Справа № 755/12868/23
Провадження №: 3/755/5980/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Дніпровського УП ГУНП в м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.156 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
23.08.2023 року о 17-30 годині в м. Києві по вул.Сиваська, 1-А, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю тютюновими виробами з рук без марок акцизного податку.
У судове засідання, не з'явилася, повідомлялася судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання смс повідомлення та розміщення оголошення про виклик на сайті Дніпровського районного суду м.Києва Веб-порталу «Судова влада України». Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судове засіданні, справа призначалася до розгляду на 18 вересня 2023 року та 27 вересня 2023 року, правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією частини 4 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною третьою статті 156 КУпАП, а саме торгівля тютюновими виробами з рук або на територіях заборонених законом, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №271106 від 23.08.2023 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, що передбачене ч.4 ст.156 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №271106 від 23.08.2023 року (а.с.1); рапортом; актом приймання-передачі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, - дії, передбачені частиною третьою статті 156 КУпАП, а саме торгівля тютюновими виробами з рук або на територіях заборонених законом, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ч.4 ст.156 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини в скоєнні правопорушення, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин та відношення до скоєного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьмисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Щодо конфіскації вилученого суд зазначає наступне.
24 лютого 2022 року рф розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України №2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про оборону України" оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об'єктах, відбулася окупація частин території України, зруйновано населені пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової.
У статті 17 Конституції України прямо зазначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно з розпорядженням КМУкраїни "Про передачу майна для потреб Збройних Сил" від 26.02.2022 № 186-р, прийняв рішення:
Пункт 1. Передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, ... до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
Пункт 2. У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою негайного надання відсічі збройній агресії та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України/грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсічі агресії, суд вважає за необхідне конфіскувати вилучене майно в дохід держави та передати на потреби Збройних Сил України.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст.33, 156, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі восьмисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень з конфіскацією вилученого майна.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривні 80 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Вилучені актом приймання-передачі від 23.08.2023 тютюнові вироби: а саме: 20 пачок цигарок в асортименті - конфіскувати та передати на користь Збройних Сил України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна