ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"02" жовтня 2023 р. справа № 300/6553/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" з адміністративним позовом до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).
Приписами частин 1, 3 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають учасники справи.
Згідно вимог частин 1, 2, 4 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, поряд з іншим, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З наведеного слідує, що учасник справи, визначаючи у позовній заяві про певні обставини, зобов'язаний при зверненні до суду подати відповідні докази, які ними засвідчуються.
У випадку відсутності таких доказів (письмових документів тощо) позивач вправі заявляючи клопотання про витребування доказів судом, однак, при цьому зобов'язаний зазначити у такому клопотанні про заходи, які ним вжито для отримання відповідного доказу самостійно або причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також подати докази на підтвердження здійснення усіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання такого доказу.
Втім, позивачем до матеріалів позову не подано суду жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Більше того, як встановлено судом зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.01.2023
Водночас, позивач не надає суду такої постанови про відкриття виконавчого провадження.
Окрім того, позивач не вказав про причини неможливості надання таких доказів суду.
За змістом пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, поряд з іншим, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, вивчивши зміст позовної заяви, суд зазначає про відсутність власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, свідченням чого є недотримання позивачем пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, позивачем не долучено копії позовної заяви, а також копії доказів (документів), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у примірнику для відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України “Про судовий збір”).
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684 гривень.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.01.2023.
Таким чином, звернена до суду позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру.
Тобто при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою, відповідно до положень статтей 4, 6 Закону України “Про судовий збір” та заявлених позовних вимог, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 858,88 грн.
Проте, позивачем в порушення вимог Закону України “Про судовий збір”, судовий збір в цьому розмірі не сплачено.
У відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярного звернення до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 даного Кодексу встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом є десятиденний строк.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 до позовної заяви не долучив належним чином засвідчений доказ того, коли позивач дізнався про оскаржувану постанову, а у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- копій позовної заяви та додатків до позовної заяви у примірнику для відповідача;
- документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 858,88 грн.;
- належним чином засвідчений доказ того, коли позивач дізнався про оскаржувану постанову, а у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Позивачу копію ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.