ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 вересня 2023 року Справа № 280/2533/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (70450, Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Центральна, буд. 192; вул. Розенталь, буд. 3-а, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 03193241) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб, оформлене у вигляді листа від 24 січня 203 року № 06-14/0162 про повідомлення ОСОБА_1 «Щодо права на отримання грошової допомоги» та поновити ОСОБА_1 на обліку в Єдиній інформаційній внутрішньо переміщених осіб.
- зобов'язати УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з квітня 2022 року;
- стягнути на користь гр. ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, витрати зі сплати судового збору розмірі 1 073,60 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що будучи вимушеним виїхати з фактичного місця проживання у зв'язку із введенням та території Василівського району Запорізької області активних бойових дій, позивач у квітні 2022 року одержав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку із чим 30 серпня 2022 року звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб. Однак, листом відповідача від 24 січня 2023 року позивача повідомлено про його зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб та відсутність підстав для призначення та виплати грошової допомоги. Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки підстави зняття позивача з обліку Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб є виключно припущеннями відповідача, які не відповідають дійсності та не підтверджені документально. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.
Ухвалою судді від 01 травня 2023 року адміністративну справу №280/2533/23 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 травня 2023 року о 10 год. 30 хв.
15 травня 2023 року представником позивача до суду подано клопотання про виклик свідків.
16 травня 2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає про те, що 30 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Проте, перевіривши надані позивачем відомості було виявлено, що позивач надав недостовірні відомості стосовно свого фактичного місця проживання, що і слугувало підставою для його зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб та відмовою у виплаті грошової допомоги. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.
22 травня 2023 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив у якому зазначає про те, що Довідка про склад сім'ї від 12 жовтня 2021 року № 234, видана Виконавчим комітетом Таврійської сільської ради, на яку у відзиві посилається відповідач, містить інформацію стосовно складу сім'ї ОСОБА_2 , до якого зокрема входить і ОСОБА_1 . В той же час, фактично з листопада 2021 року по квітень 2022 року позивач із своєю дружиною не проживає. З огляду на той факт, що в матеріалах справи відсутній Акт про фактичне проживання позивача із дружиною, тому, факт постійного місця проживання позивача не може підтверджуватись довідкою про склад сім'ї від 12 жовтня 2021 року № 234. Акцентує увагу суду на тому, що фактичним місцем проживання позивача у період з листопада 2021 року по квітень 2022 року була адреса його місця реєстрації, зазначена у заяві.
25 травня 2023 року відповідачем до суду подано заперечення, у яких відповідач зазначає, що твердження позивача відносно того, що довідка видана Виконавчим комітетом Таврійської селищної ради про підтвердження фактичного проживання без реєстрації не заслуговує на увагу суду є безпідставними, оскільки відповідно до Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та «Про місцеве самоврядування в України» виконавчі комітети сільських/селищних рад уповноважені надавати довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. Також, зазначає, що позивач не надав жодного доказу про те що проживав до 24 лютого 2022 року за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , цей факт є припущенням позивача та не підтверджується фактичними обставинами, та жодними доказами. Свідки яких представник позивача просить викликати до суду, це колеги по роботі які, мешкають в м. Запоріжжі і відповідно до наданих даних представником позивача, вони навіть не були сусідами позивача.
Разом із запереченнями відповідачем до суду надано копію Акту обстеження на предмет фактичного проживання сім'ї ОСОБА_2 від 12 жовтня 2021 року, яка є дружиною позивача, згідно якого громадянка ОСОБА_2 разом із своїми доньками та чоловіком ( ОСОБА_1 ) проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
29 травня 2023 року на адресу суду надійшли пояснення, у яких позивач зазначає, що ОСОБА_1 дійсно проживав у будинку за вказаною адресою - АДРЕСА_4 , разом із дружиною та дітьми. Про те, у жовтні 2021 року позивач, тимчасово проживав із своєю сім'єю (дружиною та дітьми) за адресою АДРЕСА_4 , Проте, починаючи із листопада 2021 року та до квітня 2022 року позивач ОСОБА_1 постійно проживав у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, весь період часу починаючи із листопада 2021 року до квітня 2022 року тобто протягом 6 місяців позивач постійно проживав за своїм зареєстрованим місцем проживання у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів протилежного відповідачем не надано.
Протокольною ухвалою суду від 29 травня 2023 року підготовче засідання у справі відкладено на 12 червня 2023 року на 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 12 червня 2023 року підготовче засідання у справі № 280/2533/23 продовжено строк підготовчого засідання строком на 30 днів, наступне підготовче засідання відкладено на 03 липня 2023 року на 12 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою суду від 03 липня 2023 року клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено, закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду на 31 липня 2023 року на 11 год. 00 хв.
31 липня 2023 року представником позивача до суду подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання.
У судове засідання, призначене на 31 липня 2023 року свідки, викликані судовими повістками, не прибули.
Протокольною ухвалою суду від 31 липня 2023 року розгляд адміністративної справи відкладено на 05 вересня 2023 року на 10 год. 00 год.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки у судове засідання до 10 год. 00 хв. не повідомили.
Свідки, викликані судовими повістками, у судове засідання, призначене на 05 вересня 2023 року також не прибули вдруге, а відтак пояснень з приводу предмету спору в адміністративній справі № 280/2533/23 не надали.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи надано до суду 05 вересня 2023 року об 11 год. 37 хв. (відомості з програми «Діловодство спеціалізованого суду») , тобто після встановленого судом часу проведення судового засідання, яке 31 липня 2023 погоджено з представником позивача під час проведення судового засідання.
Представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
На підставі наявних матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (ID - картка) за № НОМЕР_2 від 19 серпня 2020 року.
Судом встановлено, що позивач одружений з громадянкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 27 квітня 2002 року.
У шлюбі позивач має двох доньок, а саме, - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження від 08 квітня 2008 року Серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтво про народження від 23 січня 2012 року Серії НОМЕР_4 ).
26 квітня 2022 року ОСОБА_1 видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № 2311-7500592277. Згідно вказаної довідки позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 .
30 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. У якості місця реєстрації вказано адресу - АДРЕСА_5 , а у якості адреси фактичного проживання - АДРЕСА_6 .
До заяви, зокрема додано довідку Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21 квітня 2022 року за № 243, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_6 .
Листом відповідача від 24 січня 2023 року повідомлено про те, що сім'я ОСОБА_1 перебуває в управлінні на обліку як отримувач соціальної допомоги. Згідно заяви від 21 жовтня 2021 року дружина ОСОБА_5 отримує допомогу дитині з інвалідністю на ОСОБА_3 з 21 жовтня 2021 року по теперішній час. В заяві дружиною позивача вказано адресу: АДРЕСА_3 . Враховуючи той факт, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 не визнано внутрішньо переміщеною особою, тому було знято з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб, що свідчить про відсутність підстав для призначення грошової допомоги.
Не погодившись із рішенням відповідача в частині відмови призначення ОСОБА_1 грошової допомоги та зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІІ (далі - Закон №1706-VІІІ) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону №1706-VІІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону №1706-VІІІ визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1706-VІІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Кожна дитина, у тому числі, яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Приписи частини 2 статті 4 Закону №1706-VІІІ визначають, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Порядок отримання довідки та необхідні документи для її отримання, а також підстави для відмови у видачі такої довідки регламентовані частинами 3-10 статті 4 Закону.
За правилами частин 1, 2 статі 5 Закону №1706-VІІІ довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Частиною 11 статті 7 Закону №1706-VІІІ визначено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.
Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.
У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.
Відповідно до статті 12 Закону №1706-VІІІ підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, зокрема, подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мають, зокрема, громадяни України, яких визначені в абзаці 1 частини 1 статті 1 Закону №1706-VІІІ обставини змусили залишити або покинути своє місце проживання. У свою чергу, право на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи кореспондує обов'язок уповноваженого органу перевірити, зокрема, достовірність зазначених у заяві про отримання згаданої довідки відомостей.
При цьому, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
Як вбачається із матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача з 22 листопада 2002 року є адреса: АДРЕСА_7 , що підтверджується Довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру та довідкою Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21 квітня 2022 року за № 243.
У свою чергу, відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. При цьому нормами статті 6 указаного Закону передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до копії Акту обстеження на предмет фактичного проживання сім'ї ОСОБА_2 від 12 жовтня 2021 року, громадянка ОСОБА_2 разом із своїми доньками та чоловіком ( ОСОБА_1 ) проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Аналогічну інформацію щодо фактичного місця проживання позивача містить копія довідки Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21 квітня 2022 року за № 243, копія якої надана позивачем разом із позовною заявою. В той же час, суд зазначає, що вказана довідку не містить інформації щодо дати, з якої позивач фактично проживає за вказаною адресою.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проживання позивача за адресою; АДРЕСА_5 у період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.
Вищевикладені обставини, на переконання суду, дають обґрунтовані підстави для висновку, що до початку та під час повномасшабного вторгнення рф на територію України позивач фактично мешкав у селі Таврійському Запорізького району Запорізької області.
При цьому, Таврійська територіальна громада після введення воєнного стану на території України не входила до територій на яких ведуться активні бойові дій, перелік яких визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
З огляду на вказане, позивач не може вважатися внутрішньо переміщеною особою у розумінні статті 1 Закону №1706-VІІІ.
Отже, фактичні обставини даної справи свідчать про правомірність оскаржуваного у цій справі рішення відповідача від 24 січня 2023 року щодо скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та виключення позивача з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб.
Відтак, вимоги позивача в частині поновлення позивача в на обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб не підлягають задоволенню.
З приводу вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з квітня 2022 року суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 постанови КМУ від 20 березня 2022 року № 332 «Про Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Як зазначалось раніше, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
З вищевикладеного вбачається, що задля отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам особа зобов'язана мати статус (довідку) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині скасування дії довідки ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та виключення позивача з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб, підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги відсутні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже, задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (70450, Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Центральна, буд. 192; вул. Розенталь, буд. 3-а, м. Запоріжжя, 69089, ЄДРПОУ 03193241).
Повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов