ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.09.2023Справа № 910/3157/23
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (850163, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17, ідентифікаційний код 36028628)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 241 324,03 грн вартості недостачі вантажу,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (далі - позивач, Товариство) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 241 324,03 грн вартості недостачі вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов'язків щодо збереження вантажу, оформленого залізничними накладними № 53989919, № 53989919, № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53978797 (дос 40916140, 46315859), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53985990 (дос 46376471), № осн 53985990 (дос 46376471), № осн 53985990 (дос 46376471).
Ухвалою від 02.03.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів, які зазначені у додатках до позовної заяви та на які позивач посилається у тексті позовної заяви.
06.03.2023 у системі "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3157/23 за вищезазначеною позовною заявою та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для вчинення процесуальних дій.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
03.04.2023 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому останній, заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог, зокрема доказів оплати товару, що перевозився відповідачем та надійшов не повністю, у зв'язку з чим позивачем не доведено факту завдання йому збитків. За доводами відповідача матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження оплати позивачем товару, що перевозився саме за спірними накладними. Крім того, відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутній розрахунок вартості вугілля, відвантаженого на адресу позивача, в зв'язку з чим розрахунок вартості нестачі вугілля викликає сумнів щодо його достовірності.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки Г (Г2) (0-200) у вагони:
- 56176746 в кількості 68,700 т та 60457017 в кількості 70,000 т по залізничній накладній № 53989919,
- 56177827 в кількості 69,000 т, 62521935 в кількості 69,900 т та 62111448 в кількості 69,900 т по залізничній накладній № осн 53989919 (дос 46398053),
- 61296463 в кількості 69,600 т по залізничній накладній № осн 53978797 (дос 40916140, 46315859),
- 53500609 в кількості 68,900 т, 53529673 в кількості 68,900 т, 60459047 в кількості 69,900 т, 53515748 в кількості 68,700 т та 63524730 в кількості 69,800 т по залізничній накладній № осн 53991824 (дос 46398046),
- 60029162 в кількості 70,000 т, 62258181 в кількості 69,800 т та 60460656 в кількості 69,700 т по залізничній накладній № осн 53985990 (дос 46376471),
та передало у період у жовтні 2022 року вказаний вантаж для перевезення Залізниці.
Під час приймання вище зазначених вагонів та вантажу до перевезення зауважень щодо кількості (маси), неповноти навантаження або пошкодження вантажу станцією відправлення заявлено не було, що підтверджується прийняттям вантажу до перевезення, зазначенням у накладних відповідної маси вантажу визначеної залізницею, проставленням залізницею дати прийняття вантажу до перевезення і накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) відповідального працівника залізниці в зазначених накладних.
Під час перевезення Відповідачем вантажу за зазначеними накладними на станціях Бурштин Львівської залізниці, Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці, Знам'янка Одеської залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти №№ 388103/412, 388103/413, 450003/271/423, 450003/272/424, 450003/273/425, 410006/155/405, 450003/274/426, 450003/275/427, 450003/276/428, 450003/277/429, 450003/278/430, 450003/265/393, 450003/266/394, 450003/267/395.
Згідно із довідками ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" про вартість вугільної продукції фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г2) (0-200), що перевозилось складає:
- у вагонах 56176746, 60457017, 56177827, 62521935, 62111448 складає 4 235,05 грн з урахуванням ПДВ
- у вагоні 61296463 складає 4 186,61 грн з урахуванням ПДВ
- у вагонах 53500609, 53529673, 60459047, 53515748, 63524730 складає 3 945,53 грн з урахуванням ПДВ
- у вагонах 60029162, 62258181, 60460656 складає 4 148,16 грн з урахуванням ПДВ
За розрахунком позивача загальна вартість втраченого вантажу складає 241 324,03 грн з ПДВ розрахована наступним чином:
- у вагоні № 56176746: 68,700 тон х 1% = 0,6870 тон (об'єм норми природної втрати); 0,900 тон - 0,6870 тон = 0,2130 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 0,2130 тон х 4235,05 грн = 902,07 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 60457017: 70,000 тон х 1% = 0,7000 тон (об'єм норми природної втрати); 1,850 тон - 0,7000 тон = 1,1500 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 1,1500 тон х 4235,05 грн = 4 870,31 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 56177827: 69,000 тон х 1% = 0,6900 тон (об'єм норми природної втрати); 7,050 тон - 0,6900 тон = 6,3600 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 6,3600 тон х 4235,05 грн = 26 934,92 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 62521935: 69,900 тон х 1% = 0,6990 тон (об'єм норми природної втрати); 5,700 тон - 0,6990 тон = 5,0010 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 5,0010 тон х 4235,05 грн. = 21179,49 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 62111448: 69,900 тон х 1% = 0,6990 тон (об'єм норми природної втрати); 5,550 тон - 0,6990 тон = 4,8510 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 4,8510 тон х 4235,05 грн. = 20 544,23 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 61296463: 69,600 тон х 1% = 0,6960 тон (об'єм норми природної втрати); 0,900 тон - 0,6960 тон = 0,2040 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 0,2040 тон х 4186,61 грн = 854,07 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 53500609: 68,900 тон х 1% = 0,6890 тон (об'єм норми природної втрати); 6,700 тон - 0,6890 тон = 6,0110 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 6,0110 тон х 3945,53 грн = 23 716,58 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 53529673: 68,900 тон х 1% = 0,6890 тон (об'єм норми природної втрати); 6,600 тон - 0,6890 тон = 5,9110 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 5,9110 тон х 3 945,53 грн = 23 322,03 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 60459047: 69,900 тон х 1% = 0,6990 тон (об'єм норми природної втрати); 5,250 тон - 0,6990 тон = 4,5510 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 4,5510 тон х 3 945,53 грн = 17 956,11 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 53515748: 68,700 тон х 1% = 0,6870 тон (об'єм норми природної втрати); 5,200 тон - 0,6870 тон = 4,5130 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 4,5130 тон х 3 945,53 грн = 17 806,18 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 63524730: 69,800 тон х 1% = 0,6980 тон (об'єм норми природної втрати); 6,650 тон - 0,6980 тон = 5,9520 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 5,9520 тон х 3 945,53 грн = 23 483,79 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 60029162: 70,000 тон х 1% = 0,7000 тон (об'єм норми природної втрати); 6,200 тон - 0,7000 тон = 5,5000 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 5,5000 тон х 4 148,16 грн = 22 814,88 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 62258181: 69,800 тон х 1% = 0,6980 тон (об'єм норми природної втрати); 4,900 тон - 0,6980 тон = 4,2020 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 4,2020 тон х 4 148,16 грн = 17 430,57 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
- у вагоні № 60460656: 69,700 тон х 1% = 0,6970 тон (об'єм норми природної втрати); 5,400 тон - 0,6970 тон = 4,7030 тон (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати); 4,7030 тон х 4 148,16 грн = 19 508,80 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
Посилаючись на незабезпечення відповідачем збереження вантажу в процесі перевезення за накладними № 53989919, № 53989919, № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53989919 (дос 46398053), № осн 53978797 (дос 40916140, 46315859), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53991824 (дос 46398046), № осн 53985990 (дос 46376471), № осн 53985990 (дос 46376471), № осн 53985990 (дос 46376471), Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" вартості недостачі маси вантажу в розмірі 241 324,03 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною 6 статті 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також частиною 2 статті 307 ГК України.
Як встановлено судом, ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" (вантажовідправник) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці було відправлено вантаж - вугілля кам'яне марки Г (Г2) (0-200) у вагонах 56176746 в кількості 68,700 т та 60457017 в кількості 70,000 т по залізничній накладній № 53989919, у вагонах 56177827 в кількості 69,000 т, 62521935 в кількості 69,900 т та 62111448 в кількості 69,900 т по залізничній накладній № осн 53989919 (дос 46398053), у вагоні 61296463 в кількості 69,600 т по залізничній накладній № осн 53978797 (дос 40916140, 46315859), у вагонах 53500609 в кількості 68,900 т, 53529673 в кількості 68,900 т, 60459047 в кількості 69,900 т, 53515748 в кількості 68,700 т та 63524730 в кількості 69,800 т по залізничній накладній № осн 53991824 (дос 46398046), та у вагонах 60029162 в кількості 70,000 т, 62258181 в кількості 69,800 т та 60460656 в кількості 69,700 т по залізничній накладній № осн 53985990 (дос 46376471).
Згідно із частиною 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, Статутом залізниць України не передбачено доведення наявності збитків у позивача за втрачений вантаж, відповідальність залізниці перед одержувачем настає лише за факт втрати вантажу в розмірі його вартості, що підтверджується довідкою (або іншим документом вантажовідправника), що випливає з положень статті 115 Статуту залізниць України та пункту 2.7. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225.
У відповідності до статті 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Підпунктом б) пункту 130 Статуту залізниць України визначено, що у випадку недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач має право на пред'явлення до залізниці претензій або позовів за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
У матеріалах справи наявні комерційні акти №№ 388103/412, 388103/413, 450003/271/423, 450003/272/424, 450003/273/425, 410006/155/405, 450003/274/426, 450003/275/427, 450003/276/428, 450003/277/429, 450003/278/430, 450003/265/393, 450003/266/394, 450003/267/395, які підтверджують нестачу вантажу у вагонах:
- № 56176746 - 0,900 тон;
- № 60457017 - 1,850 тон;
- № 56177827 - 7,050 тон;
- № 62521935 - 5,700 тон;
- № 62111448 - 5,550 тон;
- № 61296463 - 0,900 тон;
- № 53500609 - 6,700 тон;
- № 53529673 - 6,600 тон;
- № 60459047 - 5,250 тон;
- № 53515748 - 5,200 тон;
- № 63524730 - 6,650 тон;
- № 60029162 - 6,200 тон;
- № 62258181 - 4,900 тон;
- № 60460656 - 5,400 тон;
Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначених у накладних, фактичній масі вантажу.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Отже, Залізниця повинна відшкодувати збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Одержувач вантажу ДТЕК "Бурштинська ТЕС" на спірних залізничних засвідчив переуступний надпис, яким передав право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці у разі недостачі маси вантажу Позивачу.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (частина 1 статті 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідки про вартість вугільної продукції, які складені ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", підписані генеральним директором та головним бухгалтером Товариства (протоколи створення та перевірки електронного підпису наявний у матеріалах справи).
Згідно із довідками ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" про вартість вугільної продукції фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г2) (0-200), що перевозилось складає:
- у вагонах 56176746, 60457017, 56177827, 62521935, 62111448 складає 4 235,05 грн з урахуванням ПДВ
- у вагоні 61296463 складає 4 186,61 грн з урахуванням ПДВ
- у вагонах 53500609, 53529673, 60459047, 53515748, 63524730 складає 3 945,53 грн з урахуванням ПДВ
- у вагонах 60029162, 62258181, 60460656 складає 4 148,16 грн з урахуванням ПДВ.
У пункті 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
З урахуванням наведеного, суд приймає надану позивачем довідку як доказ понесених збитків, адже положення статті 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, а відтак такі обставини мають бути встановлені судом за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі довідки про вартість вугільної продукції, яка складена відправником вантажу та підтверджує вартість відправленого вантажу.
З огляду на вище наведене, твердження відповідача викладені у відзиві щодо не доведення позивачем факту завдання йому збитків суд відхиляє як необґрунтовані.
Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;
- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;
- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;
- 0,5% маси всіх інших вантажів.
За розрахунками позивача, загальна вартість недостачі вантажу у спірних вагонах перелік вагонів наведено вище) з урахуванням норми недостачі вантажу 1%, становить 241 324,03 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд встановив, що розрахунок здійснений арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини викладені у позові та наявність вини залізниці у завданні Позивачу збитків Відповідачем не спростовані.
Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.
Зважаючи на встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 241 324,03 грн вартості нестачі вантажу є обґрунтованими.
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 241 324,03 грн вартості недостачі вантажу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця"(03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (850163, Донецька область, місто Добропілля, місто Білозерське, вулиця Строїтельна, будинок 17, ідентифікаційний код 36028628) суму збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 241 324,03 грн (двісті сорок одну тисячу триста двадцять чотири гривні 03 копійки) та 3 620,00 грн (три тисячі шістсот двадцять гривень 00 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ