Справа №:755/14885/23
Провадження №: 1-кс/755/3056/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040003393 від 27.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
29 вересня 2023 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 26.09.2023 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_4 прийшов до ОСОБА_7 , яка проживала разом із своєю малолітньою донькою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 .
Знаходячись у вказаній квартирі та знаючи про наявність цінного майна у ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_7 з метою заволодіння її золотими прикрасами, банківськими картками та мобільними телефонами.
Реалізуючи свій умисел, 26.09.2023 року у період часу з 22 години 30 хвилин до 23 години 30 хвилин, точного часу не встановлено, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 пішов до приміщення кухні вказаної квартири, звідки взяв кухонний ніж, потім повернувся до житлової кімнати, де перебувала ОСОБА_7 та завдав їй удар в область голови, заподіявши тілесні ушкодження, від яких за короткий проміжок часу на місці події настала смерть ОСОБА_7 .
Продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_4 , заволодів мобільним телефоном марки «Apple iPhone 13», банківськими картками, золотими обручками, золотим ланцюжком та грошовими коштами потерпілої, якими розпорядився на власний розсуд.
28.09.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, рапортами від 27.09.2023 року, протоколами огляду місця події від 27.09.2023 року, протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення клопотання, зазначили про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, зазначили, що ОСОБА_4 не вчиняв указане кримінальне правопорушення, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явеної підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
У той же час, як вбачається із матеріалів клопотання та було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини та має підвищену суспільну небезпеку, в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, а тому, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав визначати розмір застави ОСОБА_4 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 25 листопада 2023 року, включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: