ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 214/7277/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19.07.2023 ( суддя першої інстанції Ткаченко А.В.) в адміністративній справі №214/7277/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить скасувати постанову серії 1АВ №02216188 від 25 серпня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., винесену інспектором Хомяковою-Корнєєвою Л.Г.; сплату судового збору покласти на Департамент патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог, що постановою інспектора Департаменту ПП ОСОБА_2 серії 1АВ №02216188 від 25 серпня 2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, за ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно зі змістом постанови, він, ОСОБА_1 , 25 серпня 2021 року о 06.06.47 год., керуючи автомобілем марки Mitsubishi Outlander, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі М05 Київ-Одеса 35+240, допустив перевищення швидкісного режиму, чим порушив вимоги п.12.9 «б» ПДР України. Вважає, що постанова є незаконною та безпідставною, оскільки серед доступних матеріалів справи відсутні докази, що йому як водієві в момент перетину зазначеної ділянки дороги були видні дорожні знаки, які обмежують швидкість руху на цій ділянці дороги, та що такі знаки не були закриті повністю або частково від його огляду. На переконання позивача, постанова винесена інспектором без з'ясування усіх обставин справи, а її висновки не відповідають дійсності.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19.07.2023 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що 25 серпня 2021 року уповноваженою особою Департаменту патрульної поліції (інспектором Хомяковою-Корнєєвою Л.Г.) було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №02216188 у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. За результатами розгляду даних, зафіксованих в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, інспектор дійшла висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та наклала адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. За змістом оскаржуваної постанови, 25 серпня 2021 року 06.06.47 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mitsubishi Outlander, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі М05 Київ-Одеса 35+240, допустив перевищення швидкісного режиму на 20 км/год, чим порушив п.12.9 «б» ПДР України. Факт порушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 031-219.
Правомірність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.12.9 «б» ПДР водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, перевищення обмежень швидкості створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У спірному випадку порушення зафіксовано в автоматичному режимі, чому відповідачем надано відповідні докази, які свідчать про місце фіксації та встановлену швидкість транспортного засобу.
В той же час, враховуючи підстави заявленого позову, відповідачем не було надано доказів того, що ділянка місцевості, на якій зафіксована швидкість транспортного засобу, була позначена дорожнім знаком, який інформує водіїв про початок населеного пункту.
Крім цього, не було надано відповідачем і доказів того, що ділянка автодороги, на якій зафіксовано швидкість автомобіля, позначена знаком (5.76), який інформує про ділянку дороги, де можливе здійснення контролю за порушенням ПДР.
У свою чергу, наявність дорожнього знаку 5.76 законодавець розглядав як передумову правомірності дій під час фіксування правопорушень в автоматичному режимі.
Так, статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 40 № 580-VIII).
Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці (ч. 2 ст. 40№ 580-VIII).
Відповідно до п.5.76 розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР “Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху”. Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
Таким чином, ділянка дороги, де можливе здійснення контролю за порушенням ПДР, в обов'язковому порядку повинна бути позначена дорожнім знаком 5.76.
Отже, ненадання відповідачем доказів, які б свідчили про те, що частина дороги, на якій було зафіксовано швидкість транспортного засобу, була позначена дорожніми знаками як населений пункт та на якій би був наявний дорожній знак 5.76, обґрунтовано кваліфіковано судом першої інстанції як недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 19.07.2023 в адміністративній справі №214/7277/21 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров