Справа № 686/17056/23
Провадження № 2-о/686/465/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хмельницька міська рада про встановлення факту родинних відносин -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою, в якій просила встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою та являється дружиною ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Спадщину після смерті матері прийняв ОСОБА_4 , як чоловік померлої. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 . Спадщину після смерті батька вона, як донька померлого, прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Разом з цим в оформленні прав на спадкове майно нотаріусом було відмовлено з посиланням на відсутність документального підтвердження факту родинних відносин, про що повідомлено листом від 27.06.2023 року. Так, 05.11.1961 року між її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Згідно свідоцтва про одруження її батьків ОСОБА_2 мала змінити своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_5 ». Разом з цим її мати фактично цього не зробила. Разом з цим у її свідоцтві про народження в графі мати зазначено « ОСОБА_3 ». Оскільки мати своє дівоче прізвище після реєстрації шлюбу не змінила після її смерті було видане свідоцтво про смерть саме на її дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». Така розбіжність у зазначенні прізвища її матері у документах перешкоджає їй у реалізації права на спадкування.
Перевіривши матеріали поданої заяви, а також зібрані у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; -встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Згідно з пунктом 4 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу. При цьому встановлення вказаного факту може бути розглянуто судом, якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події. Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
Наведене свідчить про те, що у випадку коли актовий запис про реєстрацію шлюбу осіб не зберігся в органах РАЦСу, або такі органи відмовляють у поновленні відповідного актового запису, заінтересовані особи мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу. При розгляді цих справ суд встановлює саме факт реєстрації відповідної події (реєстрації шлюбу), а не факт що певна особа є дружиною (чоловіком) іншої.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник зокрема просить встановити факт тотожності особи, а саме, що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » є однією і тією ж особою, і що вона є дружиною ОСОБА_7 , що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України і такі факти не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні.
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також що певна особа є дружиною (чоловіком) іншої, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі в частині цих вимог на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
По суті аналогічні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 464/6696/20.
За таких обставин провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України - у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хмельницька міська рада в частині встановлення факту, що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » є однією і тією ж особою, і що остання є дружиною ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 18.09.2023 року.
Суддя: