ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. Справа№ 910/642/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін:
позивача - Пасічник І.Ю.;
відповідача 1 - Бондарчук Д.В.;
відповідача 2 - Рогоза Д.В.;
третьої особи - не з'явилися.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Дубекспо" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023
у справі №910/642/23 (суддя - Андреїшина І.О.)
за позовом Приватного підприємства "Дубекспо"
до: 1. Державної податкової служби України;
2. Головного управління державної податкової служби у м. Києві
за участю третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН"
про стягнення збитків та моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Дубекспо" звернулося з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління державної податкової служби у м. Києві про:
- стягнення з Державної податкової служби України за рахунок усіх наявних коштів суми збитків щодо бездіяльності по виконанню визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні у розмірі 17360,00 грн та моральної шкоди за невиконання остаточного рішення суду у розмірі 6500,00 грн;
- стягнення з Головного управління державної податкової служби у м. Києві за рахунок усіх наявних коштів моральної шкоди за винесення протиправних рішень комісії Головного управління державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у розмірі 6500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума податкових накладних, які не зареєстровані податківцями всупереч судовому акту та постанови виконавця, складає 17360,00 грн, що є збитками, нанесеними позивачу Державною податковою службою України. Крім того, позивач зазначає, що підприємство зазнавало певних незручностей, як під час звернення по суду, так і після, у зв'язку з нерозв'язанням спірної ситуації, витрачанням свого особистого часу на звернення до суду, у зв'язку з неможливістю захистити порушене право, що негативно позначилося на його діловій репутації та призвело до моральних страждань, у зв'язку з чим Приватне підприємство "Дубекспо" просить стягнути з відповідачів моральну шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 відкрито провадження у справі №910/642/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 (повне рішення складено 13.06.2023) у справі №910/642/23 у задоволенні позову Приватного підприємства "Дубекспо" відмовлено повністю.
Дослідивши подані сторонами докази суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Державною податковою службою України чинного законодавства України, з огляду на тривале невиконання рішення суду, однак зазначив, що в даному випадку держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідачів збитків. Відмовляючи в стягненні моральної шкоди суд вказав на недоведеність позивачем належними доказами заподіяння моральної шкоди юридичній особі, а не керівнику підприємства.
Не погоджуючись з указаним рішенням, Приватне підприємство "Дубекспо" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду прийняте за неповного з'ясування обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням приписів процесуального права.
На переконання позивача, з огляду на невиконання податковим органом рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №640/32879/20, відповадіач-1 має нести відповідальність за не реєстрацію податкових накладних для господарюючого суб'єкта та відшкодувати Приватному підприємству "Дубекспо" понесені збитки у розмірі 17360,00 грн, що відповідає сумі ПДВ у незареєстрованих податкових накладних.
Також скаржник зазначає, що підприємство позивача зазнало певних незручностей через невиконання Держаною податковою службою України судового рішення, що в тому числі позначилося на його діловій репутації та призвело до моральних страждань, з огляду на що, слід стягнути з відповідачів по 6500,00 грн моральної шкоди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 апеляційну скаргу у справі №910/642/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дубекспо" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/642/23, справу призначено до розгляду на 25.07.2023.
07.07.2023 до суду апеляційної інстанції від Головного управління державної податкової служби у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідача-2 зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги відповідач-2 вказує на невірність позивачем обраного способу захисту (стягнення збитків), що слідує з постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21. Також відмічає, що позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди (факт наявності моральної шкоди, обґрунтування визначення розміру моральної шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та завданням такої моральної шкоди).
10.07.2023 до суду від Держаної податкової служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач-1 не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить суд відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення залишити без змін.
За повідомленням відповідача-1, ним вживаються необхідні заходи для виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №640/32879/20, проте у вказаному рішенні міститься описка в даті податкової накладної, а тому виконання рішення можливе лише після виправлення судом відповідної описки.
17.07.2023 Приватне підприємство "Дубекспо" подало до суду відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача-2.
У судовому засіданні 25.07.2023 у розгляді справи №910/642/23 оголошено перерву до 26.09.2023.
23.08.2023 до суду від Державної податкової служби України надійшли заперечення на відповідь на відзив.
29.09.2023 Приватне підприємство "Дубекспо" подало до суду заперечення на заперечення на відповідь на відзив відповідача-1.
У судове засідання 26.09.2023 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін оскаржуване рішення суду.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято рішення №2111563/21563078 від 05.11.2020, №2111564/21563078 від 05.11.2020, №2111561/21563078 від 05.11.2020, №2111565/21563078 від 05.11.2020, №2111562/21563078 від 05.11.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних, у зв'язку з тим, що платник податку (Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН"), яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.
Не погоджуючись із законністю вищезазначених рішень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Приватне акціонерне товариство "Глазер-ЮН" (третя особа) звернулося до адміністративного суду із метою розблокування та реєстрації податкових накладних на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (далі - позивач) у судовому порядку. Третьою стороною у адміністративній справі було Приватне підприємство "Дубекспо", яке є фінансово зацікавленою стороною, на користь якої повинні бути зареєстровані податкові накладні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2022 у справі №640/32879/20 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2111563/21563078 від 05.11.2020, №2111564/21563078 від 05.11.2020, №2111561/21563078 від 05.11.2020, №2111565/21563078 від 05.11.2020, №2111562/21563078 від 05.11.2020 та зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" №1 від 07.07.2020, №2 від 03.07.2020, №3 від 06.07.2020, №4 від 07.07.2020, №5 від 08.07.2020 датою їх фактичного подання.
12.10.2022 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/32879/20 від 26.09.2022, виданого у зазначеній адміністративній справі.
12.10.2022 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №70012012.
Державна податкова служба України листом №9855/5/99-00-05-04-02-05 від 31.10.2022 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про те, що вживаються заходи з виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/32879/20 в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації.
Постановою від 09.11.2022 у виконавчому провадженні №70012012 на боржника - Державну податкову службу України було накладено штраф у сумі 5100,00 грн та надано додатковий термін для виконання рішення суду.
В подальшому, за невиконання рішення суду постановою від 07.12.2022 у виконавчому проваджені №70012012 на боржника - Державну податкову службу України накладено штраф у розмірі 10200,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
24.02.2023 виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №7001201, судове рішення так і не було боржником виконано.
У зв'язку з тим, що боржником не вжито заходів щодо виконання рішення суду і законні вимоги державного виконавця не виконані, державним виконавцем до Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора України надіслано повідомлення про кримінальне правопорушення №70012012/1-20.1 від 16.02.2023, в якому останній просив відкрити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами державної податкової служби України вимог виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2022 №640/32879/20.
За твердженням позивача, дії податкового органу щодо невиконання рішення суду та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" №1 від 07.07.2020, №2 від 03.07.2020, №3 від 06.07.2020, №4 від 07.07.2020, №5 від 08.07.2020 датою їх фактичного подання є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач зазнав збитки у розмірі 17360,00 грн (сума податкових накладних, які не зареєстровані податківцями всупереч судовому акту та постанови виконавця). Позивач зазначав, що внаслідок таких дій податкового органу, він був позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання. Тому, у результаті противоправних дій податкового органу позивачем понесено майнові витрати, що могли бути використані у господарській діяльності за звичайних обставин, якби не відбулось протиправне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та в подальшому відновлено їх реєстрацію. Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Державної податкової служби України на свою користь збитків у розмірі 17360,00 грн.
Також позивач зазначив, що в результаті невиконання рішення суду підприємство зазнавало певних незручностей через нерозв'язання спірної ситуації, що в свою чергу негативно позначилося на його діловій репутації та призвело до моральних страждань, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідачів кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 6500,00 грн з кожного.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Спірним у даній справі є питання щодо наявності підстав притягнення податкового органу до відповідальності у вигляді стягнення збитків, а саме, доведеність обставин протиправної поведінки Державної податкової служби України, наявність у покупця збитків і причинний зв'язок між неправомірними діями Державної податкової служби України і завданими збитками. Зокрема, у даній справі позивач вважає, що дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН внаслідок визнання Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку та подальше невиконання рішення адміністративного суду, позбавили покупця можливості включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до п. 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (далі - ПК України) України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.
Причинно-наслідковий зв'язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, пов'язаних з утратою майнового інтересу покупця на отримання права на податковий кредит з ПДВ.
Відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V ПК України.
Згідно з п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 та п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 ПП України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПП України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПП України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПП України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).
За правилами п.12 Порядку ведення Реєстру №1246 контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок зупинення реєстрації №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень №520).
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі. В той же час, продавець у господарських правовідносинах має скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже, із цим пов'язується виникнення у покупця права віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Факт прийняття податковим органом рішення з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості платника податків фактично призводить до відмови органами ДФС у реєстрації податкової накладної, що унеможливлює отримання позивачем податкового кредиту відповідно до ст. 198 ПК України.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
В постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, вже зверталась увага на те, що належним способом захисту для покупця (в нашому випадку - Приватного підприємства "Дубекспо") може бути звернення до продавця (Приватного акціонерного товариства "Глазер-ЮН") з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (також постанова об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Враховуючи викладене, Велика Палата дійшла висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
Також Велика Палата в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 звернула увагу на те, що у ст. 114 ПК України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, підпункт 114.3.2. пункту 114.2 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).
Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.
Як свідчать матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено протиправність бездіяльності податкового органу і зобов'язано зареєструвати податкові накладні. Проте, Державною податковою службою України не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання також боржником не виконані, податкові накладні Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" №1 від 07.07.2020, №2 від 03.07.2020, №3 від 06.07.2020, №4 від 07.07.2020, №5 від 08.07.2020 не зареєстровано.
Дані обставини є грубим порушенням Державною податковою службою України чинного законодавства України.
Разом з тим, у цій справі позивач не стверджує, що він зазнав інших втрат, ніж право на податковий кредит, унаслідок протиправного рішення контролюючого органу, поряд з цим рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні.
Колегія суддів також зазначає, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (постанова Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №917/877/17).
Як вже зазначалося вище, обов'язок постачальника зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем. Разом з цим, невиконання цього обов'язку щодо реєстрації податкової накладної вочевидь може завдати покупцю (позивачу в даній справі - Приватному підприємству "Дубекспо") збитків.
Зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, а також в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №917/877/17, викладені відповідні висновки та зазначено, що належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
За наведеного, навіть встановивши, що у даній ситуації наявна протиправна бездіяльність державних податкових органів, яка є неприпустимою і порушує як норми чинного законодавства України, так і свідчить про невиконання податковими органами судового рішення, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки належним способом захисту в даному випадку є звернення з позовом до Приватного акціонерного товариства "Глазер-Юн" про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Отже, апеляційна скарга Приватного підприємства "Дубекспо" є необґрунтованою, а судове рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/642/23 - без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Приватне підприємство "Дубекспо" звільнено від сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/642/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Дубекспо".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 02.10.2023.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов