ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4170/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-1435/23 від 25.09.2023 про забезпечення позову у справі №916/4170/23
за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 00022585)
до відповідачів:
1.Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34, код ЄДРПОУ 39765871)
2.Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (68500, Одеська обл., Болградський р-н, смт Тарутине, вул. Широка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04379226)
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним пункту додатку до акта приймання-передачі та усунення перешкод у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.12.2020 №27-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” щодо земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779;
- визнати недійсним п.109 додатку до акта приймання-передачі від 05.12.2020 б/н земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність;
- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою площею 1,3616 га шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області на земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області (запис про речове право №40547791 від 11.02.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2290798951247) з одночасним припиненням права комунальної власності;
- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні прав користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,3616 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 у Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги щодо цієї земельної ділянки;
- усунути перешкоди державі в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ - 04379226, Одеська область, Болградський район, смт Тарутине, вул. Широка, 1) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022585, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4) земельну ділянку площею 1,3616, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 та має 8 поворотних точок з такими координатами:
№1 - координати: X - 5 112 265,330, У - 3 262 531,031;
№2 - координати: X - 5 112 256,010, У - 3 262 522,160;
№3 - координати: X - 5 112 601,340, У - 3 262 094,300;
№4 - координати: X - 5 112 619,753, У - 3 262116,744;
№5 - координати: X - 5 112 606,918, У - 3 262 134,373;
№6 - координати: X - 5 112 418,446, У - 3 262 360,332;
№7 - координати: X - 5 112 350,542, У - 3 262 439,583;
№8 - координати: X - 5 112 312,933, У - 3 262 488,145.
Разом з позовної заявою до суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд:
- накласти арешт на земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2290798951247), що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області;
- заборонити Тарутинській селищній раді Болградського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду і до набрання законної сили рішення суду у справі, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2290798951247), що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області. В обґрунтування поданої заяви прокурор вказує:
- прокурор зауважує, що підставою для подання цієї позовної заяви є порушення вимог земельного законодавства і Закону України “Про державний кордон України”, допущені Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області під час формування, державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та передачі з державної власності в комунальну власність земельної ділянки площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779, частина якої площею 1,3616 га розташована в законодавчо визначених межах прикордонної смуги, що належить до земель оборони, які мають обмежену оборотоздатність і можуть перебувати виключно в державній власності;
- прокурор зазначає, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами обов'язковому дослідженню підлягає питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду; у разі передачі Тарутинською селищною радою спірної земельної ділянки в користування, її відчуження на користь третіх осіб та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право приватної власності або користування цією земельною ділянкою, її поділ на декілька земельних ділянок або об'єднання з іншими земельними ділянками призведуть до неможливості реального поновлення інтересів власника земельної ділянки - Одеської обласної державної (військової) адміністрації, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливлять або ускладнять виконання рішення суду; отже, прокурор вважає, що є об'єктивні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може створити передумови для відповідача щодо подальшого відчуження спірної земельної ділянки, що у випадку ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог унеможливить його виконання.
Розглянувши заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-1455/23 від 25.09.2023 про забезпечення позову у справі №916/4170/23, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо спір при цьому не вирішується по суті.
Згідно з ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У відповідності до ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов. Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Господарський суд вказує, що в даній справі прокурор звернувся в інтересах держави з позовними вимогами немайнового характеру. Господарський суд вважає, що в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічна правова позиція викладена судом апеляційної інстанції при розгляді аналогічної справи у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №916/1017/20.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
За таких обставин, господарський суд вказує, що в даному випадку не підлягає дослідженню питання доведеності обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову; дослідженню підлягає питання, чи призведе невжиття заходів забезпечення позову до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав.
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним пункту додатку до акта приймання-передачі та усунення перешкод у здійсненні прав користування і розпорядження земельною ділянкою, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як, зокрема, арешт майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №925/77/20).
Господарський суд вказує, що арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та накладення арешту жодним чином не позбавляє власника права користування цим майном на власний розсуд, обмеження полягає тільки у відсутності можливості відчуження майна іншій особі.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд виходить з того, що в частині вимог прокурора про накладення арешту на спірну земельну ділянку, такі вимоги підлягають задоволенню, виходячи з достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття такого заходу як арешт майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі встановлення обґрунтованості позовних вимог за наслідками вирішення спору, господарський суд вважає такі засоби засобами тимчасового характеру, що мають на меті збереження існуючого становища до ухвалення судового рішення у справі та набрання ним законної сили для забезпечення можливості ефективного поновлення прав позивача, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог. Господарський суд дійшов висновку, що такі заходи забезпечення позову (накладення арешту на спірну земельну ділянку) є адекватними та співмірні із заявленими позовними вимогами.
В частині вимог прокурора про заборону здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, передачу в оренду тощо спірної земельної ділянки - господарський суд виходить з того, що прокурором не надано жодних доказів здійснення таких дій, в тому числі іншими фізичними та юридичними особами, з позиції самого прокурора факт здійснення та/або наміру здійснення таких дій також не вбачається, з огляду на що відсутні підстави для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви прокурора про забезпечення позову, а отже заява прокурора про забезпечення позову частково задовольняється судом.
Згідно зі ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому, господарський суд роз'яснює про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури за вх.№2-1435/23 від 25.09.2023 - задовольнити частково.
2.Накласти арешт на земельну ділянку площею 3,019 га з кадастровим номером 5124787600:01:001:0779 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2290798951247), що розташована за межами населених пунктів Тарутинської селищної ради Болградського району (раніше Підгірненської сільської ради Тарутинського району) Одеської області.
3.В решті заяви прокурора - відмовити.
Стягувачем за ухвалою є: Одеська обласна прокуратура (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552).
Боржником за ухвалою є: Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області (68500, Одеська обл., Болградський р-н, смт Тарутине, вул. Широка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04379226).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в строк, встановлений Законом України „Про виконавче провадження”.
Ухвала набирає законної сили 27.09.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Бездоля Юлія Сергіївна