КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/5742/22
Провадження № 6/947/353/23
УХВАЛА
02.10.2023 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення - судового наказу №947/5742/22, виданого 02.06.2022 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» заборгованості за оплату послуг з газопостачання у розмірі 19838,21 грн.,
ВСТАНОВИВ:
29.09.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення - судового наказу №947/5742/22, виданого 02.06.2022 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» заборгованості за оплату послуг з газопостачання у розмірі 19838,21 грн..
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 29.09.2023 року, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому 02.10.2023 року.
Оглянувши подану до суду заяву, суддя дійшла до наступного.
Питання стосовно повороту виконання рішення суду врегульовано статтею 444 ЦПК України та відносно до Розділу VI ЦПК України щодо процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Отже, оскільки вимоги заяви стосуються питання, яке належать до питань пов'язаних з виконанням судових рішень, вимоги ст. 183 ЦПК України розповсюджуються на зазначену заяву заявника.
Крім того, судом враховується, що у відповідності до постанови від 05 листопада 2020 року у справі № 591/1581/20 (провадження № 61-10904св20) Верховний Суд зазначив, що вимога про надання доказів надіслання (надання) копії заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення.
За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Оглянувши подану до суду заяву, суддею встановлено, що заявником не надано до заяви докази на підтвердження надіслання (надання) копії поданої до суду заяви іншим учасникам справи (провадження).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 444 ЦПК України передбачено розгляд питання про поворот виконання рішення за наявності відповідної заяви сторони.
Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 289/2207/17 (провадження № 14-506цс19) зазначено: «розгляд справи за відсутності учасника, щодо якого немає відомостей про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, є порушенням статті 6 Конвенції про права особи на справедливий судовий розгляд та статей 8, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про поворот виконання судового рішення, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про поворот виконання рішення суду порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до частини 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, оскільки заяву про поворот виконання судового рішення подано без додержання вимог викладених у ст.183 ЦПК України, остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 13, 182, 183, 258-261, 352-354, 444 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення - судового наказу №947/5742/22, виданого 02.06.2022 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» заборгованості за оплату послуг з газопостачання у розмірі 19838,21 грн. - повернути заявникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.
Суддя Калініченко Л. В.