ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.09.2023Справа № 910/21037/21
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 154 476,86 грн,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 154 476,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як утримувач елементів благоустрою за адресою місто Київ, вулиця Сулеймана Стальського, будинок 10 неналежно виконував свої обов'язки, внаслідок чого падіння дерева пошкодило транспортний засіб, який був застрахований позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.
24.01.2022 від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
26.01.2022 від Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" надійшла відповідь на відзив.
02.02.2022 від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України № 4469/07 від 02.05.2013 та Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.03.2012 Папазова та інші проти України, (заява № 32849/05 від 19.08.2005, №20796/06 від 19.04.2006, №14347/07 від 20.03.2020, №40760/07, від 08.08.2007). Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
06 серпня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (далі - Страховик/Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 44210 (далі - Договір страхування).
Відповідно до умов вищезазначеного договору, Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Тойота, д.н.р. НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
16.04.2020 року у дворі будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, буд. 10, відбулось падіння дерева на застрахований автомобіль, який був припаркований. Даний факт було зафіксовано працівниками Національної поліції України.
Згідно Відповіді заступника начальника управління ГУ НПУ у м. Києві за вих. № 6597/125/50/05-2020 від 28.05.2020 р. встановлено "16.04.2020 року до Дніпровського управління поліції надійшло звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , з приводу пошкодження автомобіля марки "Тойота", д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. С. Стальського. 10 (ЄО № 24237 від 16.04.2020 р.)". По даному факту проводилася перевірка під час якої було встановлено, що пошкодження зазначеного вище автомобіля відбулося внаслідок падіння дерева".
Відповідно до Рахунку-фактури СТО № 2020004427 від 12.05.2020 р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 154 476,86 грн.
У відповідності до умов Договору страхування та згідно Заяви про виплату страхового відшкодування, що була подана Страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 154 476,86 грн. було перераховано на СТО ТОВ «Автосаміт на Столичному», що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до позовної заяви. Підтвердженням факту проведення ремонтних робіт на СТО є Акт наданих послуг №2020005721 від 26.06.2020.
01.09.2021 Страховиком було отримано інформацію від Комунального об'єднання «Київзеленбуд», у якій останній повідомив, що згідно даних інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва балансоутримувачем вищевказаного житлового будинку та прибудинкової території є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».
03.09.2021 у відповідь на запит Страховик отримав інформацію від Департаменту міського благоустрою, згідно якої житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 10, перебуває в оперативному управлінні Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та обслуговується КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва».
28.10.2021 Позивач із метою досудового врегулювання спору звернувся до Відповідача із Претензією щодо виплати страхового відшкодування в порядку суброгації.
10.12.2021 Позивач отримав відмову Відповідача у виплаті страхового відшкодування без обґрунтування будь-яких правових підстав.
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, як особи, за яким житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 10 - перебуває в оперативному управлінні та є відповідальною за завданий збиток у заявленому розмірі 154 476, 86 грн. фактично виплаченого страхового відшкодування.
Згідно статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах Фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
З матеріалів справи та положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.
Як зазначає Верховний суд, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Хоч і регрес, і суброгація виникають на підставі закону, проте вказані підстави є різними. Так суброгація виникає, зокрема, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а регрес, зокрема, на підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Між поняттями суброгації та регресу існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.
Відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинковою територією є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку. Належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території за договором із співвласниками забезпечує управитель багатоквартирного будинку. На співвласників багатоквартирного будинку покладено обов'язки додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених ПУНКТІВ" благоустрій - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Пунктом 9 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Згідно ч. 1 ст. 13, ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, при цьому елементами такого об'єкту благоустрою є зелені насадження на прибудинковій території.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, (далі - Правила № 105) визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами № 105 визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п. 3.1 Правил № 105 до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Пунктом 3.2 Правил № 105 до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно із п. 5.2 Правил № 105 балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Пунктом 5.5. Правил № 105 встановлено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:
на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об'єктів.
Пунктом 9.1.11.3 Правил № 105 передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Пунктом 9.1.12 цих же Правил визначено, що аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Згідно із п. 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, (далі - Правила № 1051/1051) утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Відповідно до п. 9.2 Правил № 1051/1051 відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності покладається на балансоутримувачів цих об'єктів.
Виконання функцій балансоутримувача будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. С. Стальського, 10, надання послуги з утримання прибудинкової території, отже і відповідальність за належних догляд за зеленими насадженнями на прибудинковій території цього багатоквартирного житлового будинку, було покладено на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".
Згідно п. 4 Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 61 від 13.02,2015 р. встановлено "Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" забезпечити в установленому порядку належне утримання та експлуатаційне обслуговування житлового і нежитлового фонду та елементів зовнішнього благоустрою, зазначених у додатках 1-3 до цього розпорядження.
Згідно п. 676 Додатку № 1. п. № 426 Додатку № 2 та в цілому Додатку № 1 Відповідач є особою, відповідальною за належне утримання, експлуатаційне обслуговування житлового і нежитлового Фонду та елементів зовнішнього благоустрою за адресою м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, буд. 10.
Доводи відповідача про відсутність належних доказів на підтвердження факту падіння частини дерева та завдання цим збитків, спростовуються встановленими вище обставинами справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про стягнення 30393,67 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» задовольнити.
2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» (Україна, 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, ідентифікаційний код 39606435) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» (Україна, 03038, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯМСЬКА, будинок 28 ЛІТЕРА А; ідентифікаційний код 19411125) грошові кошти в розмірі - 154 476,86 грн (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість гривень 86 копійок) та 2 317 грн (дві тисячі триста сімнадцять гривень 15 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ