ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
02 жовтня 2023 року Справа № 280/7960/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПІВДЕНЬ-ПІВНІЧ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
27.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПІВДЕНЬ-ПІВНІЧ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №8285385/39800607 від 16.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 28.12.2022 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв'язку - податкову накладну №16 від 28.12.2022 року.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовну заяву подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Згідно з ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.11.2022 у справі № 380/3250/20,строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, слідує, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення №8285385/39800607 від 16.02.2023, за результатами якої рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 28.02.2023 №20250/39800607/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня №8285385/39800607 від 16.02.2023 - без змін.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду сплив 28.05.2023
В той час, як позивач звернувся до суду лише 27.09.2023, що зумовлює висновок про не своєчасне звернення до суду з позовом.
Частиною 6 ст.161 КАС Українивизначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Слід зазначити, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, обгрунтовуючи причини пропуску такого строку воєнним станом.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до адміністративного суду (строків подання касаційної скарги), Верховний Суд в ухвалі від 25.05.2022 у справі №640/6686/19 зазначив, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів на підтвердження цих обставин, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Отже причини, на які посилається позивач, не можна вважати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення із касаційною скаргою, позаяк доказів на підтвердження неможливості звернення за правничою допомогою та підготовкою процесуальних документі через відсутність нормального транспортного сполучення та належного енерго та інтернет забезпечення, Верховному Суду надано. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Застосовуючи зазначений підхід у даному випадку, слід зазначити, що організаційні складнощі у діяльності підприємства є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами, мають бути однаковими для всіх учасників справи, інакше це суперечитиме принципу рівності всіх учасників судового процесу.
Слід також зазначити й те, що наразі законодавцем максимально спрощено процедуру звернення до адміністративного суду та надано особам, права яких порушено, декілька альтернативних способів звернення до суду для захисту своїх прав, отже введення відповідних обмежень не позбавляє позивача можливості звернення до суду з позовною заявою за допомогою поштового відправлення, засобами електронного зв'язку, також з використанням доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій необхідно вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази їх поважності.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПІВДЕНЬ-ПІВНІЧ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко