Рішення від 26.09.2023 по справі 200/3956/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Справа№200/3956/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

21 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити позивачу пенсію згідно з п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.06.2023;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період його роботи на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 02.06.2023 з урахуванням заробітної плати за вказаний період;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі в період з 01.09.1995по 30.06.1999 (диплом № НОМЕР_1 );

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 28.12.1998 по 24.03.2008 на ДП шахта ім. Д.С.Коротченко та з 24.03.2008 по 02.06.2023 на ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Позов обґрунтований тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2023 № 057250005205 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовм.

Відповідач, заперечивши проти задоволення позову, надав до суду відзив, в якому вказав, що 02.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI.

Так, вказує відповідач, відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2023 № 057250005205 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи працівникам, не менше 25 років передбаченого частиною третьою статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 26 років 10 місяців 12 днів, пільговий стаж 23 роки 24 дні.

Відповідач зазначає, що до страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 28.12.1998 по 30.03.1999, з 31.03.1999 по 11.04.1999, з 06.09.1999 по 24.03.2008 згідно з довідкою від 05.05.2023 №157, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме довідку підписує голова комісії з ліквідації; періоди роботи з 24.03.2008 по теперішній час згідно з довідкою від 19.05.2023 №09/23 813, оскільки відсутня інформація про право підпису пільгової довідки в.о. головного бухгалтера та в.о. начальника відділу по роботі з персоналом та ЗД; період навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до його страхового та пільгового стажу період роботи на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 - 31.12.2010 року, з 01.03.2020 року по 02.06.2023 року з урахуванням заробітної плати за вказаний період, відповідач звертає увагу суду на те, що за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік та з 01.03.2020 року по 02.06.2023 рік в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків за зазначені періоди, відтак підстав для взяття до розрахунку заробітної плати з 01.03.2010 - 31.12.2010 року, з 01.03.2020 року по 02.06.2023 року немає.

Щодо вимоги позивача зарахувати до його страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.1995 по 30.06.1999 року, відповідач звертає увагу суду на те, що оскільки підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.03.2010 - 31.12.2010, з 01.03.2020 по 02.06.2023, з 28.12.1998 року по 24.03.2008 та з 24.03.2008 року по 02.06.2023 до пільгового стажу роботи відсутні, тому період навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію з 02.06.2023 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.03.2010 - 31.12.2010 року, з 01.03.2020 року по 02.06.2023 року, з 01.09.1995 по 30.06.1999 року, з 28.12.1998 року по 24.03.2008 року та з 24.03.2008 року по 02.06.2023 року, відповідач звертає увагу суду на те, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Отже, вимога призначити пенсію за віком з 02.06.2023 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідач рахує, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою від 26 вересня 2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.

На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.

Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 1 травня 2023 року №254/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 року на 90 діб.

Законом України від 27.07.2023 року № 3275-IX затверджено Указ Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи, позивач 02.06.2023, через Веб-портал електронних послуг пенсійного фонду України, звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020) (далі Порядок 22-1) заява про призначення або перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1. порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Крім того, судом, на підставі наданих матеріалів справи, було встановлено, що у відповідності до порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви ОСОБА_1 від 16.06.2022 було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Розглянувши заяву позивача від 02.06.2023, за принципом екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло 09.06.2023 рішення № 057250005205, яким відмовило позивачу у призначенні за віком.

Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначено про те, що до страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 28.12.1998 по 30.03.1999, з 31.03.1999 по 11.04.1999, з 06.09.1999 по 24.03.2008 згідно з довідкою від 05.05.2023 №157, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме довідку підписує голова комісії з ліквідації; періоди роботи з 24.03.2008 по теперішній час згідно з довідкою від 19.05.2023 №09/23 813, оскільки відсутня інформація про право підпису пільгової довідки в.о. головного бухгалтера та в.о. начальника відділу по роботі з персоналом та ЗД; період навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі.

Трудова книжка серії НОМЕР_3 , що видана на ім'я позивача 10.01.1999 підтверджує, поряд з іншими, наступні періоди його роботи:

- 28.12.1998 позивача прийнято на посаду учня електрослюсаря підземного для проходження виробничої практики на ДП шахта ім. Д.С. Коротченко;

- 31.03.1999 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 3-го розряду;

- 26.04.1999 позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з закінченням виробничої практики;

- 06.09.1999 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю ЕМО на Шахту ім. Д.С. Коротченко;

- 01.07.2000 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю ЕМО;

- 24.03.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням;

- 24.03.2008 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» в/о «Шахта Росія»;

- 01.06.2010 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 від 30.06.1990 року ОСОБА_1 закінчив у 1999 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка.

Відповідно додатку до диплому молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі в період з 1995 по 1999 рік.

Довідка від 01.05.2023 № 02/60, що видав Селидівський політехнічний фаховий коледж, підтверджує факт навчання позивача на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму з 01.09.1995 по 30.06.1999.

Довідкою від 17.05.2023 № 04/22 (780), що видана ВП «Шахта «Котляревська», підтверджується факт роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 24.03.2008 на посаді електрослюсаря підземного. В довідці також вказано, що в період з 01.03.2019 по 30.04.2023 щомісячно на зарплату позивача нараховувався ЄСВ у розмірі 22%. Також довідка містить інформацію щодо розміру нарахованої заробітної плати та щодо розміру нарахованого ЄСВ в період з березня 2019 року по квітень 2023 року (включно).

У довідці від 17.05.2023 № 779, що видана ВП «Шахта «Котляревська» зазначено, що позивач дійсно працює на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 24.03.2008 на посаді електрослюсаря підземного та в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 роботодавець щомісячно нараховував на його заробітну плату єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 49,7%, та утримував із його заробітної плати страхові внески (ПФУ) у розмірі 2,00%.

Відповідно до протоколу відповідача (розрахунку стажу позивача) Форми РС-право позивачу:

- період його роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 зараховано до страхового та пільгового (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р.1, п-р. 1, п.а-в) стажу;

- період його роботи з 01.03.2020 по 31.03.2023 зараховано до страхового та пільгового (ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р.1, п-р. 1, п.а-в) стажу;

- період його роботи з 01.04.2023 по 02.06.2023 не зараховано ані до страхового ані до пільгового стажу;

- період навчання з 01.09.1995 по 18.06.1999 зараховано лише до страхового стажу;

- період навчання з 17.06.1999 по 30.06.1999 не зараховано ані до страхового ані до пільгового стажу;

- період роботи з 28.12.1998 по 31.12.1999 не зараховано ані до страхового ані до пільгового стажу позивача;

- період роботи з 01.01.2000 по 24.03.2008 зараховано до страхового та пільгового стажу позивача.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону № 1058 за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхоого стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зменшується на один рік.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

П.10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п.1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , що видана на ім'я позивача 10.01.1999 підтверджується, поряд з іншими, наступні періоди його роботи:

- 28.12.1998 позивача прийнято на посаду учня електрослюсаря підземного для проходження виробничої практики на ДП шахта ім. Д.С. Коротченко;

- 31.03.1999 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 3-го розряду;

- 26.04.1999 позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з закінченням виробничої практики;

- 06.09.1999 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю ЕМО на Шахту ім. Д.С. Коротченко;

- 01.07.2000 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю ЕМО;

- 24.03.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням;

- 24.03.2008 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем під землею на ДП «Селидіввугілля» в/о «Шахта Росія»;

- 01.06.2010 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

Записів щодо звільнення позивача з останньої посади трудова книжка не містить.

Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо- капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Відповідно до п. 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;

з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із положеннями п.4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень має право витребувати додаткові документи з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії.

Матеріали справи не містять доказів на предмет звернення відповідачем до підприємств, на яких працював в спірні періоди позивач, з метою отримання додаткових документів з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії від 02.06.2023.

Суд також зазначає, що періоди роботи позивача з 28.12.1998 по 26.04.1999, з 06.09.1999 по 24.03.2008, з 24.03.2008 по 02.06.2023 (дата звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії) підтверджуються належними записами його трудової книжки, а отже позивач підтвердив своє право на зарахування вказаних періодів до його пільгового стажу роботи.

В той же час матеріалами справи не підтверджено період роботи позивача з 27.04.1999 по 05.09.1999, а отже вказаний період не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо зобов'язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період його навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1995 по 30.06.1999 суд зазначає наступне.

Так, відповідно до рішення відповідача від 09.06.2023 року № 057250005205 період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 зараховано до страхового стажу позивача.

Проте, як зазначає у відзиві на позов відповідач, період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу роботи, оскільки відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.03.2010 - 31.12.2010, з 01.03.2020 по 02.06.2023, з 28.12.1998 року по 24.03.2008 та з 24.03.2008 року по 02.06.2023.

Суд зазначає, що відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 від 30.06.1990 року ОСОБА_1 закінчив у 1999 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка.

Відповідно додатку до диплому молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі в період з 1995 по 1999 рік.

Довідка від 01.05.2023 № 02/60, що видав Селидівський політехнічний фаховий коледж, підтверджує факт навчання позивача на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму з 01.09.1995 по 30.06.1999.

Відповідно до трудової книжки 06.09.1999 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю ЕМО на Шахту ім. Д.С. Коротченко.

Отже перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Крім того, під час розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача, зокрема з 06.09.1999 по 24.03.2008, підлягають зарахуванню до його пільгового стажу роботи.

За таких обставин суд робить висновок, що період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі підлягає зарахуванню до його пільгового стажу роботи.

Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період його роботи на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2020 по 02.06.2023 з урахуванням заробітної плати за вказаний період суд зазначає наступне.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

За приписами ст. 1 Закону України №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п.п. 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Як передбачено ч.ч. 4 - 6, 9, 10 ст. 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , суд встановив, що у період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.04.2020 по 02.06.2023 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, проте ЄСВ не сплачено. В березні 2020 року нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої нараховувався та сплачувався ЄСВ.

Відповідно до постанов Правління ПФУ від 10.06.2004 № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», від 05.11.2009 № 26-1 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», від 08.10.2010 № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено, що:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 454):

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, при поданні звітів страхувальниками вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗПЗ013А1, як працівнику по Списку № 1.

При цьому, під кодом ЗПЗ014А2 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відтак, підстав вважати, що позивач у спірний період не виконував роботи, передбачені за Списком № 1, у суду немає.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а, відтак, у відповідача відсутні підстави не брати до розрахунку заробітну плату позивача, яку він отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 02.06.2023.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд констатує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2023 № 057250005205 не відповідає критеріям, які визначені у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Нормами частини 2статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року 21-87а13.

На підставі наведеного суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2023 № 057250005205, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.06.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши: до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 28.12.1998 по 26.04.1999, з 06.09.1999 по 24.03.2008, з 24.03.2008 по 31.03.2023 та період його навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі; до страхового та пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.04.2023 по 02.06.2023, а також взявши до розрахунку заробітну плату позивача, яку він отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 01.04.2023.

Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1 073, 60 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі - 900,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (юридична адреса: 29013 Хмельницька область, м. Хмельницькій, вул. Герцена, буд. 10; ЄДРПОУ: 21318350) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.06.2023 № 057250005205 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (юридична адреса: 29013 Хмельницька область, м. Хмельницькій, вул. Герцена, буд. 10; ЄДРПОУ: 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) від 02.06.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши: до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 28.12.1998 по 26.04.1999, з 06.09.1999 по 24.03.2008, з 24.03.2008 по 31.03.2023 та період його навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 в Селидівському гірничому технікумі; до страхового та пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.04.2023 по 02.06.2023, а також взявши до розрахунку заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримував в період з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2020 по 01.04.2023.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (юридична адреса: 29013 Хмельницька область, м. Хмельницькій, вул. Герцена, буд. 10; ЄДРПОУ: 21318350) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 900 (дев'ятсот) гривень.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26 вересня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров