ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/16011/19 Номер провадження 22-ц/814/695/23Головуючий у 1-й інстанції Цвірюк Д.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.
секретар: Андрейко Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», треті особи: Головне управління Держпраці в Харківській області, Національне агентство з питань запобігання корупції про захист прав споживачів,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив розірвати договір роздрібної купівлі-продажу харчового продукту (рол з яловичиною) від 28.09.2019 року; визнати дії відповідача неправомірними щодо недотримання вимог до гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами, а саме допуску у зону поводження з харчовими продуктами для виготовлення харчових продуктів та подальшої їх реалізації кінцевому споживачеві ОСОБА_2 , інших працівників відповідача; визнати дії відповідача, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» повернути сплачену за товар грошову суму в розмірі 67,00 гривень адвокату Чобітько Ігорю Вікторовичу; постановити окрему ухвалу в разі виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25 вересня 2019 року ним укладено договір про надання правової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням його трудових прав та примушування до звільнення відповідачем за позовом. 28 вересня 2019 року з метою здійснення адвокатської діяльності прибув до місця роботи клієнта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, автодорога Київ-Харків-Довжанський 464 км. + 850м. структурний підрозділ відповідача АЗС 19-11 «Білочка». На робочому місці клієнта, на кухні, працювала ОСОБА_2 , яка виготовляла харчові продукти для подальшої їх реалізації. Остання, побачивши, що він здійснює відео зйомку, залишила своє робоче місце. Він придбав у відповідача рол з яловичиною вартістю 67,00 грн., в підтвердження чого йому ОСОБА_4 , яка працювала на касі та прийняла від нього гроші о 15 годині 27 хвилин, було видано чек № 63649.
Вказав, що він не був обслугований належним чином та не отримав необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію під час реалізації товару про те, що товар належної якості та про її виробника (виконавця, продавця). Зазначає, що замовлений товар не отримав та виявив бажання поспілкуватись із кухарем АЗС ОСОБА_2 та отримати належну інформацію про якість товару та бажав, що щоб рол був виготовлений саме нею. Кухар на його прохання не з'явилась. Його звернення до касира на касі № 1 ОСОБА_5 , який повідомив його, що саме він є старшим зміни, з вимогою запросити на робоче місце кухаря ОСОБА_2 та надати її особисту медичну книжку встановленого зразка, залишилось без задоволення. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що він є оператором заправних станцій, та питання потрібно вирішувати з керівництвом відповідача. Зазначає, що ОСОБА_2 тривалий час працює у відповідача. Прохання про те, щоб рол приготувала саме ОСОБА_2 , залишилось без задоволення. При цьому своє робоче місце на касі № 2 залишила ОСОБА_4 , яка почала працювати на кухні, а її місце на касі зайняла інший працівник відповідача ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 йому повідомив, що для виготовлення замовлення встановлено термін 6 хвилин, але в обумовлений строк товар не було виготовлено. ОСОБА_6 в агресивній формі йому повідомив, що всі співробітники АЗС 19-11 є операторами, тому ОСОБА_4 як співробітник АЗС, готує за його замовленням, хоча остання повідомила, що працює касиром та може готувати тільки в нічний час.
Вказує, що ним отримано інформацію, що ОСОБА_2 не є працівником відповідача, але працює у відповідача під іменем її матері « ОСОБА_8 », яке написано на бейджі, розміщеному на форменому одязі. Вважає, що його вимоги до відповідача щодо відмови в отриманні сплаченого ним товару, який повинен бути виготовлений саме ОСОБА_2 , яка в порушення діючого законодавства його виготовляє на підприємстві відповідача, є правомірними.
28.09.2019 року він не отримав товару та йому не було повернуто сплачені за товар грошові кошти, що свідчить про нечесну підприємницьку практику відповідача.
29.09.2019 року з метою здійснення адвокатської діяльності адвокат прибув до відповідача на АЗС 19-11 та він разом з клієнтом очікували на прибуття керівництва, про що відповідача було письмово повідомлено 28.09.2019 року на офіційну електронну адресу. По прибуттю ним було придбано дві банки напою «пепсі-кола» за чеком № 143691 на суму 26,00 грн. На касі вже знаходився оператор ОСОБА_9 . В спеціально відведеному місці для прийому їжі ним було виявлено тарганів, на прохання придбати місце прийому їжі працівники відповідача не реагували та поводили себе агресивно. Також під час спілкування з працівниками відповідача з цього приводу у продуктах харчування, які розміщені біля каси для реалізації, знаходились мухи. Тому він відмовився приймати їжу в антисанітарних умовах та попросив повернути сплачені кошти у сумі 16 грн., які йому були повернуті. Він також повторно звернувся з вимогою повернути грошові кошти, сплачені 28.09.2019 року за неотриманий товар. Натомість працівник відповідача запропонував отримати рол з яловичиною, який лежав у холодильнику без зазначення дати споживання. Позивач забажав отримати якісний харчовий продукт, виготовлений особою, яка має особисту медичну книжку встановленого зразку, працює у відповідача та виготовляє товар на кухні, термін придатності до споживання якого не закінчився, на що отримав відмову. Отже ані кошти, ані товар позивач не отримав. Касир ОСОБА_9 зателефонував своєму керівництву та після спілкування сказав, що не може видати грошові кошти, оскільки АЗС 19-11 не працює з технічних причин, а потім визвав службу ДП «ХарківСпецОхорона» КП «ХСС» та попросив покинути приміщення АЗС. Позивач викликав поліцію та повідомив касира про його затримання в порядку ч. 2 ст. 207 КПК України, однак останній залишив місце події. За вказаними подіями внесено відомості до ЄРДР за фактом вчинення відкритого заволодіння посадовими особами відповідача грошовими коштами позивача та порушення відповідачем правил торгівлі.
09.10.2019 року під час інспекційного відвідування ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» працівниками Держпраці в Харківській області, а також з метою здійснення адвокатської діяльності позивач прибув до відповідача на АЗС 19-11, де фіксувались порушення трудового законодавства на підприємстві. При цьому працівник відповідача ОСОБА_10 умисно перешкоджала в спілкуванні з особами, які знаходились у службовому приміщенні, переховувала ОСОБА_2 , про що було внесено відповідні відомості до ЄРДР.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ», треті особи: Головне управління Держпраці в Харківській області, Національне агентство з питань запобігання корупції про захист прав споживачів відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу харчового продукту є безпідставною, оскільки приготовлений співробітниками відповідача рол з яловичиною продавцем було надано покупцеві 28.09.2021, а тому у відповідності до положень ст. 599 ЦК України дане зобов?язання щодо купівлі-продажу ролу з яловичиною є виконаним. Позивач на свій розсуд відмовився отримувати його.
Позивачем не надано до суду та матеріали справи не містять доказів, які підтверджували встановлення компетентними органами виконавчої влади порушень відповідачем вимог законодавства про харчові продукти 28.09.2019 року під час продажу продукту рол з яловичиною.
Окрім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем допущено нечесну підприємницьку діяльність.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що судом не з'ясовані фактичні обставини, які мають суттєве значення для справи, а саме здійснення гсоподарської діяльності на потужностях відповідача з грубим порушенням санітарних норм, трудового та іншого законодавства України.
Зокрема зазначив, що відповідачем за його вимогою 28.09.2019 не було надано особистої медичної книжки ОСОБА_2 , яка на підприємстві відповідача здійснювала приготування харчової продукції.
Окрім того, його замовлення (рол з яловичиною) у вказаний працівником відповідача ОСОБА_5 термін виготовлення - 6 хвилин, видано не було, чим порушено порушено його права як споживача на отримання замовлення в розумний строк.
Також зазначив, що при виготовлений невідомо якою особою/особами та оплачений позивачем 28.09.2019 рол фактично йому не переданий, дане замовлення було запропоновано до передачі 29.09.2019 в межах укладеного 28.09.2019 договору купівлі-продажу, тобто після спливу граничного строку для його споживання, був неякісним харчовим продуктом, тому зобов'язання відповідача належним чином не виконано.
Від представника ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» адвоката Мартиник Оксани Василівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що приготовлений працівником відповідача рол з яловичиною було надано покупцеві, однак позивач на свій розсуд відмовився його отримувати, оскільки за його переконанням цей рол повинен бути виготовленим йому іншою особою.
Жодних доказів того, що придбаний покупцем рол з яловичиною на АЗС є непридатним/неякісним ОСОБА_1 не надано.
Вказано, що матеріали справи не містять відомостей, які б були встановлені компетентними органами виконавчої влади щодо порушення відповідачем вимог законодавства про харчові продукти 28.09.2019 під час продажу ролу з яловичиною, неякість/непридатність даного харчового продукту.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повою мірою відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Як встанволено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» є суб'єктом господарської діяльності, здійснює роздрібний продаж нафтопродуктів та супутніх товарів через мережу АЗС/АЗК у тому числі АЗС WOG в смт. Пісочин, Харківської області а/д Київ-Харків-Довжанський, 464 км. +850 м.
28 вересня 2019 року ОСОБА_1 придбав на АЗС 19-11 ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» рол з яловичиною та оплатив грошові кошти у сумі 67,00 грн., що підтверджується копією чека № 63649, тобто між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товару (т. 1, а.с. 35).
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 вказав, що відмовився від отриимання сплаченого ним товару, оскільки просив, щоб дане замовлення було виготовлено працівником відповідача ОСОБА_2 . Його вимога про надання медичної книжки вищевказаного працівника також залишилася без задоволення.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг регулює Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Згідно з роз'ясненнями пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» виходячи з правил статтей 153, 154 ЦК України, видача й одержання квитанції (квитанції-замовлення, квитанції-зобов'язання) іншого документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов'язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору, коли не буде встановлено, що вони не відповідають фактичним даним або суперечать чинному законодавству.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час замовлення або використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Частиною 2 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що терміни «харчовий продукт», «непридатний харчовий продукт» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Згідно із Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Відповідно до пункту 92 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.
Непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів. Непридатний продукт, у разі споживання за призначенням за звичайних умов такого споживання, не має шкідливого впливу на здоров'я людини (п. 48 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що оператори ринку зобов'язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив на здоров'я людини; компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльності оператора ринку, крім випадків установлених законом.
Частиною 1 статті 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.
Згідно з Постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягають обміну (поверненню) продовольчі товари (напої, їжа, дитяче харчування та ін.) належної якості.
Відповідно до п. 8 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов'язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, саме позивач повинен довести, що придбаний ним товар був неналежної якості, що слугувало б підставою для його заміни на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернення сплачені ним коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що придбана позивачем харчова продукція, а саме рол з яловичиною був неналежної якісті.
Відмова ОСОБА_1 від отримання придбаного ним товару з огляду на те, що за його бажанням даний рол з яловичиною мав бути виготовлений конктретною особою, а саме ОСОБА_2 , а не іншим працівником відповідача не грунтується на вимогах закону та не може свідчити про те, що наданий на його замовлення товар був неналежної якості.
Вимоги до провадження торговельної діяльності закріплено в постанові Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, якою затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (далі - Порядок № 833), де визначено загальні умови, у тому числі вимоги до провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства.
У п. 35 Порядку зазначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і
своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за
допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку.
Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» дотримання операторами ринку харчових продуктів вимог щодо гігієни є об'єктом інспектування, тобто є однією з форм державного контролю, який проводиться виключно компетентними органами.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази встановлення компетентними органами порушень відповідачем вимог законодавства про харчові продукти під час виготовлення та продажу 28.09.2019 року ролу з яловичиною.
Посилання апелянта на здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється.
Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.
Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; 2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; 3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; 4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
Принцип добросовісності є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору. Зміст цього принципу полягає в тому, що умови правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.
Для кваліфікації умов договору як «несправедливі» необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності, закріплений законодавцем у пункті 6 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України та частині третій ст. 509 Цивільного кодексу України; умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.
Разом з тим, позивачем недоведено, що під час укладення договору купівлі-продажу харчого продукту були наявні вищевказані ознаки, які б свідчили про несправедливість умов договору та здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильних висновків суду першої інстнанції та не впливають на його законність та обгрунтованість.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О. Ю. Кузнєцова
Судді А. І. Дорош
О. А. Лобов