Справа №592/8197/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/633/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Хуліганство
УХВАЛА
Іменем України
25 вересня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/8197/19 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2022 про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки обвинувальний акт був направлений до суду в межах строку досудового розслідування, а обвинувачені та захисник не з'являлися для завершення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та отримання обвинувального акту до 24.05.2019. Крім того, право закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК належить виключно прокурору, закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК на стадії судового розгляду не відповідає вимогам закону
Згідно обвинувального акта органом досудового розслідування ОСОБА_11 і ОСОБА_10 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КПК.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2022 кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_10 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Свою ухвалу суд першої інстанції вмотивував тим, що обвинувальний акт надійшов до суду поза межами визначеного законом строку.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу, доводи потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 , які просили задовольнити апеляційну скаргу прокурора, доводи обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , їх захисника ОСОБА_12 , які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи. Ця норма введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Вказані положення процесуального закону кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у ст. 28 КПК, відповідно якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться із судовою практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Іванов проти України» зазначено, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (п. 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах «Карт проти Туреччини» (п. 68), «Вемхофф проти Німеччини» (п. 18). При цьому Суд у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (п. 63).
Цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, а згідно п. 4 ч. 3 цієї статті з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження та строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК). Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому § 4 Глави 24 цього Кодексу (ч. 4 ст. 219 КПК), при цьому строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. ст. 294 КПК).
Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 283 КПК).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (далі - ВС), кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови ВС від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20; ухвали ВС від 26.05.2020 у справі № 712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20).
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів (ч. 1, 10 ст. 290 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 було повідомлено про підозру 28.09.2018, а ОСОБА_10 - 29.09.2018.
05.11.2018 слідчим, за дорученням прокурора, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, фактичне ознайомлення з якими відбулося з 22.11.2018 до 27.11.2018.
Таким чином, період часу з 05.11.2018 до 28.11.2018 не включається у строк досудового розслідування, відлік якого продовжувався з 29.11.2018.
Ухвалою слідчого судді 06.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у вказаному провадженні, оскільки 27.11.2018 ОСОБА_11 і ОСОБА_10 таке ознайомлення вже завершили.
06.03.2019 відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_10 складений та затверджений обвинувальний акт, а 27.05.2019 прокурор склав супровідний лист щодо направлення обвинувального акту до Ковпаківського районного суду м. Суми та передав цей супровідний з обвинувальним актом та доданими до нього документами в суд 28.05.2019.
Враховуючи ті обставини, що з моменту оголошення про підозру ОСОБА_11 і ОСОБА_10 до направлення обвинувального акту до суду закінчився строк досудового розслідування (з урахуванням продовження строку досудового розслідування та ознайомлення в порядку ст. 290 КПК), кримінальне правопорушення не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_10 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Доводи апеляційної скарги про те, що сторона захисту відмовлялася від отримання копії обвинувального акту, у зв'язку з чим він був скерований до суду 28.05.2019, не заслуговують на увагу, оскільки завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, крім інших, відноситься законність (п. 3 ч. 1 ст. 7 КУпАП).
Під час кримінального провадження суд, прокурор, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).
Опираючись на вказані вимогу, сторона обвинувачена зобов'язана була в рамках строку досудового розслідування не лише скласти та затвердити обвинувальний акт, а також виконати вимоги ст. 293 КПК та направити його безпосередньо до суду. При цьому підлягає врахуванню той факт, що на початку лютого 2019 р. (після закінчення строку досудового розслідування), слідчий звертався до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку ознайомлення з матеріалами підозрюваним і захиснику, хоча положення ст. 290 КПК вже були виконані більш ніж два місяці до цього, що і стало підставою для відмови в задоволенні вказаного клопотання, тобто за будь-яких обставин обвинувальний акт був складений після закінчення строку досудового розслідування.
Є необгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора відносно того, що суд не мав права закривати кримінальне провадження за наведених вище обставин через відсутність на це процесуальних повноважень, оскільки КПК не містить положень, які б вказували на те, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, є компетенцією виключно прокурора та не може бути закрите судом на будь-якій стадії кримінального процесу. Положення ж ч. 7 ст. 284 КПК містять не вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження судом, а тільки вказують на те, у якій формі суд ухвалює відповідне рішення в залежності від встановлення тієї чи іншої підстави.
Не можуть бути прийнятими до уваги також доводи апеляційної скарги прокурора відносно того, що закриття кримінального провадження судом з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, можливе лише у підготовчому провадженні.
Підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. При цьому судам необхідно ретельно перевіряти не тільки дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 291-293 КПК, а й виконання ним приписів ст. 219 КПК, про які йшлося раніше.
КПК не містить положень, які б вказували на те, що кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, може бути закрите виключно у підготовчому судовому засіданні, а не на будь-якій стадії кримінального процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення рішення по суті). При цьому необхідно зазначити, що здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду, судом апеляційної інстанції.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, -
постановила:
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2022 відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4