ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
27 вересня 2023 року Справа № 903/280/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Малашевської І.Ю.,
за участю представників:
від позивача: Новік В.І.- адвокат (ордер серії СА №1054364 від 08.05.2023),
від відповідача: Овчарук А.О. - адвокат (ордер серії АС №1057018 від 30.03.2023),
розглянувши заяву представника позивача - ТзОВ “Український мак” адвоката Новіка В.І.
про розподіл судових витрат
по справі № 903/280/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак”, м. Черкаси
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівського району, Волинської області
про стягнення 185356,80 грн.,
ВСТАНОВИВ:
рішенням Господарського суду Волинської області від 13.09.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 185356,80 грн. задоволено повністю.
18.09.2023 від адвоката Новіка В.І. - представника позивача - ТзОВ “Український мак” надійшла заява б/н від 18.09.2023, в якій представник позивача просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 60000 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Позивач до судових дебатів не подав доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, але у судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача заявив, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.
Впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат.
Ухвалою від 19.09.2023 суд прийняв заяву та призначив її до розгляду на 27.09.2023.
25.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат від 18.09.2023, надіслана засобами поштового зв'язку.
25.09.2023 представник відповідача подав заяву щодо інформування про подання апеляційної скарги на рішення господарського суду.
У судовому засіданні 27.09.2023 представник відповідача просив відкласти розгляд заяви, посилаючись на неознайомлення із заявою.
Суд відмовив у задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що до заяви додано докази її надіслання відповідачу. У разі неотримання заяви представник відповідача не був позбавлений права ознайомитися із заявою до судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача просив заяву задовольнити, представник відповідача усно просив відмовити у задоволенні заяви, а у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення заяви, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У судовому засіданні 27.09.2023 представник відповідача в усній формі заявив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення заяви - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена позивачем.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Факт надання позивачу професійної правничої допомоги 2-ма адвокатами: Манзар Т.В., Новік В.І. під час розгляду справи підтверджується наданими представником позивача доказами:
- копіями договорів про надання правової допомоги від 20.12.2022, від 22.02.2023;
- копією ордера на надання правничої (правової) допомоги серії СА №10504716 від 17.03.2023;
- копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000561 від 05.03.2014;
- копією ордера на надання правничої (правової) допомоги серії СА №1054364 від 08.05.2023;
- копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №480 від 18.06.2012;
- копією платіжної інструкції №2239 від 25.01.2023 про перерахування адвокату Манзар Т.В. 12700 грн., копією платіжної інструкції №2192 від 20.12.2022 про перерахування адвокату Манзар Т.В. 7300 грн.;
- копією акту №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023 за договором про надання правової допомоги від 20.12.2022, копією акту №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023 за договором про надання правової допомоги від 15.09.2023.
Актом №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023 за договором про надання правової допомоги від 20.12.2022 підтверджується, що послуги (роботи), передбачені договором про надання правової допомоги від 20.12.2022 адвокатом Манзар Т.В. були надані, а клієнтом прийняті.
Як зазначено в акті №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023, адвокат Манзар Т.В. надала послуги за договором про надання правової допомоги від 20.12.2022, які складають 10 год., а саме: надання юридичної консультації - 1 год., ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подача позовної заяви, підготовка та подача відповіді на відзив - 9 год.
Розмір адвокатського гонорару за 1 год. роботи - 2000 грн.; 10 год. х 2000 грн. = 20000 грн.
Як зазначено в акті №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023, оскільки рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/280/23 позов було задоволено повністю, то гонорар успіху адвоката, який підлягає сплаті клієнтом додатково складає 10000 грн.
Актом №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023 за договором про надання правової допомоги від 22.02.2023 підтверджується, що послуги (роботи), передбачені договором про надання правової допомоги від 22.02.2023 адвокатом Новік В.І. були надані, а клієнтом прийняті.
Як зазначено в акті №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023, адвокат Новік В.І. надав послуги за договором про надання правової допомоги від 22.02.2023, які складають 10 год., а саме: надання юридичної консультації - 1 год., ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подача заяв про участь у режимі відеоконференції, підготовка до участі у судовому засіданні, участь у судових засіданнях Господарського суду Волинської області - 9 год.
Розмір адвокатського гонорару за 1 год. роботи - 2000 грн.; 10 год. х 2000 грн. = 20000 грн.
Як зазначено в акті №1 прийому наданих послуг від 15.09.2023, оскільки рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/280/23 позов було задоволено повністю, то гонорар успіху адвоката, який підлягає сплаті клієнтом додатково складає 10000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу адвокатами Манзар Т.В., Новік В.І. послуг професійної правничої допомоги при розгляді справи №903/280/23.
Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Представник відповідача заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. .
Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 по справі №914/2405/21 зазначив, що як вартість послуг з правової допомоги, так і порядок її визначення, перебувають у площині відносин клієнта та його адвоката, тоді як суд, вирішуючи питання про відшкодування цих витрат, перевіряє чи були такі послуги фактично надані та оцінює їх співмірність, розумність та пропорційність.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Враховуючи конкретні обставини цієї справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатами час, визначений представником позивача розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, наданої у справі №903/280/22, не відповідає критеріям розумності, співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Спір, який виник між сторонами у справі, для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягали застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Оглядом протоколів судових засідань, наявних у матеріалах справи, встановлено, що адвокат Манзар Т.В. приймала участь у судовому засіданні 03.05.2023, яке тривало 35 хв., адвокат Новік В.І. приймав участь у судовому засіданні 26.07.2023, яке тривало 20 хв., у судовому засіданні 13.09.2023, яке тривало 2 год.28 хв.
Таким чином, протоколами судових засідань не підтверджується участь адвокатів позивача у судових засіданнях по справі №903/280/23 тривалістю 9 год.
Також не обґрунтовано, які дії були вчинені представником позивача з метою підготовки до участі у судових засіданнях.
Виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, до стягнення з відповідача на користь позивача у зв'язку із задоволенням позову підлягає 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано той факт, що позивач значно перевищив заявлені витрати, порівнюючи із попереднім (орієнтовним) розрахунком.
У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складається, зокрема, із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать про перевищення позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу (60 000 грн.) у порівнянні з очікуваним її розміром (20000 грн.), що, на думку суду, є істотним перевищенням в розумінні частини шостої статті 129 ГПК України.
Відповідно до частини шостої статті 129 ГПК України позивач повинен був навести суду належне обґрунтування та довести те, що він станом на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу не міг передбачити розмір витрат на надання правових послуг у розмірі 60000 грн.
Проте, матеріали справи свідчать, що заява позивача від 18.09.2023 не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого перевищення.
Отже, позивачем не доведено суду обставин того, що йому про таке перевищення не було відомо під час заявлення попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат та він не міг передбачити вказаних обставин.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів щодо обґрунтованості перевищення суми, визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат, у суду немає правових підстав для стягнення суми, яка значно перевищує розмір, заявлений позивачем на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
При вирішенні судом питання про перевищення позивачем суми, визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат, врахована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №905/257/19.
Керуючись ч. 8 ст. 129, ст.ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву представника позивача - ТзОВ “Український мак” адвоката Новіка В.І. про розподіл судових витрат по справі № 903/280/23 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (с. Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український мак” (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, офіс 315, код ЄДРПОУ 40036514) 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду впродовж двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.09.2023
Суддя І. О. Якушева