно подав у встановленому порядку через Голову Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області до МВС України заяву з повним пакетом документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до Порядку №850 (а.с. 7).
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 16.12.2021 №57585/15-2021 повторно повернув без прийняття передбаченого Порядком №850 рішення заяву та додані до неї матеріали до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області (а.с. 59, 108).
Підставою повторного повернення вказано, що медико-соціальна експертиза ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, яке полягало у незалученні представників закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії та відсутність скерування поліклініки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області” ОСОБА_1 для проходження МСЕК.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку №850, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати.
Переглянувши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ).
Частиною шостою статті 23 Закону №565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Отже, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень статті 23 Закону України “Про міліцію” Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до пункту 1 Порядку №850, порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно із п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пп.2 п.3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з п.7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з п.8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Наведені правові норми дають підстави дійти таких висновків: за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ; розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком №850 не передбачено; обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
У розглядуваній справі судому встановлено, що отримавши від ліквідаційної комісії документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги, МВС України листами від 13.04.2021 №15060/15-2021 та 16.12.2021 №57585/15-2021 двічі повернуло без прийняття рішення матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Невиконання МВС України покладеного на нього обов'язку щодо прийняття в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів одного з двох передбачених цим Порядком №850 рішень зумовлює висновок суду про порушення відповідачем вимог пункту 9 зазначеного Порядку.
Даючи оцінку листам МВС України від 13.04.2021 №15060/15-2021 та 16.12.2021 №57585/15-2021, суд першої інстанції вірно зазначив, що такі не є рішеннями в розумінні пункту 9 Порядку №850, оскільки ними не вирішено питання призначення чи відмови у призначенні грошової допомоги, а протиправно повернуто матеріали на доопрацювання.
Відповідно до приписів п.9 Порядку №850, МВС України у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов'язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
Таким чином, всупереч вимогам пункту 9 Порядку №850 відповідачем протиправно не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850 та повернуто їх без прийняття належного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що наведена у постановах від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі №733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі №802/498/18-а.
До такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, який не спростовується доводами апеляційної скарги.
Такі дії відповідача не відповідають вимогам п.1 ч.2 ст.2 КАС України, оскільки відповідачем не були вчинені у спосіб, що визначений законом.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорта) ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, та з метою ефективного захисту порушеного права позивача зобов'язання МВС України повторно розглянути таку заяву та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Таким чином, колегія суддів приходить до неспростованого висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача, прийняв законне та обґрунтоване рішення у наведений вище спосіб, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд також враховує, що рішення суду першої інстанції не оскаржене в апеляційному порядку позивачем.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року в адміністративній справі №380/18047/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов