ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
29.09.2023м. ДніпроСправа № 904/5221/23
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Житлово-будівельного кооперативу № 295, м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання права власності на нерухоме майно.
Суддя Колісник І.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить:
- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 594, загальною площею 104,3 кв.м, літ. а (4) - ганок з площадкою по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;
- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 595, загальною площею 59,7 кв.м, літ. а (8) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;
- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 596, загальною площею 60,4 кв.м, літ. а (5) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі;
- визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нежитлове приміщення № 597, загальною площею 48,3 кв.м, літ. а (6) - ганок по вул. Велика Діївська, буд. 40 у м. Дніпрі (далі - спірні об'єкти нерухомості).
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною реєстрацією державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. на підставі рішень від 07.12.2021 №№ 62108797, 62109943, 62109554, від 08.12.2021 №62120434 (далі - рішення державного реєстратора) спірних об'єктів нерухомості за відповідачем, оскільки рішення про їх передачу останньому позивачем не приймалося.
Ухвалою суду від 29.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.10.2023 об 11:00 год.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на спірні об'єкти нерухомості;
- заборони державним реєстраторам, Житлово-будівельному кооперативу № 295 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) з відчуження, реалізації, передачі іншим особам та переоформлення документів на спірні об'єкти нерухомості;
- заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій щодо виконання ухвали суду про забезпечення позову у цій справі щодо спірних об'єктів нерухомості;
- заборони державним виконавцям, приватним виконавцям, Житлово-будівельному кооперативу № 295 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення (звільнення) спірних об'єктів нерухомості.
Обгрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає про те, що за результатом перегляду справи № 904/2160/22 постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу № 295 задоволено.
Зобов'язано Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» звільнити нежитлові приміщення № 139 (нова нумерація № 594), № 140 (нова нумерація № 595), № 141 (нова нумерація № 596), № 142 (нова нумерація № 597), які розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, 40 в м. Дніпрі та перебувають у власності Житлово-будівельного кооперативу № 295.
У задоволенні зустрічного позову про скасування рішень державного реєстратора та припинення права власності відмовлено.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2023 зупинено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 904/2160/22.
З огляду на викладене заявник доходить висновку, що існує реальна можливість виселення Міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа №14» із займаних приміщень, якими є спірні об'єкти нерухомості.
Правовими підставами заяви про забезпечення позову заявник зазначає статті 136 - 138 Господарського процесуального кодексу України.
За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, в першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.
За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суду не надав.
Заявником залишені поза увагою наступні обставини.
Предметом позову Дніпровської міської ради до Житлово-будівельного кооперативу №295 у цій справі є визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості саме за міською радою, а не за міським комунальним закладом культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» (далі - Дніпровська дитяча музична школа № 14), яка є самостійною юридичною особою із самостійною правоздатністю, у тому числі й щодо судового захисту своїх законних прав та інтересів.
Касаційний перегляд справи № 904/2160/22 не завершений. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2023 лише відкрито касаційне провадження; виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у зазначеній справі зупинено, а це значить, що на час постановлення Господарським судом Дніпропетровської області цієї ухвали і, щонайменше, на період до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення Дніпровська дитяча музична школа № 14 не зобов'язана звільняти спірні об'єкти нерухомості.
Суб'єктний склад сторін у справах № 904/2160/22, № 904/5221/23 та предмети й підстави позовів у них різні; запропоновані заявником заходи забезпечення позову про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості не обґрунтовані підставами для їх вжиття, що передбачені частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, заявником не вмотивовано, яким чином звільнення спірних об'єктів нерухомості Дніпровською дитячою музичною школою № 14 за рішенням суду у справі №904/2160/22 істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у справі №904/5221/23 про визнання за міською радою права власності на вказані об'єкти нерухомості.
Заявляючи про необхідність забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на спірні об'єкти нерухомості;
- заборони державним реєстраторам, Житлово-будівельному кооперативу № 295 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) з відчуження, реалізації, передачі іншим особам та переоформлення документів на спірні об'єкти нерухомості;
- заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій щодо виконання ухвали суду про забезпечення позову у цій справі щодо спірних об'єктів нерухомості;
- заборони державним виконавцям, приватним виконавцям, Житлово-будівельному кооперативу № 295 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення (звільнення) спірних об'єктів нерухомості,
заявник жодного доказу на підтвердження намірів Житлово-будівельного кооперативу № 295 чи то інших осіб здійснити відчуження, перереєстрацію спірних об'єктів нерухомості суду не надав, що свідчить про відсутність реальної небезпеки зміни їх власника, тим більше що згідно з наказом Міністерства юстиції України № 1297/5 від 11.04.2023 скасовані рішення державного реєстратора від 07.12.2021 №№ 62109943, 62109554, 62108797, від 08.12.2021 №62120434 про реєстрацію спірних об'єктів нерухомості за відповідачем у цій справі.
Крім того, обраний заявником такий захід забезпечення позову як заборона державним виконавцям, приватним виконавцям, Житлово-будівельному кооперативу № 295 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення (звільнення) спірних об'єктів нерухомості, не є конкретизованим щодо суб'єктів, до яких він може бути застосований, а також у разі залишення в силі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 904/2160/22 (за результатом касаційного перегляду справи) буде перешкоджати її виконанню, що суперечить нормативним приписам статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За таких обставин правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Можливість повторного звернення заявника до суду з аналогічною заявою на належним обгрунтуванням протягом усього часу розгляду справи чинним законодавством не заборонена.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.09.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Колісник