Єдиний унікальний номер № 333/8061/23
Номер провадження № 2-з/333/53/23
УХВАЛА
Іменем України
21 вересня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення вчиненого на підставі виконавчого напису та накладення арешту на квартиру до подачі позовної заяви до суду,-
ВСТАНОВИВ:
19.09.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису та накладення арешту на нерухоме майно.
В обґрунтування зазначеної заяви заявник зазначив, що до Комунарського районного суду м.Запоріжжя буде подано позов від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.
Своє клопотання заявник мотивував тим, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2009 року по справі № 2-3514/2009 було стягнуто з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 452 820 гривень. Для виконання Рішення декілька разів ДВС відкривалося виконавче провадження і кожен раз державний виконавець виносив постанову про повернення виконавчого документу у зв'язку із неможливістю виконання.
22.10.2019 року приватним виконавцем Хохловим К.К. було відкрито виконавче провадження № 60388571 для виконання рішення суду. Боржник ОСОБА_4 шляхом подання до суду безпідставних скарг намагалася затягнути це виконавче провадження, навіть змінила боржника без згоди кредитора, але постановою апеляційного суду від 30.06.2020 р. по справі № 2-3514/2009 ухвала суду була скасована. 13.11.2019 року ОСОБА_4 на особистому прийомі у приватного виконавця Хохлова К.К. отримує постанову про відкриття виконавчого провадження № 60386571, на підтвердження чого написала власноруч письмову заяву, після чого, ОСОБА_4 за домовленістю зі своєю знайомою, ОСОБА_3 , спотворюють новий виконавчий документ.
Так, 15.11.2019 року було зроблено договір позики, за яким ОСОБА_3 начебто позичає ОСОБА_4 один мільйон сто шістдесят тисяч гривень і повернути цю позику потрібно через три дні, до 16.11.2019 року. Вже після цього, приватному виконавцю ОСОБА_4 подає письмові пояснення з приводу майнового стану, у яких зазначає: «З приводу грошових коштів від третіх осіб точно можу заявити що я не отримую коштів від третіх осіб та сама перебуваю на утриманні свого цивільного чоловіка.».
Через три дні ОСОБА_4 , не повертає ОСОБА_3 «позику», а ОСОБА_3 отримує виконавчий напис нотаріуса про стягнення з ОСОБА_4 одного мільйону сто шістдесят тисяч гривень. ОСОБА_3 звертається до іншого приватного виконавця для стягнення вигаданого боргу с ОСОБА_4 і 02.12.2019 р. приватним виконавцем Шавлуковою З.А. за виконавчим написом відкривається інше виконавче провадження № 60762646.
Два різні приватні виконавці одночасно здійснюють виконавчі провадження щодо одного й того ж боржника, ці виконавчі провадження неможливо об'єднати. Кожен з двох приватних виконавців одночасно вчиняє дії для звернення стягнення на майно одного й того ж боржника. Той із двох приватних виконавців, який першим подасть (зареєструє) на ДП «СЕТАМ» заяву для реалізації на електронних торгах нерухомого майна або транспортного засобу, стає так би мовити «переможцем» і отримує для стягувача у своєму виконавчому провадженні гроші від реалізації цього майна (а собі 10% винагороди) або, якщо майно не продано з 3-х торгів, передає майно «своєму» стягувачу в рахунок погашення боргу. При цьому, другий приватний виконавець вже нічого не може подіяти, і стягувач у другому виконавчому провадженні залишається ні з чим. Слід зазначити, що навіть якщо до цього ж приватного виконавця інший стягувач подасть на виконання виконавчий документ до того ж самого боржника, та буде зведене виконавче провадження, все одне нереалізоване майно передається у порядку черговості надходження виконавчого документу.
18.11.2019 року приватний виконавець Хохлов К.К. виносить постанову про розшук майна боржника - автомобіля TOYOTA державний номер НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_4 .
15.01.2020 року ОСОБА_4 у письмових поясненнях написаних власноруч повідомляє приватного виконавця Хохлова К.К.: «Стосовно запитуваного Вами автомобіля TOYOTA RAV4 державний номер НОМЕР_1 , хочу пояснити, що мені не відомо його місцезнаходження ...».
15.01.2020 року ОСОБА_4 доставляє цей автомобіль на ДП «СЕТАМ» на вул. Виборзьку, 8, де зустрічається з «іншим» приватним виконавцем Шавлуковою З.А., представником стягувача за Виконавчим написом Іванюк А.С. та о 15 годині 01 хвил. приватний виконавець Шавлукова З.А. складає постанову про опис і арешт майна - зазначеного автомобіля TOYOTA RAV4 і передає цей автомобіль на зберігання керівнику ДП «СЕТАМ», і ОСОБА_4 особисто розписується на цій постанові. Електронні торги з реалізації автомобіля TOYOTA RAV4 не відбулися.
31.03.2020 року приватний виконавець Шавлукова З.А. передає автомобільTOYOTA RAV4 стягувану ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу стягувачу в рахунок погашення боргу.
Внаслідок зазначеного, право власності на автомобіль TOYOTA RAV4 державний номер НОМЕР_1 було «перекинуто» з боржника ОСОБА_5 на її знайому ОСОБА_3 із використанням Виконачого напису зчиненого на договорі позики від 15.11.2019 р. та наведеної вище схеми з «іншим» приватним виконавцем.
За наведених обставин, ОСОБА_1 був вимушений подати до приватного виконавця Хохлова К.К. (який вищевказаними діями ОСОБА_4 був об'єктивно позбавлений можливості звернути стягнення на майно боржника, зокрема автомобіль) заяву про повернення виконавчого листа і потім подав його на виконання приватному виконавцю Шавлуковій З.А.
За заявою стягувача ОСОБА_1 приватним виконавцем Шавлуковою З.А. було відкрито виконавче провадження № 61628683, яке було об'єднано у зведене виконавче провадження № 61628835 із виконавчим провадженням, стягувачем у якому за Виконавчим написом є ОСОБА_3 .
В рамках зведеного виконавчого провадження № 61628835 арештоване, описане і передане на реалізацію маймо боржника ОСОБА_4 : 1/5 та 1/5 частини трикімнатної квартири загальною площею 68,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
14.09.2023 року представник позивача ( ОСОБА_6 ) перевірив на ДП «СЕТАМ» інформацію стосовно реалізації вказаного майна на електронних торгах.
Перші електронні торги 01 серпня 2023 року з реалізації зазначеної частки квартири не відбулися.
Другі електронні торги 22 серпня 2023 року з реалізації зазначеної частки квартири не відбулися.
Згідно протоколу проведення електронних торгів № 595130 від 12.09.2023, проведених Державним підприємством «СЕТАМ», за лотом № 534475, не відбулись треті торги з реалізації об'єкту нерухомого майна: 1/5 та 1/5 частини трикімнатної квартири загальною площею 68,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Квартира), що належить боржнику ОСОБА_4 . Зазначена інформація є відкритою та загальнодоступною на офіційному сайті ДП «СЕТАМ».
Як вже зазначалося вище, до складу зведеного виконавчого провадження № 61628835, у якому звертається стягнення на зазначене вище нерухоме майно, входять: 1) виконавче провадження, стягувачем у якому за Рішенням є ОСОБА_1 та виконавче провадження, стягувачем у якому за Виконавчим написом е ОСОБА_3 . Тобто є два стягувача однієї черги.
Виконавчий напис, вчинений (під час здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем Хохловим К.К. з виконання Рішення) для стягнення вигаданої позики, був поданий на виконання «іншому» приватному виконавцю Шавлуковій З.А., тобто надійшов першим до приватного виконавця Шавлукової З.А. Зведене виконавче провадження з'явилося вже потім.
Таким чином, на теперішній час, ніщо не перешкоджає приватному виконавцю Шавлуковій З.А., керуючись ч. 10 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», передати стягувачу ОСОБА_3 нереалізоване на третіх електронних торгах нерухоме майно боржника ОСОБА_4 (1/5 і 1/5 частки Квартири) в рахунок погашення вигаданої заборгованості за ОСОБА_7 написом.
Ця схема раніше вже спрацювала, 31.03.2020 року приватний виконавець Шавлукова З.А. у зведеному виконавчому провадженні передала автомобіль TOYOTA RAV4 боржника ОСОБА_4 стягувачу ОСОБА_3 .
У разі задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору позики від 15.11.2019 року, та визнання таким, що не підлягає виконанню, Виконавчого напису нотаріуса, відпадуть будь-які підстави для передачі ОСОБА_3 майна боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні, а право стягувача за Рішенням ( ОСОБА_1 ), на отримання нереалізованого майна боржника в рахунок погашення заборгованості, буде поновлено.
Якщо до набрання законної сили рішенням у цій справі приватний виконавець Шавлукова З.А. встигне передати ОСОБА_3 нереалізоване нерухоме майно боржника ОСОБА_4 (1/5 і 1/5 частки Квартири) в рахунок погашення вигаданої заборгованості за Виконавчим написом, то ухвалення остаточного рішення суду у цій справі на користь позивача ОСОБА_1 вже не призведе до поновлення його права на отримання нереалізованого майна боржника в рахунок погашення заборгованості.
На підставі викладеного заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, виданого 26.11.2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною зареєстрованого в реєстрі №9986 про стягнення з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) 1 160 000 (одного мільйону сто шістдесят тисяч) гривень за договором позики від 15.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Вовк І.І., зареєстрованого в реєстрі за № 9842.
20.09.2023 року від ОСОБА_1 надійшло доповнення до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на 1/5 та 1/5 частину трикімнатної квартири загальною площею 68,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову, зокрема у пункті 6 частини першої зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"примусовому виконанню підлягають рішення на підставі такого виконавчого документу, а саме виконавчого напису нотаріуса. Тобто, чинним законодавством передбачено такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз'яснень у п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
В заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого документа -виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1 160 000 гривень за договором позики від 15.11.2019 року, посвідченого приватний нотаріусом Вовк І.І.
Таким чином, спір стосується саме правомірності виконавчого документа.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ґрунтується тільки на припущеннях, ініційований заявником вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, адже виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень.
Суд не вбачає необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчих написів є по суті блокування виконання виконавчого провадження.
Слід зазначити, що таке зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.
Безпідставними є доводи заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту 1/5 та 1/5 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_10 , так як після подання заявником заяви про забезпечення позову, 20.09.2023 року в атоматизованій системі виконавчого провадження у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису від 26.11.2019 року, з?явилася заява стягувача ОСОБА_3 про передачу їй майна боржника ОСОБА_5 (2/5 частки у квартирі) в рахунок погашення боргу за вигаданою позикою. Заявник вважає, що боржник ОСОБА_11 почала вживати терміново заходи, щоб встигнути передати 2/5 квартири стягувачу ОСОБА_3 до вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Такі твердження ґрунтуються на припущеннях. Інші доводи заяви про забезпечення позову не підтверджені доказами та є власними судженнями і оцінкою подій заявника.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст.150,151,153,353,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Р.Піх