ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року Справа № 280/5638/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» (Південне шосе, буд. 57, м. Запоріжжя, 69032), в особі представника - адвоката Лазарук Віри Володимирівни (пров. Косогорний, буд. 5, м. Запоріжжя, 69067), до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрійська, буд. 35, м. Львів, 79003) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв'язку 17.07.2023, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» (далі - позивач, ТОВ «ТРАНС ЕКСПИДИШН»), в особі представника - адвоката Лазарук Віри Володимирівни, до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8538125/43222010 від 30.03.2023, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 10.02.2022, та зобов'язати відповідач 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 10.02.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8583384/43222010 від 06.04.2023, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 11.02.2022, та зобов'язати відповідач 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 11.02.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, проте, отримані квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних послугував відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані пояснення та усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарських операцій. Проте спірними рішеннями відповідача 1 було відмовлено в реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними, безпідставними та не містять жодних чітких/конкретних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 25.07.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.09.2023 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 1 до суду надійшли відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. Наданні платником податку копій документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Також вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні ПН в ЄРПН є передчасною, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім того посилається на те, що позивачем не доведено понесення ним витрат на правову допомогу. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, 14.09.2023, через систему «Електронний суд», від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якої відповідач зазначає про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, а також з метою дослідження первинних документів.
Ухвалою від 19.09.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про розгляд справи №280/5638/23 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін було відмовлено.
Інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 43222010), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.09.2019 здійснено запис за номером: 11031020000047578.
Види діяльності за кодами КВЕД: 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.26 вирощування олійних плодів; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 29.10 виробництво автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 49.20 вантажний залізничний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивач у лютому 2023 року мав господарські відносини з ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» (код ЄДРПОУ 35834331). Господарські операції з ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» здійснювались на підставі Договору №А-000996 перевезення вантажів від 02.06.2020. За цим Договором Перевізник зобов'язується доставити довірений йому Замовником (чи зазначеним Замовником «Відправником») вантаж до пункту призначення і видати його Замовнику (чи зазначеним Замовником «Одержувачу»), а Замовник зобов'язується здійснити за перевезення вантажу встановлену в доповненнях до договору (специфікаціях, заявках) плату.
На виконання Договору Сторонами було підписано Специфікації №90 від 06.02.2023 та №91 від 07.02.2023.
На дату виникнення податкових зобов'язань за господарськими операціями з ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08», позивачем було складено податкові накладні №3 від 10.02.2023 та №4 від 11.03.2023.
Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №3 від 10.02.2023, то надання автопослуг з перевезення пшениці по маршруту: с.Райполе, Синельниківського району, Дніпропетровської області - пров. Матросова 22, місто Вільнянськ, Запорізької області, підтверджується актом №ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт від 10.02.2023 на загальну суму 60809,22 грн., в т.ч. ПДВ - 10134,87 грн., який від ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» підписано директором Кацюбою К.В. Крім того, перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними №2, №3 від 09.02.2023, складення яких обумовлено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997.
Розрахунок за надані послуги, на підставі рахунку на оплату №СФ-0000003 від 10.02.2023 здійснено частково на суму 50674,35 грн, що підтверджується банківською випискою. У зв'язку із частковою оплатою наданих послуг у позивача обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08», що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 361 розрахунки з вітчизняними покупцями за лютий 2023.
Позивачем транспортні послуги по Договору №А-000996 від 02.06.2020 надавались власними силами без залучення сторонніх організацій.
Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №4 від 11.02.2023, то надання автопослуг з перевезення пшениці по маршруту: с.Китайгородка, Нікопольського району, Дніпропетровської області - пров. Матросова 22, місто Вільнянськ, Запорізької області, підтверджується актом №ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт від 11.02.2023 на загальну суму 126521,88 грн., в т.ч. ПДВ - 21086,98 грн., який від ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08» підписано директором Кацюбою К.В. Крім того, перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними №6 від 08.02.2023, №7 від 08.02.2023, №12 від 09.02.2023, №13 від 09.02.2023, №14 від 10.02.2023, №15 від 10.02.2023, №16 від 10.02.2023, складення яких обумовлено Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997. Під час відвантаження доставленого товару, також складалися акти (нестач/надлишків) №0000000489 від 08.02.2023, №0000000492 від 09.02.2023, №0000000544 від 10.02.2023, №0000000583 від 11.02.2023, №0000000584 від 11.02.2023 та №0000000588 від 11.02.2023.
Розрахунок за надані послуги, на підставі рахунку на оплату №СФ-0000004 від 11.02.2023, здійснено частково на суму 105434,90 грн, що підтверджується банківською випискою. У зв'язку із частковою оплатою наданих послуг у позивача обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «АГРОПРОІНВЕСТ 08», що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 361 розрахунки з вітчизняними покупцями за лютий 2023.
Позивачем транспортні послуги по Договору №А-000996 від 02.06.2020 надавались власними силами без залучення сторонніх організацій.
Для здійснення своєї господарської діяльності позивач має у користуванні вантажний автомобільний транспорт.
На підтвердження наявності у користуванні позивача транспортних засобів, ємності для зберігання пального, майданчика для стоянки транспортних засобів та офісу ним було подано Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (Форма №20-ОПП), що підтверджується квитанцією №2 від 03.06.2020, №2 від 09.07.2020, №2 від 09.07.2022, №2 від 05.06.2020.
Достатність трудових ресурсів у позивача у 2023 році підтверджується наданим до контролюючого органу Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 1 квартал 2023 року, відповідно до якого чисельність працівників складає - 10 (десять) осіб, які забезпечують здійснення господарської діяльності підприємства.
На дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до приписів п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме надання послуг, позивачем, на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, було складено податкові накладні №3 від 10.02.2023 та №4 від 11.02.2023, після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих квитанцій №9039600504 від 02.03.2023 та №9039987673 від 02.03.2023 податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався наданим йому правом та подав письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №3 від 10.02.2023 та №4 від 11.02.2023, та копії документів на її підтвердження, відповідно до переліку визначеного п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що оформлено Повідомленнями №1 від 23.03.2023 та №2 від 30.03.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зазначені повідомлення прийнято до розгляду відповідно до квитанції №2 від 24.03.2023 та №2 від 30.03.2023.
Однак, рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8538125/43222010 від 30.03.2023 та №8583384/43222010 від 06.04.2023 було відмовлено у реєстрації податкових накладних №3 від 10.02.2023 та №4 від 11.02.2023, з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Слід зазначити, що форма рішення, затверджена Додатком 1 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачає, що в разі обрання податковим органом підстави для відмови в реєстрації податкової накладної обов'язково в «Додатковій інформації» необхідно зазначати конкретні документи.
Але, у рішеннях конкретно не зазначено, які саме з перелічених документів не було надано.
Позивач не погодившись із рішенням комісії, в порядку передбаченому п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України та п.5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, в електронній формі засобами електронного зв'язку за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос на адресу комісії ДПС України з питань розгляду скарг подав:
12.04.2023 скаргу щодо накладної/розрахунку коригування №8538125/43222010 від 30.03.2023;
19.04.2023 скаргу щодо накладної/розрахунку коригування №8583384/43222010 від 06.04.2023.
Однак, відповідно до Рішень за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.04.2023 №36527/43222010/2 та від 26.04.2023 №38053/43222010/2 скарги були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманої позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії ГУ ДПС у Львівській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою зазначеного рішення вказано неподання платником податку копій документів, однак рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
При цьому суд зазначає, що позивач надав пояснення, а також надав до пояснень документи на підтвердження викладених обставин.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, податковим органом ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.
В постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 адміністративне провадження №К/9901/20572/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав таке: «Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.».
Також, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі №140/14282/20, від 29 червня 2023 року у справі №500/2655/22 та від 19 липня 2023 року у справі №420/7850/22.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірні рішення відповідача 1 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.
Суд вважає хибним твердження податкового органу, що вимога зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу (ДПС України).
Суд зазначає, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1840/2970/18 (постанова від 15 грудня 2021 року).
В зв'язку з протиправністю рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, у ДПС України є тільки один варіант рішення - реєстрація спірних податкових накладних, що не передбачає іншого варіанту дій (рішення), а отже не є дискреційними повноваженнями податкового органу.
У цьому випадку, зобов'язання відповідача 2 (ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Подібне застосування норм права викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 травня 2023 року по справі №140/14282/20 (адміністративне провадження №№К/9901/25157/21, К9901/26359/21).
Щодо інших доводів відповідача, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява №30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов'язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов'язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява №20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, пункт 54).
Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява №4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі, належними та допустимими доказами, правомірність спірних рішень не довели.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 5368,00 грн.
Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до вимог ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДПС у Львівській області.
Щодо витрат на правову допомогу, то на час розгляду справи по суті, позивачем не зазначена сума понесених ним витрат на правову допомогу та не надано документальних доказів понесення вказаних витрат.
Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» (Південне шосе, буд. 57, м. Запоріжжя, 69032), в особі представника - адвоката Лазарук Віри Володимирівни (пров. Косогорний, буд. 5, м. Запоріжжя, 69067), до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрійська, буд. 35, м. Львів, 79003) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8538125/43222010 від 30.03.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 10.02.2022 та №8583384/43222010 від 06.04.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 11.02.2022.
Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 10.02.2022 та №4 від 11.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЕКСПИДИШН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «02» жовтня 2023 року.
Суддя Р.В. Кисіль