Справа № 686/20439/23
Провадження № 2/686/5260/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, стягнення додаткових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_4 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 на її утримання визначивши їх у розмірі частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно до 30.06.2026 року, а також стягнути з ОСОБА_5 на її користь 177 622,33 гривень, що становить частину додаткових витрат на її утримання, з яких 16 565,74 гривень - витрати пов'язані зі здоров'ям, та 161 056,59 гривень - витрати, пов'язані із її навчанням.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.12.2021 року у справі №686/25168/21, яке набуло законну силу, стягнуто з ОСОБА_5 на її користь аліменти у розмірі 1000,00 гривень щомісячно на період її навчання до 30.06.2026 року. Її звернення до суду із вказаним позовом було обумовлено тим, що після досягнення повноліття вона продовжила навчання у Буковинському державному медичному університеті, де навчається на контрактній формі і на теперішній час. Також паралельно вона навчається у Хмельницькому університеті управління права ім. Леоніда Юзьковича на заочній формі навчання. У зв'язку із навчанням та неможливістю самостійно себе матеріально забезпечити вона потребує матеріальної допомоги. Її мати ОСОБА_3 у повній мірі не має змоги забезпечити її повноцінним та достатнім утриманням, оскільки її заробіток (вона працює вчителем) не дозволяє це зробити. Присуджена судом сума аліментів, які стягуються з відповідача на її утримання у розмірі 1000,00 гривень є вочевидь замалою і такою, що не здатна покрити навіть її мінімальні потреби. При цьому з часу присудження відповідного розміру аліментів суттєво зросили ціни на продукти харчування, товари загального вжитку, речі, одяг. Також погіршився і її стан здоров'я, що потребує додаткових витрат на її лікування. Так, в період з листопада 2021 року, за станом здоров'я вона проходила відповідні медичні огляди та обстеження, придбавала необхідні ліки загальний розмір витрат яких становить 33 131,47 гривень. Загальна вартість навчання у Буковинському державному медичному університеті, згідно укладеного контракту становить 222 000,00 гривень. Вартість її навчання у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда Юзьковича становить 39 135,00 гривень. Також вартість проживання у гуртожитку Буковинського державного медичного університету за перші два роки її навчання склала 12 480,00 гривень (із розрахунку 520,00 гривень за місяць проживання). Згідно наказу ректора Університету від 20.07.2023 року з 01.09.2023 року вартість проживання у гуртожитку зросла до 800,00 гривень щомісячно, а отже за наступні три роки вартість її проживання буде становити 28 800,00 гривень. Також нею були понесені витрати по облаштуванню кімнати у гуртожитку (був придбаний диван та вішак) на загальну суму 7720,00 гривень, та придбаний необхідний медичний одяг на загальну суму 8 426,50 грн. Крім того, вона постійно несе витрати по оплаті проїзду із м. Чернівці до м. Хмельницький, розмір яких склав 3551,68 гривень.
Половину від усіх цих сум, що у загальному буде складати 161 056,59 гривень, згідно приписів ст.185 СК України, повинен сплатити відповідач, як додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей (навчанням), її хворобою).
У поданому відповідачем відзиві останній позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.12.2021 року, яким було стягнуто з нього на утримання позивача на період її навчання аліменти у розмірі 1000,00 гривень, вже досліджувалися питання його фінансової спроможності щодо сплати аліментів. Зокрема було враховано те, що він офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину від іншого шлюбу. Саме такий розмір аліментів, з огляду на його матеріальний та сімейний стан, наявність у нього інших осіб, яких він за законом зобов'язаний утримувати, він спроможний сплачувати на утримання позивачки. З часу визначення судом відповідного розміру аліментів його матеріальний та сімейний стан не змінився та він не спроможний сплачувати аліменти на користь позивачки у більшому розмірі. Щодо стягнення з нього додаткових витрат, які пов'язані із навчанням, лікуванням, придбанням необхідного одягу, оплату вартості проживання у гуртожитку, проїзду тощо, просив врахувати, що стягнення таких витрат на повнолітню дитину діючим законодавством непередбачено, а отже такі вимоги є необґрунтованими.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Просив врахувати, що зміна способу стягнення аліментів є безумовним правом особи, на користь якої такі аліменти стягуються, а отже підлягають до задоволення. При цьому зазначив, що необхідність зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми та частку від заробітку, фактично обумовлено тим, що визначена сума аліментів за попереднім рішенням у розмірі 1000,00 гривень щомісячно, є мізерною та вочевидь не здатна забезпечити мінімальні потреби позивачки з її утримання. Незважаючи на те, що відповідач офіційно не працює, стягнення аліментів у частці є можливим та за таких обставин базою нарахування буде слугувати середній заробіток у місцевості, де проживає відповідач, та фактично збільшить розмір отримуваних позивачкою аліментів. Також, просив врахувати, що відповідач, як батько позивачки, в силу приписів ст.185 СК України, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах, пов'язаних із особливими обставинами, що у даному випадку є витратами пов'язаними із її навчанням та лікуванням.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 позов підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_4 . Після досягнення повноліття її донька продовжила навчання та навчається на денній формі у Буковинському державному медичному університеті і на заочній формі навчання у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда ОСОБА_6 . Навчання у обох навчальних закладах є платним та весь тягар оплати несе лише вона. Також донька потребує матеріальної допомоги у зв'язку із проживанням у гуртожитку, придбання необхідного медичного одягу, тощо, а також проходження необхідних медичних оглядів та досліджень, придбання ліків у зв'язку із наявними у неї захворюваннями. Всі такі витрати несе лише вона. Відповідач, як батько самоусунувся від матеріальної допомоги доньці, хоча має можливість її надавати у значно більшому розмірі ніж 1000,00 гривень.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у поданому відзиві. Також просив суд врахувати, що заявляючи вимогу про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку, позивач фактично намагається таким чином збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача. При цьому з часу визначення відповідної суми, що стягуються з відповідача на користь позивачки, матеріальне становище відповідача, його сімейний стан не змінився та останній не має офіційного працевлаштування та стабільного заробітку, на його утриманні перебуває малолітня особа. Також просив врахувати, що відповідач, разом зі своєю сім'єю проживає у Київській області, та внаслідок збройної агресії російської федерації, ведення на цій території бойових дій у 2022 році, майно його сім'ї постраждало, що фактично призвело до погіршення його матеріального становища. Жодних доказів зміни його матеріального становища у порівнянні з матеріальним становищем, який був на час визначення розміру аліментів, який просить позивач змінити у сторону збільшення, останньою не надано. Щодо вимог про стягнення додаткових витрат вважав, що приписи ст.185 СК України при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої особи не застосовуються, а отже такі вимоги є безпідставними.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьком є ОСОБА_5 (відповідач у справі).
ОСОБА_4 навчається у Буковинському державному медичному університеті у м. Чернівці на денній формі навчання за контрактом за спеціальністю медицина, термін навчання до 30.06.2026 року, а також на заочній формі навчання факультету управління та економіки Хмельницького університету управління та права ім. Л. Юзьковича за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2021 року у справі №686/25168/21, яке було залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.02.2022 року, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1000,00 гривень щомісячно на період навчання до 30.06.2026 року.
Згідно довідки №47642 від 03.12.2021 року ДПС ГУДПС у Хмельницькій області в період з 01.10.2018 по 30.09.2021 року відомості про доходи ОСОБА_5 відсутні.
Згідно довідки №2225-23-17607 від 06.09.2023 року ДПС ГУДПС у Хмельницькій області за період з 3 кварталу 2022 року по 2 квартал 2023 року відомості про доходи ОСОБА_5 відсутні.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком є ОСОБА_5 .
Відповідно до представленої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №196934089 від 20.01.2020 року зареєстрованого нерухомого майна за ОСОБА_5 не має.
Згідно представленої копії трудової книжки, яка видана на ім'я ОСОБА_5 останній запис у ній здійснений 31.08.2017 року про звільнення ОСОБА_5 з посади водія автотранспортних засобів відділу логістики Управління поліції охорони фізичної безпеки в м. Києві.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
Щодо позовних вимог про стягнення 177 622,33 гривень,як додаткових витрат на утримання позивача, які пов'язані із її навчанням та лікуванням.
згідно з частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим вищенаведеною статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина в період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, як і витрати на лікування, правила статті 185 СК України не застосовуються, а зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь 177 622,33 гривень - половини вартості її навчання, понесених витрат, пов'язаних з її лікуванням є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів.
Відповідно до приписів ст.198, ч.1 ст.199 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати; якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу -ст.200 СК України.
Статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно положень частин 1 та 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Відповідні правові висновки у застосуванні таких норм права викладені у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 152/100/18.
Звертаючись до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми 1000,00 гривень на частку від доходу позивачем у позові по суті зазначено на те, що розмір аліментів у 1000,00 гривень, який був визначений за рішенням суду є недостатнім для задоволення її потреб у матеріальному забезпеченні як повнолітньої особи, яка продовжує навчання. При цьому, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, стягнення аліментів у розмірі частини від доходів відповідача, з огляду на порядок визначення доходу у випадку, коли платник аліментів не працевлаштований, по суті повинно призвести до фактично збільшення розміру отримуваних коштів на утримання позивача.
Отже у даному випадку, при вирішенні питання щодо зміни способу стягнення аліментів, підлягають застосуванню приписи ст.192 СК України та відповідно встановлення чи змінився матеріальний і сімейний стан, стан здоров'я як платника, так і стягувача аліментів, дитини, на користь якої присуджені аліменти, у порівнянні із станом, який існував на момент призначення таких аліментів.
Позивачка не надала відповідних доказів на підтвердження зміни матеріального чи сімейного стану відповідача (платника аліментів) з часу ухвалення Хмельницьким міськрайонним судом рішення від 07.12.2021 року у справі №686/25168/21, яким був визначений розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_4 .
Так, при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції, з висновками якого по суті погодився і суд апеляційної інстанції під час перегляду відповідного рішення в апеляційному порядку, було враховано, що ОСОБА_5 офіційних доходів не має, та на його утриманні перебуває малолітня дитина.
Станом на час вирішення цього позову матеріальний стан платника аліментів фактично не змінився: останній офіційно не працює та його дохід є мінливий, на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дитина.
Отже позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини для збільшення розміру аліментів, які передбачені ст.192 СК України, а отже і підстав для зміни способу стягнення аліментів у даному випадку не має.
З огляду на викладене в позові ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат, пов'язаних із навчанням та лікуванням слід відмовити.
Щодо судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру.
У зв'язку з цим судові витрати не можуть бути покладені на ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, стягнення додаткових витрат відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ..
Повний текст судового рішення складено 26.09.2023 року.
Суддя: