Справа № 277/773/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Таргонського Андрія Віталійовича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати винесену відносно нього постанову серії БАБ №468496 від 01.05.2023 року про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, провадження по справі закрити, а також стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області сплачений ним судовий збір.
В позові зазначено, що 01.05.2023 року ОСОБА_2 відносно нього було винесено постанову серії БАБ №468496 про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що 01.05.2023 року о 13 годині 30 хвилин в смт Ємільчине по вул. Мічуріна він керував транспортним засобом та розмовляв по телефону під час руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Вважає, що зазначена постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню з наступних підстав.
01.05.2023 року о 13 годині 30 хвилин в смт Ємільчине по вул. Мічуріна він керував автомобілем ГАЗ-5314, д/н НОМЕР_1 та був зупинений працівником поліції, на пропозицію якого пред'явив документи. Після цього працівник поліції повідомив, що він під час руху розмовляв по телефону та виніс відносно нього постанову. На його пояснення, що він не розмовляв по телефону, працівник поліції не звернув уваги, доказів вчинення ним адміністративного правопорушення не надав.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Поліцейський СРПП ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Таргонський А.В. в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не з'явилась, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі представника ГУНП в Житомирській області та відмовити позивачу в задоволенні позову, мотивуючи тим, що поліцейським СРПП ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Таргонським А.В. правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, оскільки останній, керуючи автомобілем, розмовляв по телефону, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
На думку представника відповідача доказом встановлення вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ксерокопії постанови серії БАБ №468496 від 01.05.2023 року ОСОБА_1 01.05.2023 року о 13 годині 30 хвилин в смт Ємільчине по вул. Мічуріна керував транспортним засобом та розмовляв по телефону під час руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що відносно нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Як визначено ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені, зокрема частиною п'ятою ст.121 цього кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, з урахуванням вище приведених норм права вбачається, що відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При цьому, згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з оскаржуваної постанови в вину водія ОСОБА_1 ставиться порушення правил дорожнього руху, а саме, що він користувався під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, однак в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні даного правопорушення. Посилань на будь-які докази оскаржувана постанова містить.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідачі обставин, на які посилається позивач не спростували, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надали.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне позов задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі до суду адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 536,80 грн.
Таким чином з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5, 9, 76, 77, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №468496 від 01.05.2023 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі адміністративного позову судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський