Справа № 461/5932/22
Провадження № 6/461/152/23
УХВАЛА
Іменем України
28.09.2023 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,
заявника (боржника) ОСОБА_1 ,
представника заявника (боржника) ОСОБА_2 ,
представника стягувача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу №461/5932/22 таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ №461/5932/22, виданий Галицьким районним судом м. Львова 07.11.2022 року за заявою ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява вмотивована тим, що його син ОСОБА_5 , проживає разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1 , що підвтерджується Витягом з реєстру територіальної громади №2023/005459552 від 19.07.2023 року. Заявник зазначає, що приймає активну участь у житті сина, цікавиться його успішністю у школі, та позашкільній діяльності, спілкується з класним керівником, забезпечує сина медикаментами, у випадку хвороби. Крім того, заявник вказує, що на його утриманні перебуває малолітня дитина від другого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на момент винесення судового наказу, його дружина ОСОБА_7 перебувала у відпустці по догляду за дитиною по достягненню нею трирічного віку. Також на утриманні заявника знаходиться його мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою пенсійного віку.
14.09.2023 року представником стягувача ОСОБА_3 скеровано на адерсу суду письмові пояснення, з яких вбачається, що ОСОБА_5 , проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом, складеним ЛМКП «Айсберг» від 01.09.2023 року. Так представник стягувача стверджує, що дитина фактично проживає разом з матір'ю, а за адресою: АДРЕСА_1 . Також представник стягувача зазначає, що у боржника існує заборгованість за сплатою аліментів на утримання дитини у розмірі 29 106, 00 грн. Державний виконавець позбавлений можливості стягнути заборгованість з боржника, оскільки він немає жодних доходів і майна. Представник стягувача вказує, що ОСОБА_4 та її батьки водять дитину до шкоди і забирають додому, що підтверджується листом адміністрації школи. Представник стягувача зазначає, що докази подані заявником є недопустимими, оскільки не підверджують здійснення утримання дитини заявником. Просить заяву залишити без задоволення
Заявник та представник заявника у судовому засіданні заяву про визнання судового наказу №461/5932/22 таким, що не підлягає виконанню підтримали повністю.
Представник стягувача у судовому засіданні проти вимог заяви заперечив, просив у задоволенні такої відмовити.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28.01.2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07.10.2015 року Франківським відділом ДРАЦС Львівського МУЮ, актовий запис 651.
У шлюбі народилася дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ 07.10.2015 року.
07.11.2022 року Галицьким районним судом винесено судовий наказ №461/5932/22 про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 04.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
З витягу з реєстру територіальної громади №2023/005459552 від 19.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 , 22.09.2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З акту складеного комісією майстрів дільниць ЛМКП «Айсберг» від 01.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незареєстрований, але фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з мамою ОСОБА_4 .
Згідно з відповіддю СЗШ І-ІІІ ступенів №55 м. Львова №01-28/171 від 24.08.2023 року, ОСОБА_9 є учнем 3 класу, та навчається у СЗШ №55 м. Львова з 01.09.2021 року. За час навчання, мама ОСОБА_4 , систематично займається навчанням і вихованням сина, відвідує батьківські збори, бере участь у житті класу, спілкується з класним керівником і вчителями. є активним учасником шкільної спільноти. Приводить та забирає дитину зі школи. Іноді допомагають її батьки та мама колишнього чоловіка. Батько ОСОБА_10 протягом навчання у 1-0му та половині 2-го класу жодного інтересу до шкільного життя сина не виявляв. Проте наприкінці 2 класу кілька разів забирав ОСОБА_11 зі шкоди, при цьому постійно висловлював невдоволення щодо освітнього процесу. Учень відвідує школу, охайно одягнутий, забезпечений необхідним навчальним приладдям, завжди готовий до уроків.
Відповідно до декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-7619-3440, ОСОБА_5 є пацієнтом КНП «Львівське клінічне територіальне медичне об'єднання акушерства та гінекології». Законним представником пацієнта є ОСОБА_4 .
З відповіді голови комісії з припинення КНП «Львівське ТМО 3» шляхом приєднання до КНП «Львівське ТМО 2» Кобецької Л. №933 від 08.09.2023 року вбачається, що згідно пояснень сімейного лікаря ОСОБА_12 , дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 перебуває під медичним спостереженням установи з 2017. Упродовж останнього року, ОСОБА_5 неодноразово у супроводі мами чи бабусі звертався за медичною допомогою з приводу гострих респіраторних захворювань. 28.08.2023 року звернувся до сімейного лікаря з метою профілактичного огляду . Сімейним лікарем дитина оглянута, визначено групу по фізичному вихованню та видано довідку учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду (ф086-1/о). ОСОБА_5 , в повному обсязі вакцинований згідно календаря профілактичних щеплень. ОСОБА_4 слідкує за станом здоров'я дитини, дотримується і виконує всі рекомендації сімейного лікаря щодо дитини ОСОБА_5 .
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 01.08.2023 року, складеного старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУЮ (м.Львів) Костівим О.І. у виконавчому провадженні №ВП56593803, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 29 106,00 грн.
ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запис №2004150000000116510 від 02.03.2021 року.
Крім того, ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем праці, що підтверджується характеристиками з місця праці.
Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За змістом п. п. 4, 5 ч. 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянутий за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 431 ЦПК України, судовий наказ є видом виконавчого документу.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах внормовані Розділом VІ ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Заявлені заявником підстави, за якими він просить визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, не є ні матеріально-правовою (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання), ні процесуально-правововими (обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання).
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2018 року в справі №755/15479/14-ц.
Матеріали справи не містять належних доказів припинення зобов'язань ОСОБА_1 за судовим наказом від 11.07.2022 року, який набрав законної сили, а тому у відповідності до вимог ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Законодавцем визначено підстави припинення обов'язку зі сплати аліментів на підставі судового рішення.
Так, статтею 273 Сімейного кодексу України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв'язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, платник аліментів у порядку визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, має право на звільнення його від обов'язку щодо сплати аліментів.
Розглядаючи заяву, суд також зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто принципу остаточності судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а рішення суду є по суті невірним.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що заявником не надано належних і допустимих доказів у підтвердження відсутності у нього заборгованості по аліментам.
В свою чергу боржником не надано жодного доказу, який би вказував на наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали йому вчинити процесуальні дії для перегляду судового наказу за новоявленими обставинами, згідно вимог ст. 423 ЦПК України.
Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 259 - 261, 432 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу №461/5932/22 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2023 року.
Головуючий суддя Мисько Х.М.