Справа №:755/3223/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого
судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно заявлених позовних вимог, позивач просить суд «в інтересах громадянина ОСОБА_1 застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, який ґрунтується на договорі про споживчий кредит №612053-А від 22 липня 2019 року, що укладений між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_2 - припинити дії, які порушують права ОСОБА_1 шляхом визнання виконавчого напису №45069, вчиненого 29 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. таким, що не підлягає виконанню».
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 03 лютого 2022 року, на підставі виконавчого напису №45069, вчиненого 29 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором. Згідно доводів позовної заяви, між сторонами відсутні договірні правовідносини, письмового повідомлення про уступку права вимоги та будь-якої вимоги до позивача не надходило. Позивач зазначає, що виконавчий напис вчинено незаконно, з ознаками фальсифікації, а форма договору не відповідає закону.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін, залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича (а.с.27-29).
Відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано 06 квітня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Третьою особою приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано 05 вересня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Третя особа також не скористалась своїм правом та не направила до суду заяву по суті справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані докази та повідомлені обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом установлено, що 29 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №45069, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 612053-А від 22 липня 2019 року, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-18 від 25 вересня 2019 року є
ТОВ «ФІНФОРС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року, є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованість за кредитним договором 612053-А від 22 липня 2019 року. Строк платежу за кредитним договором 612053-А від 22 липня
2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 19 904,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7 920,00 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 984,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті
31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 200,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 21 104,00 грн (а.с.20).
Оскаржуваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Палігіна О.П., виконавче провадження №68480608.
Предметом судового спору в цій справі, серед іншого, є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, розглядаючи справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд перевіряє дотримання нотаріусом вимог діючого законодавства при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, що встановлюється на підставі поданих нотаріусу особою, яка подала заяву про вчинення виконавчого напису, документів.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (Закон №3425-XII).
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 2 даного Переліку визначено про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п. 1.1., 1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 №96/5 (далі за текстом - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 3.1. - 3.5. глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 29 червня 1999 року №1172; якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку; строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.
В матеріалах справи наявна копія договору про споживчий кредит №612053-А від 22 липня 2019 року, сторонами якого вказані ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , яка не містить підписів сторін. (а.с.12-19)
За умовами вказаного договору ТОВ «СС ЛОУН» надає позичальнику споживчий кредит в розмірі 8 000,00 грн строком на 30 календарних днів з нарахуванням процентів за користування кредитом у розмірі 1,65% в день.
З урахуванням відсутності підписів сторін на вищевказаному договорі, відповідач не надав доказів ані того, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» існували кредитні зобов'язання, ані того, що ТОВ «СС ЛОУН» мало право вимоги до позивача.
Докази того, що право вимоги за договором, вказаним у виконавчому написі, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в матеріалах справи також відсутні.
При цьому, з виконавчого напису від 29 березня 2021 року вбачається про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня
2021 року, тоді як кредитування мало здійснюватися на 30 днів від 22 липня 2019 року.
Також суд враховує, що відповідач не надав суду доказів, які підтверджують направлення позивачу та отримання ним письмової вимоги про усунення порушень, що має передувати вчиненню виконавчого напису в безспірному порядку.
Отже, відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження того, що сума заборгованості є безспірною, а також того, що відповідач має право вимоги за кредитним договором, укладеним з позивачем.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Щодо доводів та вимог позову стосовно застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, суд зазначає наступне.
За змістом позовної заяви, позивач вважає своє право порушеним через вчинення виконавчого напису.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження
№61-2417сво19).
Проте, в розрізі даного спору вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину є неефективною, оскільки ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, згідно положень ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже тлумачення стороною позивача виконавчого напису нотаріуса як наслідку недійсності правочину суперечить змісту та суті ст.216 ЦК України.
Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 703,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 536, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 2.3, 3.1.-3.5. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012р.№296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р.№ 1172, статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: м.Київ, бул.Верховної Ради, буд.34, оф.511), третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович (місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, оф. № 213), про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29 березня
2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №45069, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором 612053-А від 22 липня 2019 року, загальна сума, що підлягає стягненню -
21 104,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 703,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: