ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року Справа № 915/930/23
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, код ЄДРПОУ 05410263 (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159), яка пред'явлена до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок-Торг-Сервіс”, код 24056560 (54001, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156А), про стягнення 30678,92 грн.
Рух справи.
13.06.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.06.2023 року позовну заяву акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” залишено без руху.
28.06.2023 року представник позивача заявою повідомив суд про усунення недоліків позовної заяви.
29.06.2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Заяви по суті.
Позивач просить суд вирішити спір і стягнути з відповідача вартість наданих послуг за договором від 01.06.2016 року, який укладений шляхом підписання заяви-приєднання 09420O1KFKAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а саме основний борг - 22598,89 грн., пеню - 5148,73 грн., а також згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних - 525,39 грн., втрати від інфляції - 2405,91 грн., а загалом 30678,92 грн. Послуги надавалися протягом березня 2022 року - березня 2023 року.
Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 2684,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за надані послуги з розподілу природного газу, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення основного боргу, пені, а також 3% річних та втрат від інфляції.
Відповідач своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Ухвалу суду від 29.06.2023 року, якою відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву, відповідачем отримано 14.07.2023 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5400501619767.
За результатами дослідження письмових доказів судом встановлено наступне.
01.01.2016 року між позивачем і відповідачем був укладений договір шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання 09420O1KFKAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір).
Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 2.1 договору передбачено його предмет, згідно якого оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по відповідачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п. 5.2 договору).
Згідно п. 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність, з урахуванням вимог кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 договору).
Згідно п. 6.3. договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Пунктом 6.4 встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.8 договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 року № 2762 для позивача на період з 01.01.2022 року встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - в розмірі 1,99 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ).
Позивач до позову додав претензію №54003.1-СЛ-5993-0423 від 13.04.2023 року, яка адресована відповідачу.
Із змісту претензії вбачається, що позивач вимагає від відповідача виконати обов'язок за договором від 01.01.2016 року з приводу оплати наданих послуг з розподілу природного газу і сплатити борг який станом на 11.04.2023 року становить 22598,89 грн. У претензії зазначено, що до неї додаються акти наданих послуг за березень 2022 року - березень 2023 року у двох примірниках, рахунок на оплату за розподіл природного газу на 1 аркуші, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 року по 10.04.2023 року у двох примірниках.
Направлення претензії позивач підтвердив додавши до позовної заяви список №2829 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, у якому містяться дані про поштове відправлення №5400308469782, яке адресоване відповідачу.
Письмових доказів з приводу отримання претензії позивачем до позову не долучено.
Письмових доказів з приводу виконання позивачем умов п. 6.6 договору, а саме стосовно надання відповідачу рахунку на попередню оплату послуг та актів наданих послуг для проведення остаточного розрахунку за надані у звітному місяці послуги у матеріалах справи не міститься.
Підписані сторонами договору акти наданих послуг також відсутні.
Проте, відповідні акти наданих послуг відповідач отримав разом із позовною заявою, а якщо не отримав то мав можливість ознайомитися із актами шляхом доступу до матеріалів цієї справи. Як зазначалося вище відповідач повідомлений про розгляд цієї справи належним чином.
До позову додано акти наданих послуг:
- №МКП82007079 від 31.03.2022 року на суму 2170,24 грн.,
- №МКП82009755 від 30.04.2022 року на суму 2170,24 грн.,
- № МКП82011924 від 31.05.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82014736 від 30.06.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82017661 від 31.07.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82020157 від 31.08.2022 року на суму 2170, 24 грн. ,
- МКП82022786 від 30.09.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82025379 від 31.10.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82028528 від 30.11.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП82030693 від 31.12.2022 року на суму 2170, 24 грн.,
- МКП83001895 від 31.01.2023 року на суму 298, 81 грн.,
- МКП83003930 від 28.02.2023 року на суму 298, 81 грн.,
- МКП83006577 від 31.03.2023 року на суму 298, 81 грн.
Загальна сума наданих споживачу послуг склала 22598,89 грн.
Фактів надання послуг позивачем з розподілу природного газу вартістю 22598,89 грн. відповідачем за час розгляду справи судом не спростовано.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором про надання послуг.
Так, згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу яких один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач, будучи обізнаним вже під час розгляду справи про надання послуг позивачем, взятого на себе зобов'язання по оплаті не виконав, доказів оплати суду не представив.
Таким чином, відповідачем порушується обумовлене договором право позивача на отримання оплати за надані послуги.
Виходячи з вищевикладеного та з положень ст. 16 ЦК , ст. 20 ГК щодо захисту порушеного права примусовим виконанням обов'язку в натурі позов в частині стягнення заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню.
Як було зазначено вище позивачем не доведено належне виконання умов п. 6.6 договору з приводу своєчасного надання відповідачу актів, які є підставою для здійснення остаточного розрахунку у встановлений договором термін за надану у звітній період послугу.
В зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань обумовлених п. 6.6 договору, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судовий збір, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст. 237, 238 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок-Торг-Сервіс”, код 24056560 (54001, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156А) на користь “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, код ЄДРПОУ 05410263 (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159) заборгованість у розмірі 22598 (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 89 грн., а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок-Торг-Сервіс” на користь “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, код ЄДРПОУ 05410263 (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159) пені - 5148,73 грн., 3% річних - 525,39 грн. та втрат від інфляції - 2405,91 грн. - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя А.П. Алексєєв