ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 214/4427/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Поліцейського роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Мурашки Артема Васильовича на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 24.07.2023 ( суддя першої інстанції Прасолов В.М.) в адміністративній справі №214/4427/22 за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Мурашки Артема Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу із адміністративним позовом до поліцейського роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції МурашкоАртема Васильовича (далі за текстом «інспектор»), в якому просить; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованене не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5796254 від 24.08.2022 року, винесену інспектором про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.08.2022 інспектором було винесено постанову серії ЕАР №5796254 від 24.08.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень 00 копійок. Зазначає, що з вказаної вище постанови, вбачається, що 24 серпня 2022 року приблизно о 09 год. 15 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Технічна, 2, що у м. Кривому Розі, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови суду від 26.07.2022 року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Зазначає, що як вбачається звищевказаної постанови громадянин ОСОБА_1 , 24.08.2022 року о 09 год. 15 хв. керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Вважає, що дана постанова була складена інспекторами патрульної поліції незаконно так, як того ранку, громадянин ОСОБА_1 , не керував транспортним засобом ”ВАЗ 21063”, державний номерний знак НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «ВАЗ»), так, як за кермом автомобіля перебувала його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.08.2022 року, ОСОБА_2 попрохала свого чоловіка ОСОБА_1 навчити її керувати транспортним засобом, так, як вона планувала в майбутньому отримувати водійське посвідчення. Після зупинки транспортного засобу патрульні поліцейські почали складати протокол на ОСОБА_1 , так, як ОСОБА_2 , злякалася та промовчала, що саме вона була за кермом, позаяк в неї не було водійського посвідчення. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Виходячи з положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.Як передбачено ч.ч. 1, 2, 3 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інфомацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Згідно з ч.ч.1-3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.У рішенні від 10.02.1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП (далі за текстом - Кодексу) щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).Згідно з частиною першоюстатті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.Вказує, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 24.07.2023 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що згідно постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень 00 копійок.
Так, в постанові зазначено, що позивач 24 серпня 2022 року приблизно о 09 год. 15 хв., рухаючись по вул. Технічна, 2, що у м. Кривому Розі, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови суду від 26 липня 2022 року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Правомірність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається.
Предметом розгляду по даній справі є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 24.08.2022.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовані положеннями ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України).
З урахуванням положень ч. 2 ст. 272 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 280-288 цього Кодексу, не може повертати справу на новий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 КАС України, вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 126 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже, у даному випадку суд першої інстанції повинен був, відповідно до положень ст. 48 КАС України, здійснити заміну первинного відповідача на належного, залучити до участі у справі співвідповідача або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача.
Проте, судом першої інстанції при розгляді даного позову по суті не дотримано вимог ст. 48 КАС України.
Аналіз статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.
Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.
Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Враховуючи, що Поліцейський роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Мурашка Артем Васильович не є належним відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що, у даному випадку, слід відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав пред'явлення його до неналежного органу, у зв'язку з чим доводи сторін по суті спору не впливають на вирішення цієї справи.
Водночас, колегія суддів зважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідними позовними вимогами до належного відповідача.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що постановлене за участю неналежного відповідача та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 24.07.2023 в адміністративній справі №214/4427/22 підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Поліцейського роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Мурашки Артема Васильовича задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 24.07.2023 в адміністративній справі №214/4427/22 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Мурашки Артема Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров