ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 214/5842/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13.06.2023 року (суддя Ткаченко А.В., м. Кривий Ріг, повний текст рішення складено 13.06.2023 року) в справі №214/5842/21 за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
20.07.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати постанову ЕАН №4466738 від 10.07.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13.06.2023 року позовні вимоги задоволено, постанову серії ЕАН №4466798 від 10 липня 2021 року, винесену інспектором ПП Полку ПП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шустовим Сергієм Дмитровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП скасовано, справу закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що інспектором Мамедовим Ю.І. 01.07.2021 було помічено транспортний засіб Gееlу, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , як з'ясувалося після зупинки, котрий керуючи ТЗ по вул. Універсальна перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, а саме рухався 73 км/год, а також керував ТЗ позбавлений права керування, чим порушив п.2.1(а) ПДР України. Інспектор після зупинки транспортного засобу роз'яснив причину зупинки та попросив пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, але виявилося, що водій позбавлений права керування транспортним засобом відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 02.06.2020 року. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 20400 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4426947 від 01.07.2021 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 та КУпАП. Апелянт зазначав, що Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апелянт вказував, що позивача було зупинено 01.07.2021 року, тобто вже більш ніж 10 днів після винесення рішення, підтвердженням того, що позивачу не було подано апеляційну скаргу в термін передбачений ст. 294 КУпАП є копія рішення Дніпропетровського апеляційного суду в котрому зазначено, що позивачем поновлювався строк на оскарження, тобто на момент зупинки рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг вже набрало законної сили у зв'язку з чим позивач був позбавлений права керування ТЗ. Відомостей, щодо оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг на момент зупинки позивача 01.07.2021 року на сайті Судової влади були відсутні.
Суд зазначає, що наведені в апеляційній скарзі Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції обставини відносяться до оскарження постанови серії ЕАН № 4426947 від 01.07.2021 року. Натомість у справі № 214/5842/21 оскаржується позивачем постанова серії ЕАН № 4466798 від 10.07.2021 року.
Заявник апеляційної скарги вказує, що в уточненій позовній заяві представником позивача було зазначено вимогу про скасування іншої постанови, а саме серії ЕАН № 4426947 від 01.07.2021 року, яка у свою чергу також оскаржується у Саксаганському районному суді міста Кривого рогу у справі 214/6686/21 з аналогічним предметом спору.
Позивач у справі вказує, що оскаржує постанову ЕАН №4466738 від 10.07.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП, долучає до матеріалів справи її копію. Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 16.08.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі щодо скасування постанови серії ЕАН №4466738 від 10.07.2021 року.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що інспектором Шустовим С.Д. винесено постанову серії ЕАН №4466798 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. в дохід держави, у зв'язку з порушенням п.2.1 «а» ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Диспозицією ч.4 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Відповідно до положень п.2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Нормами ст.317-1 КУпАП передбачено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Перевіркою даних в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі змісту постанови слідує, що при розгляді судом справи ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був та постанову було винесено судом за його відсутності. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на неї, що надійшла до Дніпровського апеляційного суду 30 червня 2021 року, відповідна інформація про це наявна на сайті Судова влада в загальнодоступному форматі при перевірці даних за номером справи « 212/4348/21». Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21, апеляційну скаргу захисника Хлєбовича В.Л. залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Тімофєєв А.С., суд апеляційної інстанції встановив, що постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21 ОСОБА_1 отримав 10 червня 2021 року, апеляційну скаргу на неї направив засобами поштового зв'язку 17 червня 2021 року, а при винесенні постанови судом першої інстанції присутнім в судовому засіданні не був. Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції вказував, що станом на момент винесення інспектором ПП оскаржуваної позивачем постанови серії ЕАН №4466798 від 10 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21, якою позивача було позбавлено права керування транспортними засобами, знаходилась на стадії апеляційного перегляду та фактично набрала законної сили 13 липня 2021 року, інформація про це була розміщена на сайті Судова влада та була загальнодоступною, а відтак інспектор мав можливість та повинен був перевірити її, перш ніж виносити постанову. Позивач зазначає, що він під його зупинки та розгляду справи про притягнення до його до адміністративної відповідальності акцентував увагу інспектора на цьому, однак той залишив факт оскарження позивачем постанови суду про позбавлення права керування транспортними засобами - поза увагою, не перевіривши належним чином. Станом на 10 липня 2021 року поліцейськими не було тимчасово вилучено посвідчення водія у позивача відповідно до вимог ст.265-1 КУпАП, що свідчить про те, що постанова суду першої інстанції не набрала законної сили, адже для виконання в порядку, визначеному ст.317-1 КУпАП, не направлялась. Станом на 10 липня 2021 року постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21 не набрала законної сили, у той час як підставою для винесення інспектором ПП оскаржуваної постанови у відношенні ОСОБА_1 10 липня 2021 року стала наявність постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року у справі №212/4348/21, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Матеріалами справи встановлено, що поліцейським 2 батальйону роти Патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської області капралом поліції Шустовим С.Д. було складено постанову серії ЕАН № 4466738, відповідно до якої, 10.07.2021 року о 10:05 год. після зупинки транспортного засобу Geely JL7162 номер державної реєстрації НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування судом, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 копію постанови отримав.
Встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року у справі №212/4348/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 не погодився з постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року у справі №212/4348/21 та подав апеляційну скаргу на неї, що надійшла до Дніпровського апеляційного суду 30 червня 2021 року. Відповідна інформація про це наявна на сайті Судова влада в загальнодоступному форматі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року, апеляційну скаргу захисника Хлєбовича В.Л. залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін. Судом зазначено, що постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року у справі №212/4348/21 ОСОБА_1 отримав 10.06.2021 року, апеляційну скаргу на неї направив засобами поштового зв'язку 17.06.2021 року, а при винесенні постанови судом першої інстанції присутнім в судовому засіданні не був.
Згідно ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Отже, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року про позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік набрала законної сили після її апеляційного перегляду 13.07.2021 року. Апеляційну скаргу на неї було подано ОСОБА_1 17.06.2021 року у межах строку на оскарження.
Отже, на момент винесення постанови ЕАН №4466738 від 10.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, рішення суду, яким він позбавляється права керування транспортним засобом не набрало законної сили.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закон України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
ОСОБА_1 рішенням суду позбавлений права керувати транспортними засобами строком на один рік. Проте, станом на 10.07.2021 року рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами не набрало законної сили.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Право органів Національної поліції та працівників Національної поліції під викання ними своїх обов'язків, перевіряти наявність посвідчення водія, кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити таке посвідчення. У такому контексті, інспектор патрульної поліції, встановивши після зупинки водія, що він позбавлений рішенням суду права керувати транспортним засобом, має упевнитись у набранні рішення суду законної сили, його оскарженні чи ні.
Згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, разом як не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 286, 315, 316 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13.06.2023 року в справі №214/5842/21 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова