Справа № 755/12173/23
Провадження №: 3/755/5688/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Іваніна Ю.В., при секретарі судових засідань Ірклієнко М.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кабул Афганістан, громадянина Афганістану, з вищою освітою, ФОП, одружений, маючий на утриманні 3 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, -
за участю осіб, що беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Шимка А.О.,
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2023 року, о 23-00 годині, ОСОБА_1 в м.Києві по бул.Перова, 36, керуючи транспортним засобом «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності свого захисника - адвоката Шимка А.О. пояснив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнає повністю, а також підтвердив обставини, викладені у протоколі, кається, не встиг загальмувати, шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі, а у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вину не визнав та пояснив, що він був тверезий, алкоголь не вживає зовсім. На огляд на стан сп'яніння відразу погодився, але через захворювання легенів, не може довго та сильно дути, тому не зміг пройти огляд на приладі «Драгер». Після чого, він погодився їхати до лікаря нарколога для проведення огляду на стан сп'яніння, але його ніхто не відвіз, а після початку комендантської години повезли додому. Його вини в непроходженні огляду на стан сп'яніння немає, він не відмовлявся від огляду та взагалі не знав, що поліція склала на нього протокол.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. подав суду письмове заперечення на протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому просив суд закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки інкримінованого ОСОБА_1 протоколом ААД № 441739 правопорушення останній не вчиняв. ОСОБА_1 не перебував у стані жодного сп'яніння, нічого не вживав та не відмовлявся від проходження огляду ні на місці зупинки, ні у лікаря нарколога. Переконаний, що працівниками поліції було порушено процедуру проходження водіями огляду. Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, є усі підстави вважати, що працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не було дотримано усіх вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а також у діях працівників поліції вбачається грубе порушення своїх основних обов'язків. Як вбачається з відеозапису нагрудного відеореєстратора працівника поліції Ситника Б.Ю. (IDреєстратора НОМЕР_3 ), огляд ОСОБА_1 для встановлення стану сп'яніння проводився на місці ДТП за допомогою приладу "Drager". Згідно даних відеозапису огляд ОСОБА_1 проводився декілька разів, оскільки працівники поліції в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції не проінформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу. Це призвело до того, що огляд особи проводився більше десяти разів. ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції що йому складно дути в Драгер і був згодний проїхати до лікаря нарколога. При цьому, з іншого боку, матеріали справи не містять жодного доказу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці ДТП так і у лікаря нарколога. Більше того, звертаю увагу суду, що не дивлячись на зазначені у протоколі ААД № 441739 додані камери 473860, 470653 та 473519, самі матеріали справи містять виключно відеозапис з камери № 473519. Згідно даних даного запису, така камера на момент складання протоколу належала інспектору Ситнику Б.Ю. , у той час як протокол було складено інспектором Степаненком О.А. Не дивлячись на те, що відеозапис з камери № 473519 ведеться безперервно, сам огляд ОСОБА_1 очевидно переривається, оскільки інспектор Ситник Б.Ю. неодноразово відходив від ОСОБА_1 на довгий час, коли ОСОБА_1 залишався з іншими поліцейськими які продовжували проводити огляд на стан сп'яніння. Жодних свідків за протоколом ААД № 441739 не передбачено. Тобто, за наявними у справах доказами, не тільки не доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а і взагалі неможливо встановити усі обставини справи.
Захисник також звернув увагу суду, що працівники поліції під час проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння свідомо дезінформували останнього щодо процедури огляду у лікаря нарколога, та підбурювали його до проходження огляду саме на місці, неодноразово пояснюючи що у медичному закладі все одно доведеться проходити тест Драгер. Таким чином, переконаний, що працівники поліції ввели ОСОБА_1 в оману, повідомляючи останньому про такий же спосіб проведення огляду у лікаря нарколога як і на місці - за допомогою Драгеру, а також поліцейський грубо відійшли від процедури огляду умовляючи ОСОБА_1 пройти такий огляд на місці.
Крім того, відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, всупереч усіх вищезазначених норм, протокол відносно ОСОБА_1 складено у відсутність останнього, в ньому відсутній підпис правопорушника, про те, що він з ним ознайомлений та не має відомостей про роз'яснення його прав і обов'язків, а відмітка в протоколі про те, що правопорушник відмовився від підпису внесена безпідставно. Крім цього відсутні докази про отримання особою копії протоколу. Отже, з усього вищезазначеного чітко вбачається, що у період з 29.08.2023 року по 30.08.2023 року працівники поліції під час складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП діяли непрофесійно та з порушенням законодавства, а саме ОСОБА_1 був згоден пройти огляд у медичному закладі, чого забезпечено не було; за матеріалами справи не було дотримано безперервну фіксацію огляду та не було залучено свідків; працівники поліції ввели ОСОБА_1 в оману заявляючи, що огляд у лікаря нарколога не буде відрізнятися від огляду на місці (за допомогою тесту Драгер) та діяли поза межами закону умовляючи ОСОБА_1 пройти такий огляд на місці; зі сторони працівників поліції мав місце тиск на ОСОБА_1 , що виражався у залякуванні евакуювати автомобіль; складання протоколу відносно ОСОБА_1 здійснено у його відсутність.
Враховуючи викладене, просили суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав до суду розписку про те, що шкода ОСОБА_1 була відшкодована, та він не має до останнього жодних претензій.
Вислухавши пояснення учасників ДТП, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №441547 від 29 липня 2023 року складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №441547 від 29 липня 2023 року (а.с.1,2); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; рапортом; письмовими поясненнями учасників ДТП, відео з камер спостереження.
Обставини, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире розкаяння винного та добровільне відшкодування збитків. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ст.124 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушень, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Крім того, в дослідженому судом протоколі про адміністративне правопорушення від 30.07.2023 року, серії ААД №441739, зазначено, що 29.07.2023 року, о 23.00 годині, по бул.Перова, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - «Тойота Королла», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху України, що спричинило ДТП, при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідженим судом відеозаписом, долученим до протоколу, зафіксовано, що на пропозицію поліцейського пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 погодився, зазначивши, що не вживав алкоголю, однак через захворювання легенів не зміг пройти його на приладі «Драгер». В подальшому ОСОБА_1 погоджується пройти огляд у лікаря нарколога, але доставлений до лікаря нарколога він не був, а замість цього його було доставлено працівниками поліції додому.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках і в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, один з яких вручається останній.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, за змістом вказаної норми, поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про наявність у нього ознак сп'яніння, висловити чітку вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, і у разі незгоди водія його пройти, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На переконання суду, відмова пройти огляд на стан сп'яніння була спровокована поліцейським, який не доставив останього до лікаря нарколога, не роз'яснивши наслідки такої відмови, в той час, як поліцейському достовірно були відомі наслідки, передбачені санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський відповідно до покладених на нього завдань згідно з п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» першочергово здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортним засобом, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цим транспортним засобом.
Незастосування працівником поліції цього заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у сукупності із встановленими судом обставинами свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками сп'яніння, що потребувало його огляду і складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, який є недопустимим доказом.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши наведені захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього письмові докази, письмові пояснення та клопотання захисника - адвоката Шимка А.О., за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №441739, від 30.07.2023 року, не підтверджені у судовому засіданні.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_1 .А не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна