КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/30497/23
Провадження № 2/947/4595/23
УХВАЛА
02.10.2023 року суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (адреса: 01032, м. Київ, вул.. Льва Толстого, 33, оф. 75), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Злотих Олександра Олександровича (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович (адреса: 65020, м. Одеса, вул.. Асташкіна, 21, оф. 1) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Злотих Олександра Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.13 постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Позивач в своїй позовній заяві, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, вказані твердження суперечать чинному законодавству.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів та надає визначення поняттю «послуга», закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За змістом п. 19 ст. 34 Закону України «Про захист прав споживачів» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про захист прав споживачів» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про захист прав споживачів» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи наведене вище, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, і тому посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними.
Зі змісту положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» .
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 743/1481/21, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до приписів даного Закону.
Однак жодних доказів того, що предметом спору є вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором, та вказаний спір виник з правовідносин, пов'язаних зі споживчим кредитуванням, позивачем у позові не зазначено та до позову не приєднано. Позивач не зазначає на які саме потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб, в чому полягає порушення прав позивача як споживача.
Зі змісту позову неможливо встановити на підставі якого договору виникла заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Фінансово-правова група Лекс» та чи був укладений між сторонами договір кредитним з цільовим призначенням на споживчі цілі. При цьому позивачем не наведено причин відсутності у нього, як однієї із сторін правочину, примірника такого договору.
Враховуючи викладене, посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним.
Вказане вище узгоджується з правовими висновками, визначеними у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 638/6060/18.
Оскільки у позовній заяві позивачем не зазначено яким чином порушуються його права, як споживача, то на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а отже пільг, передбачених ч. 3 ст. 22 вказаного Закону, позивач не має.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, однак судовий збір у розмірі 1073,60 за вказану вимогу позивачем не сплачено.
На підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн., та надати докази такої сплати, у зв'язку з чим, позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Злотих Олександра Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягає залишенню без руху.
Керуючись ч. 4 ст. 177, ч.1 ст. 185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (адреса: 01032, м. Київ, вул.. Льва Толстого, 33, оф. 75), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Злотих Олександра Олександровича (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович (адреса: 65020, м. Одеса, вул.. Асташкіна, 21, оф. 1) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху.
Повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме:
1) доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., та надати докази такої сплати.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петренко В. С.