Справа №295/12182/23
1-кс/295/5079/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,-
встановив:
Заявник ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про зняття арешту майна, в обгрунтування якого зазначає, що слідчим суддею Богунського районного суду м.Житомира 20.07.2023 року задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022060000000487 від 25.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які були вилученні за місцем проживання підозрюваного у справі ОСОБА_4 , а саме: 11 тис. доларів США.
За змістом підозри ОСОБА_4 нібито організував та очолив злочинну групу та за допомогою знайомих та родичів власних зв'язків у Чуднівському районному суді шахрайським шляхом заволодів 32 земельними ділянками на території району, спричинивши збитки на суму 2 млн. грн.
Заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту на частину грошових коштів, а саме в сумі 6200 доларів США з огляду на таке.
За твердженням заявника, грошові кошти в обумовленій сумі задекларовані підозрюваним в деклараціях за 2021 рік та 2022 роки як заощадження, які зберігаються за місцем проживання, з належністю на праві власності дружини - ОСОБА_3 - 8400 доларів США. Крім того, офіційне походження коштів ОСОБА_3 як дружини ОСОБА_4 підтверджено податковими деклараціями.
Заявник звертає увагу, що у відповідності до ч.5 ст. 170 КПК України арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
На думку учасника, вилучені кошти також не відповідають критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, за ознаками доказів, оскільки не були отримані кримінально протиправним шляхом або отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішені питання про арешт майна слідчим суддею в ухвалі від 20.07.2023 року не вказано достатніх доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не враховано розумність та співрозмірність застосованих заходів кримінального забезпечення із завданнями кримінального провадження.
Заявник наводить аналіз складових ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, та зауважує на відсутності за змістом підозри відомостей про особу, якій спричинено збитки.
Посилаючись на особливу потребу у використанні вилучених грошових коштів, зо пов'язується зі станом здоров'я неповнолітніх дітей, матері як особи з 2-ю групою інвалідності, заявник просить скасувати арешт на майно.
В судовому засіданні заявник, представник заявника клопотання підтримали, просили задовольнити.
Слідчим суддею встановлено.
У проваджені другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження досудовим розслідуванням установлено, що в період з кінця 2022 року по березень 2023 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом прийняття 35 рішень Чуднівського районного суду Житомирської області незаконно заволоділи 47 земельними ділянками на території Чуднівської міської та Вільшанської об'єднаної територіальної громад Житомирського району Житомирської області на загальну площу 120,0724 га, спричинивши шкоду у сумі близько 2,57 млн. грн.
Реалізація злочинного умислу вищевказаних осіб полягає, зокрема, у поданні до Чуднівського районного суду Житомирської області позовних заяв із завідомо неправдивими відомостями, внаслідок чого суддя Чуднівського районного суду Житомирської області без належної перевірки поданих позовних заяв та інших відомостей, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення, задовольняє вимоги позовних заяв, після чого виносить рішення, які у подальшому, використовуються членами злочинного угруповання для перереєстрації права власності на земельні ділянки.
Досудовим розслідуванням встановлено, що такі рішення приймались за результатами розгляду судових справ №294/1671/22 від 05.12.2022, №294/1727/22 від 05.12.2022, №294/1248/22 від 24.10.2022, №294/1674/22 від 05.12.2022, №294/1675/22 від 05.12.2022, №294/1682/22 від 05.12.2022, №294/1243/22 від 24.10.2022, №294/1677/22 від 05.12.2022, №294/2003/22 від 27.01.2023, №294/125/23 від 27.01.2023, №294/1680/22 від 05.12.2022, №294/1685/22 від 05.12.2022, №294/123/23 від 27.01.2023, №294/1249/22 від 24.10.2022, №294/1222/22 від 21.11.2022, №294/1229/22 від 25.10.2022, №294/1250/22 від 27.01.2023, №294/1691/22 від 05.12.2022, №294/1690/22 від 16.12.2022, №294/1681/22 від 16.12.2022, №294/1221/22 від 01.12.2022, №294/1679/22 від 16.12.2022, №294/1231/22 від 01.12.2022, №294/1232/22 від 01.12.2022, №294/1678/22 від 16.12.2022, №294/1672/22 від 31.01.2023, №294/1247/22 від 01.12.2022, №294/1688/22 від 31.01.2023, №294/540/22 від 01.12.2022, №294/482/22 від 08.08.2022, №294/1676/22 від 31.01.2023, №294/1234/22 від 01.12.2022, №294/1233/22 від 01.12.2022, №294/1218/22 від 21.11.2022, №294/1686/22 від 16.12.2022.
При цьому, установлено, що вказаними особами з метою незаконного заволодіння земельними ділянками на території громад Житомирського району Житомирської області підготовлено ще близько 40 позовних заяв із завідомо неправдивими відомостями, які подані до Чуднівського районного суду Житомирської області та по яким можуть бути прийняті рішення найближчим часом.
13.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.06.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в приміщенні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2023 року накладено арешт на копії документів щодо ОСОБА_8 на 8 арк., копії документів щодо ОСОБА_9 на 12 арк., копії документів щодо ОСОБА_10 на 8 арк., копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 3 арк., заяву ОСОБА_11 від 08.04.2021 на 1 арк., копії ухвал судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_12 у справах №294/1727/22, №294/1691/22, №294/1685/22, №294/1687/22, №294/1671/22, №294/1675/22, №294/1674/22 на 7 арк., копію рішення судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_12 від 23.11.2021 на 3 арк., копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №1825855100:02:000:0221 на 2 арк., копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №1825888200:02:000:0403 на 2 арк.; мобільний телефон «HUAWEI Р Smart» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 в чохлі чорного кольору із сім-картами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; грошові кошти в загальній сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На думку слідчого судді, заявником не надано доказів на підтвердження необґрунтованості застосованих заходів забезпечення, або недоцільності їх подальшого застосування.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Зі змісту ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 20.07.2023 року слідує, що в саме необхідність збереження речових доказів по кримінальному провадженню покладався процесуальний захід обтяження в вигляді арешту на майно, в тому числі грошові кошти.
Слід врахувати, що диспозицією ст. 190 КК України є: заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що обтяжене в рамках кримінального провадження майно, а саме: грошові кошти, виявляє собою предмет правопорушення як матеріальний інтерес, в набутті якого в протиправний спосіб зацікавлені особи, може бути використаний як джерело підтвердження або спростування певних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в розрізі кваліфікації діянь за ст. 190 КК України.
У відповідності до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За переконанням слідчого судді, під час постановлення ухвали про накладення арешту дістали ґрунтовній оцінці усі вищенаведені підстави для накладення арешту на майно з мотивів необхідності збереження речових доказів, необгрунтованість застосованих заходів кримінального забезпечення учасником не підтверджена.
Є необхідним також зауважити, що ознаки матеріальних об'єктів як доказів за змістом ст. 98 КПК України не пов'язуються з визначенням їх правового статусу за принципом суб'єктної належності, у тому числі за фактом користування або розпорядження, не залежить від обставин місця законного отримання органом досудового розслідування таких доказів або виявлення.
На стадії досудового розслідування при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, а також при вирішенні вимог щодо скасування арешту на майно, слідчим суддею не вирішується питання поділу спільної власності між учасниками цивільних правовідносин, встановлення певного розміру часток у спільному майні не проводиться.
Завдання кримінального провадження за вищевказаних обставин є співрозмірними із передбачуваним для інтересів третіх осіб тягарем обтяження, в тому числі з урахуванням потреб використання та розпорядження арештованим майном.
Приймаючи до уваги вищевикладене, клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Виготовлення повного тексту ухвали відбудеться 18.09.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1