Справа № 373/1985/23
Номер провадження 1-кс/373/314/23
про арешт майна
29 вересня 2023 року Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , особи, у якої було вилучено майно, ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м. Переяславі клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023116240000243 від 26 вересня 2023 року, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даному матеріалу,
встановив:
26 вересня 2023 року до ЄРДР були внесенні відомості про те, що протягом 2023 року невідома особа незаконно проникла до службового кабінету адміністративного корпусу НПП «Білоозерський» за адресою: вул. Лісова, 1, с. Хоцьки, Бориспільського району Київської області.
Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення за ч.1 ст. 162 КК України. Кримінальному провадженню присвоєно № 12023116240000243.
З клопотання прокурора вбачається, що під час огляду місця події в службовому кабінеті директора НПП «Білоозерський» ОСОБА_3 було вилучено та визнано речовими доказами наступні предмети: предмет зеленого кольору, ззовні схожий на камеру спостереження, предмет чорного кольору, зовні схожий на мікрофон, предмет білого кольору, зовні схожий на модем з написом «ZTE», сім карта білого кольору, на якій зазначено номер НОМЕР_1 , карта накопичував чорного кольору «Goodram» 32 Gb, кабель живлення білого кольору «Сигнальний кабель 4х0,22 мм2019м079, блок живлення чорного кольору UMEC, кабель білого кольору «TM ELECTRO CABLE GROUP WBBП 2х05 2019ПВ100000000».
У органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, оскільки власник та походження даних предметів невідомі. У випадку накладення арешту на майно орган досудового розслідування матиме реальну можливість повністю забезпечити збереження речових доказів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що власник і походження даних предметів невідомі.
ОСОБА_3 зазначив, що дані предмети належать не йому. На встановлення їх у кабінетів він нікому дозволу не надавав та прохань не висловлював.
Дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.
Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Отже, дізнавачем ОСОБА_5 під час проведення огляду місця події 26 вересня 2023 року було вилучено вищезазначені предмети
На наступний робочий день прокурор засобами поштового зв'язку звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 цього Кодексу, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В силу ч. 2 ст. 170 цього Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод захист кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З врахуванням вищезазначеного, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення та слідчі дії, які необхідно провести з даними предметами, зовсім незначного часу, що пройшов з моменту їх вилучення, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки прокурором доведено наявність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна на підставі пункту 1 частини другої статті 170 КПК України. Предмети мають ознаки матеріальних об'єктів, визначених в ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, і, зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення та можливість його перекваліфікації, обставини їх виявлення, можуть бути доказами вчинення злочину.
З врахуванням вищезазначеного в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 100, 170-173, 309, 395 КПК України,
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зеленого кольору, ззовні схожий на камеру спостереження, предмет чорного кольору, зовні схожий на мікрофон, предмет білого кольору, зовні схожий на модем з написом «ZTE», сім карту білого кольору, на якій зазначено номер НОМЕР_1 , карту накопичував чорного кольору «Goodram» 32 Gb, кабель живлення білого кольору «Сигнальний кабель 4х0,22 мм2019м079, блок живлення чорного кольору UMEC, кабель білого кольору «TM ELECTRO CABLE GROUP WBBП 2х05 2019ПВ100000000», які були вилучені під час огляду місця події в службовому кабінеті директора в адміністративному корпусі НПП «Білоозерський» за адресою: вул. Лісова, 1, с. Хоцьки, Бориспільського району Київської області, - для заборони будь-яким особам розпоряджатися та користуватися даним майном будь-яким чином, крім проведення необхідних слідчих дій в кримінальному провадженні № 12023116240000243 від 26 вересня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя (підпис ОСОБА_1