Дата документу 02.10.2023
Справа № 334/6128/23
Провадження № 2/334/2549/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Півень М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
25.07.2023 року позивач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвоката Калінін Сергій Костянтинович звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява обґрунтована тим, що виконавчий напис № 41612 від 26.11.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованість в розмірі 11 123,00 гривень вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. з порушеннями вимог законодавства.
Нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не перевірив перелік документів, які підтверджують безспірність заборгованості, порушив порядок вчинення виконавчого напису. Окрім того, оскаржуваний виконавчий напис було вчинено на підставі договору, який нотаріально не посвідчувався. Позивач ніколи в будь-який спосіб не отримував одноразовий ідентифікатор, яким ніби то, був підписаний Кредитний договір, об'єктивних доказів того, що позивач отримав, а тим більш використав одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору, позивачем не надано.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександовича №41612 від 26.11.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованості в розмірі 11 123,00 грн. та стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 395,16 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2023 року за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2023 року було зупинено стягнення за виконавчим написом № 41612 від 26.11.2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованість в розмірі 11 123,00 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича, виконавче провадження №67844973, до розгляду справи по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник заявника ОСОБА_3 надав заяву в якій позов просив позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позові, справу просила розглянути без його участі та участі позивача, зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» в судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, відзив на позов не надав.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню без його участі та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд вважає можливим, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем на підставі ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року та керуючись ч.1 ст.640 Цивільного Кодексу України та ч.6 ст.11, ст..12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року №675-VII, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 41612, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним Договором №UP3758566 від 20.11.2019, укладеним з ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ». з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» стягнуто заборгованість за період часу з 20.03.2020 року по 23.10.2021 року в розмірі 10 473,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в сумі 9 700 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 773 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату у розмірі 650 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 11 123,00 грн. ( одинадцять тисяч сто двадцять три гривні 00 копійок). (а.с.24)
Також у даному виконавчому написі зазначено про те, що він набирає чинності з 26.11.2021 року і може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його вчинення. (а.с.24)
10.12.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулою Артемом Михайловичем на підставі виконавчого напису № 41612, виданого 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованості в розмірі 11123,00 гривні, відкрито виконавче провадження ВП №67844973. (а.с.26)
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У пунктах 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. (набрала чинності 10.12.2014р.) Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ця постанова суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а її резолютивна частина опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №23 від 21.03.2017 року.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (справа №826/20084/14) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Наданий нотаріусу примірник Кредитного договору, укладеного між ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» та позивачем містять лише зазначення інформації про Сторони, жодних доказів про наявність електронного цифрового підпису не надано.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року справа № 910/10374/17, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується, що зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року..». «..Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса...». «.Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню...».
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що укладений договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис № UP3758566 від 20.11.2019 року був нотаріально посвідчений.
В матеріалах справи також відсутні докази направлення боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору та стороною відповідача такі докази надані не були.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) - неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення з ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» коштів, утриманих з позивача за зазначеним вище виконавчим написом нотаріуса.
Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 3 395,16 грн., як безпідставно стягнуті з нього кошти.
Відповідно до відповіді приватного виконавця Котули А.М. на адвокатський запит адвоката Калініна С.К., у межах виконавчого провадження № 67844973, приватний виконавець повідомляє, що ПАТ «Фабрика «ВІОЛА» де боржник отримує дохід було перераховано на рахунок виконавця для обліку депозитних сум кошти в розмірі 3395,16 грн., які було розподілено виконавцем в порядку ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.23)
Враховуючи, що цим рішенням суд визнав оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, між сторонами виникли також спірні правовідносини, які регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до положень ч.ч.1, 2 особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу(збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв'язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК Україниможе застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №753/15556/15-ц, від 23.01.2020 року в справі №910/3395/19.
Повертаючись до матеріалів справи, суд відмічає, що правовою підставою для набуття ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» грошових коштів став виконавчий напис нотаріуса, який цим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак, оскільки перестала існувати правова підстава для отримання таких коштів, грошові кошти підлягають поверненню позивачу відповідно дост.1212 ЦК України.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, в даному випадку не дотримано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис №41612 від 26.11.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованості в розмірі 11 123,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» на користь позивачки безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3 395,16 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачка в позовній заяві просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» на користь ОСОБА_1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Участь адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, який представляє інтереси позивачки у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги №б/н/22 від 24.01.2022 року (далі - Договір), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № ПТ 2212 від 26 червня 2018 року, Додатковою угодою № 1 від 24.01.2022 року до Договору з Описом робіт (наданих послуг), Актом №1 про прийняття-передачі наданих послуг від 26.03.2023 року до Договору, згідно з якими за надання професійної правничої допомоги, клієнт сплачує в розмірі 5000,00 гривень, копією платіжної інструкції №170298812 від 19.07.2023 року.
Враховуючи визначені ч.4-6 ст. 137 ЦПК України критерії, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Окрім того, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією №29611 від 29.07.2023 року та судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією №32528798800007429633 від 29.07.2023 року, оригінали яких долучено до справи.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 142,247, 258, 259, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса
Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександовича №41612 від 26.11.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» заборгованості в розмірі 11 123,00 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять три гривні 00 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» (Код ЄДРПОУ 43024915, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3 395,16 грн. (три тисячі триста дев'яносто п'ять гривень 16 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДІЯ-АКТИВ» (Код ЄДРПОУ 43024915, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 6 610,40 грн., які складають з суми витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суми судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) за подання позовної заяви та суми судового збору в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) за подання заяви про забезпечення позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.