ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань визнання рішень, дій та бездіяльності боржника протиправними
02 жовтня 2023 року Справа № 280/5309/21 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №280/5309/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі №280/5309/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та надання ОСОБА_1 довідки про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі №280/5309/21 залишене без змін.
20.07.2023 на виконання рішення суду видані виконавчі листи.
22.09.2023 до суду надійшла заява стягувача, надіслана засобами поштового зв'язку 16.09.2023, в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявниця просить: визнати протиправними дії, вчинені боржником на виконання рішення суду від 14.11.2022 у справі №280/5309/21 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 в частині не нарахування та невиплати заявниці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та ненадання заявниці довідки про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язати боржника вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення суду та постанови суду апеляційної інстанції, та зобов'язати боржника нарахувати та виплатити заявниці індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням раніше виплаченої суми індексації; зобов'язати боржника надати заявниці довідку про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що після отримання виконавчих листів вона звернулась до відділу примусового виконання рішень із заявою про відкриття виконавчого провадження (заява отримана 02.08.2023). Проте, станом на 16.09.2023 рішення суду боржником не виконане. 25.08.2023 позивачкою отримано переказ на суму 4 463,90 грн від боржника, при цьому боржником нарахування індексації здійснене з визначенням базового місяця для такого нарахування - грудень 2015 року, про що заявниця дізналась з листа боржника від 09.09.2023 №311 (із розрахунком індексації). Вважає, що військовою частиною протиправно не виплатила заявниці в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та не видала належну довідку.
За приписами ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи те, що дана справа була розглянута в письмовому провадженні, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження, при цьому суд не знаходить підстав для розгляду цієї заяви в судовому засіданні.
Розглянувши заяву, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) судом встановлено, що у відкритті виконавчих проваджень, боржником за якими є Військова частина НОМЕР_1 заявниці відмовлено (більш детальна інформація у суду та в публічному доступі відсутня).
Як зазначено вище, рішенням суду від 14.11.2022 відповідача було зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а також зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
Приймаючи таке рішення суд виходив з правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та багатьох інших, яка в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Крім того, за приписами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З виписки по картковому рахунку заявниці судом встановлено, що 25.08.2023 на виконання рішення суду від 07.06.2023 №280/5309/21 заявниці було перераховано 4 463,90 грн індексації грошового забезпечення за минулий період.
26.08.2023 заявниця звернулась до боржника із заявою, в якій просила виплатити в повному розмірі індексацію грошового забезпечення та надати довідку про нараховану індексацію на виконання рішення суду.
Листом від 09.09.2023 №311 боржник повідомив заявницю, що їй нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/5309/21 від 14.11.2022 в повному обсязі, також надав довідку розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
З довідки-розрахунку суми нарахованої індексації грошового забезпечення заявниці за період з 01.01.2016 по 28-02.2018, яка була надана боржником заявниці, вбачається, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення на загальну суму 4871,57 грн боржником визначений грудень 2015 року, а не січень 2008 року, як це визначено в рішенні суду.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не виконане у повному обсязі рішення суду від 14.11.2022 по справі №280/5309/21, а саме не в повному розмірі нарахована індексація грошового забезпечення заявниці та не видана довідка про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
З наведених вище підстав суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо врахування висновків суду під виконання рішення суду від 14.11.2022 у цій справі.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Вказане у сукупності є підставою для висновку суду щодо порушення відповідачем приписів ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України.
Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Разом з тим, суд зазначає, що вимоги заявниці про зобов'язання боржника нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та видати довідку про розмір грошового забезпечення вже вирішені судом під час розгляду справи по суті, що в повній мірі відображено в рішенні суду від 14.11.2022, тобто такі вимоги вже розглянуті судом. Повторне вирішення судом одних і тих саме вимог під час розгляду заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України унеможливлене, оскільки судове рішення має виконуватися на підставі виконавчих документів, які вже видані судом у цій справі.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 383 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №280/5309/21 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , вчинені на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі №280/5309/21, а саме щодо не в повному розмірі нараховування та виплати індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та невидачі довідки про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог законодавства під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі №280/5309/21 в частині не в повному розмірі нараховування та виплати індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та невидачі ОСОБА_1 довідки про нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з зазначенням базового місяця - січень 2008 року.
Встановити Військової частини НОМЕР_1 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання відповіді щодо її виконання.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 02.10.2023.
Суддя Р.В. Кисіль