УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №935/559/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №935/559/23 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.08.2023 відносно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеному за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2022 року, ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_8 у строк покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення з 23 березня 2023 року по 03 серпня 2023 року включно.
Cтрок відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 обчислено з 23.03.2023.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 23.02.2023.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023, затвердженого Верховною Радою України 21.11.2022, воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.01.2023 строком на 90 діб.
Під час введеного правового режиму воєнного стану, 19.02.2023 близько 22 години, ОСОБА_8 , проходячи повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_9 , помітив на території домогосподарства наявність приміщення сараю та значні скупчення сіна, в цей день, час та місці, усвідомивши, що у приміщенні сараю може знаходитись свійська худоба, у нього виник злочинний умисел на таємне її викрадення в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне, таємне, умисне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 20.02.2023 близько 06 години 00 хвилин повернувся до домогосподарства, яке розташоване за вищевказаною адресою, де переконавшись що його дії є непомітними зі сторони інших осіб, шляхом відкриття незамкнених дверей проник до приміщення сараю. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_8 помітив молодняк великої рогатої худоби (теля) вагою близько 60 кілограм, вартістю 1 кілограму живої ваги 40 гривень, загальною вартістю 2400 гривень.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на протиправне, таємне, умисне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану ОСОБА_8 у вказаний день, час та місці скориставшись мотузкою, яка висіла на шиї теляти вивів його з приміщення сараю до лісу розташованого неподалік домоволодіння потерпілої, тим самим викрав його. Перебуваючи у лісі він, за допомогою принесеного з собою ножа, зарізав викрадене ним теля та отримане м'ясо переніс до території свого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , цим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 2400 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не погоджується з вироком суду першої інстанції. При цьому, просить притягнути до відповідальності працівників поліції, які проводили досудове розслідування, оскільки до нього було застосовано фізичний тиск (побили) у власному домоволодінні. Крім того, він був позбавлений права на адвоката, в залученні якого йому було відмовлено. Також, просить негайно повернути йому його документи вилучені працівниками поліції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, яка просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно до ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим КПК України.
Відповідно до положень ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Право обвинуваченого на захист є конституційною гарантією, яка закріплена положеннями ст.ст.59, 63 Конституції України, та є однією з основних засад судочинства, передбачених ст.129 Основного Закону.
Забезпечення права людини на захист закріплено у ст.11 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції є обов'язком держави. Адекватний захист обвинуваченого, як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження вищезазначені вимоги законодавства судом першої інстанції не виконані.
Так, відповідно до ч.2 ст.20 КПК України, суд зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Згідно ст.345 КПК України, судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючи з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.
Однак, відповідно до журналу судового засідання від 15.05.2023 (а.п.41-43), за відсутності технічного звукозапису судового засідання від зазначеної дати, судом першої інстанції не з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_8 розуміння його прав.
В матеріалах кримінального провадження відсутня копія відповідної пам'ятки про права та обов'язки обвинуваченого з належними відмітками (підписом) обвинуваченого про її отримання, що не дає змоги апеляційному суду перевірити повноту та правильність ознайомлення обвинуваченого з усіма його правами, які передбачені ст.42 КПК України.
Як слідує зі змісту журналу судового засідання від 15.05.2023 року та показань обвинуваченого ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції, обвинувачений відмовився від захисника в суді першої інстанції з причин сумнів в неупередженості адвоката, оскільки останній був запропонований обвинуваченому працівниками поліції в ході досудового розслідування. Суд першої інстанції відмову від захисника прийняв. В подальшому судовий розгляд кримінального провадження здійснено на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Натомість, суд першої інстанції проігнорував наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які свідчать про наявність в обвинуваченого ОСОБА_8 психічної вади, що в порядку п.3 ч.2 ст.52 КПК України є підставою для забезпечення обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні.
Так, згідно висновку судово-психіатричного експерта №152-2023 (а.п.74-76) та листа-відповідь головного лікаря КНП «Коростишівська районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» №333 від 27.02.2023 - ОСОБА_8 перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2021 року, діагноз - розлад особистості і поведінки за змішаним типом органічного змішаного генезу.
Певні ознаки психічного розладу обвинуваченого ОСОБА_8 носять очевидний характер, що було встановлено в ході апеляційного судового розгляду. Така ж відповідна поведінка обвинуваченого проявлялася і в суді першої інстанції.
Проте, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, справу розглянув без забезпечення участі захисника та на підставі ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів.
За вище наведених обставин, на переконання апеляційного суду, вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є незаконним та підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України.
З врахуванням того, що судом першої інстанції при розгляді провадження були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме - порушено право на захист обвинуваченого, беручи до уваги, що такі порушення неможливо усунути в апеляційному порядку, вирок суду першої інстанції відповідно до вимог ст.7, ч.6 ст.9, п.3 ч.1 ст.409, п.4 ч.2 ст.412, ст.415 КПК України підлягає скасуванню з направленням провадження до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.08.2023 відносно ОСОБА_8 - скасувати та призначити в суді першої інстанції новий розгляд кримінального провадження.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 26.11.2023.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :