Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2023 р. справа № 520/27261/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3594,94 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, а саме із порушенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
У позовній заяві позивач посилається на постанову Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 826/14908/18, в якій Верховний Суд зазначив, що положеннями пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем врегульовано підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, для застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначає позивач, наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 288 о/с на підставі п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІ), відповідача було звільнено зі служби в поліції з 14.06.2022 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Як вважає відповідач, на підставі положень абзаців 1,2 частини 2 статті 122 та пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а також висновків Верховного Суду щодо застосування цих процесуальних норм беззаперечно вбачається, що шестимісячний строк розпочинається з 15.06.2022 та закінчується 15.12.2022. Саме з 15.12.2022 розпочинається тримісячний строк, протягом якого ГУНП в Харківській області має право звернутися до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, і такий строк закінчиться 13.03.2023.
Утім, суд вважає помилковим буквальне тлумачення відповідачем вищенаведених висновків Верховного Суду саме в частині початку перебігу тримісячного строку звернення до суду зі спливом шести місяців від дати видання наказу, адже строк оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень становить один місяць (ч.5 ст.122 КАС України), а не шість місяців.
Відтак, тримісячний строк звернення до суду у межах цього спору слід обраховувати з 14.07.2022, а тому суд приходить до висновку, що з цим позовом позивач звернувся поза межами законодавчо встановленого строку звернення до суду.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що що 24.02.2022 на території України на підставі Указу президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України був введений воєнний стан, який триває до сьогодні. Одночасно з веденням воєнного стану на території України, наказом ГУНП в Харківській області був введений посилений варіант несення служби, в результаті якого всі поліцейські, в тому числі і працівники відділу правового забезпечення здійснювали інші функції, не пов'язані з представницькими. (Наказ НПУ № 171 від 23.02.2022, наказ НПУ від 23.11.2022 № 23.03.2022). 02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу та пожежею, яка виникла від нього була зруйнована адміністративна будівля ГУНП, в тому числі і службові кабінети, знищені службова техніка і службова документація. У зв'язку з воєнною агресією, знищенням робочих місць та документації велика кількість державних службовців та вільного найму взяли відпустки для того щоб залишити межі Харківської області. Частина поліцейських буда звільнена за різними підставами.
У зв'язку з руйнуванням будівлі ГУНП в Харківській області, було знищені сервери, які зберігали ряд інформації та забезпечували документообіг через електронну пошту.
Всі вищевказані підстави призвели до тимчасової неможливості обробки службової кореспонденції, і, як наслідок, унеможливило виконання запитів, підготовки необхідних документів, в тому числі і подання процесуальних заяв на отримання виконавчого документу для пред'явлення його до виконання.
Також, кожного дня, з початку введення воєнного стану на території України, а саме в місті Харкові та Харківській області, декілька разів на день сповіщають про повітряну небезпеку. Під час повітряної небезпеки, за для забезпечення особистої безпеки співробітників ГУНП їх життя та здоров'я, дотримуючись внутрішніх інструкції ГУНП в Харківській області щодо поводження особового складу під час повітряної тривоги, особовий склад ГУНП покидає свої робочі місця та переходить до найближчого укриття до сповіщення про закінчення повітряної тривоги. У зв'язку з тим, що повітряні тривоги в м. Харкові відбуваються декілька разів на день, а особовий склад ГУНП в Харківській області зобов'язаний реагувати та дотримуватись інструкцій для забезпечення особистої безпеки, є невід'ємною причиною того, що тривалість робочого часу на виконання поставлених завдань скорочується в декілька разів.
Тому враховуючи вищевикладене, а саме введення воєнного стану на території України з 24.02.2022, який діє до теперішнього часу, активну фазу бойових дій в місті Харкові в березні 2022 року, постійність сповіщення про повітряні тривоги в місті Харкові, що призводять до скорочення робочого часу в двічі усіх державних підприємств, установ та організацій, позивач просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення адміністративного позову, оскільки існували форс-мажорні обставини) що об'єктивно унеможливлювали виконання своєчасного пред'явлення позову.
Утім, вищенаведені обставини не можуть слугувати підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом з огляду на таке.
Обставини введення воєнного стану є загальновідомими.
Утім, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, факт запровадження воєнного стану в Україні з 24.02.2022 без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.
Суд зазначає, що строк звернення до суду з цим позовом сплинув у жовтні 2022 року, у той час як позов подано до суду 28.09.2023, тобто, строк звернення до суду з цим позовом позивачем пропущено майже рік.
При цьому із системи "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що позивачем з початку введення воєнного стану до жовтня 2022 року (тобто, в межах строку звернення до суду з цим позовом) подано до суду 135 позовних заяв, що спростовує посилання позивача на неможливість підготування саме цього позову внаслідок введення воєнного стану.
Оцінюючи аргументованість доводів позивача про пропущення строку на звернення до суду з посиланням на введення воєнного стану, суд зважає також і на той факт, що такі обставини, безперечно, є поважними, утім, у контексті виконання позивачем інших завдань з позовно-претензійної роботи у суду виникає обґрунтований сумнів щодо впливу саме цих обставин на порушення строку звернення до суду у цьому спорі.
Посилання позивача на скорочення робочого часу внаслідок значної кількості повітряних тривог не може слугувати самостійною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, адже будь-які інші державні установи, що також підпорядковуються аналогічним правилам перебування в укриттях під час повітряної тривоги і розташовані на території м. Харкова, у тому числі і суд, своєчасно виконують покладені на них функції.
Такі аргументи суд міг би визнати прийнятними у разі незначного пропуску строку звернення до суду, вбачаючи волевиявлення позивача звернутися до суду у строк, утім, саме у контексті цього спору суд вважає, що спливу строку тривалістю понад 11 місяців, протягом якого позивач до суду з тих чи інших причин не звертався, достатньо для того, що вважати спірні правовідносини юридично стабільними.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №813/3756/17, відповідно до якої встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин із необхідними доказами поважності таких причин.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій Котеньов