Справа №295/4081/23
Категорія 67
2/295/1601/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Конончук Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що з 2002 р. вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому позивачка звернула увагу, що раніше вона зверталася до суду з аналогічним позовом але термін постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини вказувала з 2002 року, що суперичило нормам матеріального права - Цивільний Кодекс України, який набрав своєї чинності з 01.01.2004 р. У даному позові вона просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини саме з 01.01.2004 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка наголошує, що в період спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю як чоловік та жінка, купували предмети домашнього вжитку, здійснювали підготовку до капітального ремонту будинку та іншої нерухомості, здійснили побудову гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , придбали транспортний засіб марки «Фольксваген-Шаран» та багато іншого. Вона здійснила його поховання та розпорядилася його речами. Тому для вирішення своїх спадкових і майнових прав вимушена звернутися до суду та просить встановити факт проживання її - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме до дня смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні позивачка, представник позивача наполягали на задоволені позовних вимог обгрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами. При цьому позивачка звернула увагу, що в період спільного проживання з ОСОБА_5 вони спільно проживали в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в інших зареєстрованих шлюбах не перебували. Разом побудували дачний будинок на території Іванівської сільської ради Житомирського району.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що позивачка зверталася до суду з аналогічними позовними вимогами у задоволені яких рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. було відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 31.05.2022 р. рішення Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 17.01.2023 р. рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. та Постанова Житомирського апеляційного суду від 31.05.2022 р. залишені без змін а касаційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.
Крім того, предстаник відповідача, посилаючись на вимоги ст. 1259 ЦК України звернув увагу, що позивачем не доведено фактів опікування протягом тривалого часу, матеріального забезпечення, надання іншої допомоги ОСОБА_5 протягом більше п'яти років до дня смерті останього. (а. с. 60-64).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_3 по сусідству з ОСОБА_1 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 більше двадцяти років. ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_1 в її квартирі з 2002 р. Вони дружили сім'ями. У зв'язку з тим, що вона працює лікарем а ОСОБА_5 хворів на хронічні захворювання, то вона часто йому надавала медичну допомогу, консультації. За час сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 придбали спільно автомобіль, два буси, вели спільне господарство, разом будували гараж, копали біля будинку криницю. ОСОБА_1 доглядала як батьків ОСОБА_5 так і його самого. (а. с. 106, 112-117).
Допитана свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працює у Черняхівській музичній школі викладачем. ОСОБА_1 знає тривалий, була у неї вдома. Знала, що у неї був чоловік, який працював у їхній школі кочегаром. Про те, що ОСОБА_5 не був з ОСОБА_1 у шлюбі, вона дізналася на похоронах ОСОБА_5 , хоча всі оточуючі завжди сприймали як подружжям. За життя ОСОБА_5 жив у квартирі ОСОБА_1 . Вона їх часто бачила разом на базарі де вони купували продукти харчування, речі, разом були на святах. (а. с. 108, 117-118).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 28 січня 1998 р. (паспорт НОМЕР_2 ). (а. с. 34).
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 22.06.2020 р. Черняхівським районним ВДРАЦС Ценитрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6).
Зі змісту довідки виконкому Черняхівської селищної ради від 29.10.2021 р., виданої ОСОБА_1 свдчить, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похований на кладовищі смт Черняхів по вул. Володимирській 22.06.2022 р. (а. с. 7).
Згідно довідки МСЕК № 2 Серія 12 ААА № 209692 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.07.2015 р. надана друга інвалідності. (а. с. 9).
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являвся пенсіонером за віком зі статусом інваліда 2 групи, довічно. (а. с. 10).
На підставі довідки № 132/1 від 13.11.2015 р. Серія 12 ААА № 005796 та висновку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано придатним до керування автомобілем з ручним керуванням в модифікації на дві руки без обох ніг. (а. с. 10).
Зі змісту довідки відділу культури та туризму Черняхівської селищної ради Черняхівської музичної школи від 21.03.2923 р. № 3, виданої на ім'я ОСОБА_1 , свідчить, що ОСОБА_5 працював у даному закладі кочегаром - випалювачем на період опалювального сезону з 2009 по 2017 роки. (а. с. 11).
Аналогічні записи мають у трудовій книжці на ім'я ОСОБА_5 та відповідні копії наказів. (а. с. 12-28).
Заявою, яку вона засвідчила у приватного нотаріуса Черняхівського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. 27 січня 2021 р., ОСОБА_1 стверджує, що в період з осені 2002 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. вона проживала без реєстрації шлюбу однією сім'єю чоловіка та жінки з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 29).
27.07.2001 р. РВ РАГС Богунського РУЮ видано свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 , про що 27.07.2001 р. зроблено актовий запис за № 379 (а. с. 30).
Суд критично відноситься до доводів представника відповідача, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що ОСОБА_5 при оформлені Державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_5 (Серія ЯГ № 796659), оформлені Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2017 р. вказував місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_6 . З цього приводу суд звертає увагу, що позивачка і звернулася до суду саме за встановлення факту постійного проживання а не реєстрації зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років.
Згідно диспозиції ч. 4 ст. 82 ЦПК України «…обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом…»
Так, рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. встановлено, що «…21.08.2020 р. виконавчим комітетом Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_1 видано довідку про те, що до дня смерті співмешканця ОСОБА_5 , 1955 р. н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали разом більше 5 років та вели спільне господарство без реєстрації. Довідка видана на підставі свідчень свідків та свідоцтва про смерть.
Як слідує зі змісту довідки виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Черняхівського району Житомирської області № 3437 від 27.10.2020 р., ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті фактично проживав без реєстрації про АДРЕСА_1 …» (а. с. 70-72)
Суд також критично відноситься до посилань представника відповідача на той факт, що позивачка вже зверталася з аналогічним позовом до суду.
Так, рішення Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_13 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, було відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 31.05.2022 р. та Постановою Верховного Суду від 17.01.2023 р. апеляційна та касаційна скарги ОСОБА_1 залишені без задоволення а рішення Богунського районного суду м. Житомир від 27.10.2021 р. без змін. (а. с. 70-79).
Аналізуючи рішення вищевказаних судів, суд критично відноситься до їх висновків.
Так, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_13 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу стала та обставина, що «…Факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України), оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, вирішувалися згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про власність». До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 163/754/17. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року в справі № 641/7033/18, від 24 січня 2020 року в справі № 546/912/16-ц, від 19 березня 2020 року в справі № 303/2865/17…»
Тоб то, суд першої інстанції, беручи до уваги той факт, що позивачка просила встановити факт проживання однією сім'єю з 2002 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 а повинна була застосувати період з 2004 р., тим самим не дотрималась вимог чинного законодавства в часі і це стало одною з підстав відмови позовних вимог.
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Отже, позивачка ОСОБА_1 заявляє інтерес про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 р. у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18) зроблено висновок, що «для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю».
У абзаці 1 частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 р. у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
Положеннями ч.1 ст.315 ЦК України визначено перелік юридичних фактів, що встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 наведеної норми у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За наслідком оцінки отриманих доказів: в період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю як чоловік та жінка, купували предмети домашнього вжитку, здійснювали підготовку до капітального ремонту будинку та іншої нерухомості, здійснили побудову гаражу за адресою: АДРЕСА_2 , придбали транспортний засіб марки «Фольксваген-Шаран», пояснень свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , свідків (рішення Богунського районного суду від 27.10.2021 р.) ОСОБА_14 , ОСОБА_15 які зауважили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали у квартирі АДРЕСА_7 протягом тривалого часу, починаючи з 2002 р. по день смерті ОСОБА_5 , бачили їх разом, вважали чоловіком та жінкою, оскільки спостерігали взаємні відносини осіб, неодноразово зустрічали в магазинах, ринку, надавали медичну допомогу.
Надаючи оцінку поясненням сторін, свідкам, дослідженим доказам, суд приходить до висновку про наявність ознак сімейних стосунків між особами та про підтвердження обставин спільного проживання протягом понад 5 років.
Оскільки право на спадкування четвертою чергою спадкоємців пов'язується саме із підтвердженням факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, при цьому, судом отримано підтвердження проживання осіб однією сім'єю у такий строк, тобто із наслідками, що виявляють належність до відповідної черги спадкування, суд, з огляду на існуючі обмеження у реалізації спадкових прав, вважає необхідним задовольнити заяву, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, керуючись ст. 3 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2023.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І.Г. Перекупка