ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" вересня 2023 р. Cправа № 902/962/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" (вул. Молодіжна, буд. 8, село Поліське, Коростенський район, Житомирська область, 11555)
до: Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" (село Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622)
про стягнення 341001,58 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" подано позов до Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" про стягнення 341001,58 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №18-03/19 ПЕ виконання послуг екскаватором від 18.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" заявлено до стягнення з Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" 341001,58 грн, з яких: 141200 грн - основного боргу; 94155,91 грн - пені; 40793,26 грн - 15% річних; 63440,41 грн - інфляційних втрат та 1412 грн - 1 % від суми заборгованості (штрафу).
Ухвалою суду від 20.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/962/23 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 17.08.2023.
Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій в межах підготовчого провадження, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2023, про що постановлено відповідну ухвалу від 17.08.2023.
На визначений час у судове засідання 19.09.2023 повідомлені належним чином учасники справи не з'явилися. Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення ухвали від 17.08.2023 до його електронного кабінету, яку відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа було доставлено 22.08.2023 о 18:18 год., вказана довідка долучена до матеріалів справи. Водночас 14.09.2023 на адресу електронної пошти суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" про здійснення розгляду справи по суті 19.09.2023 за його відсутності.
Поряд з цим таку ухвалу направлено відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, вручення якої 29.08.2023 підтверджується відомостями з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18.03.2019 між Оратівським дочірнім підприємством приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" (Виконавець, позивач) укладено Договір №18-03/19 ПЕ виконання послуг екскаватором (Договір), згідно із п. 1.1. якого Виконавець відповідно до умов даного Договору, зобов'язується виконати послуги екскаватором (з екіпажем) (далі за текстом - Техніка), а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх згідно даного договору.
Виконавець виконує послуги на підставі погоджених Сторонами заявок, які Замовник надсилає Виконавцю поштою, факсом тощо або узгоджує усно. Заявка повинна містити місце проведення навантажувальних робіт, назву кар'єра, орієнтовний об'єм робіт та інше (п.1.2. Договору).
Відповідно до пунктів 1.3., 1.4 Договору сторони домовились, що всі послуги екскаватором, виконані Виконавцем для Замовника, вважаються виконаними на підставі даного Договору. Виконавець відповідно до умов цього Договору зобов'язується надати послуги відповідно до пункту 1.1. на об'єктах Замовника.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість послуг екскаватора визначається в Специфікації до даного договору.
За змістом п. 2.3. Договору сторони погодили, що вартість та обсяг виконаних робіт за кожною Заявкою зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох календарних днів з моменту виконання Виконавцем зобов'язання. У разі систематичних робіт загальна вартість робіт зазначається в акті виконаних робіт (наданих послуг за кожні 15 календарних днів), який підписується повноважними представниками сторін в останній день 15-ти денного строку. У разі розірвання даного Договору акт виконаних робіт (наданих послуг) підписується Сторонами в останній день дії даного Договору. Підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) повноважним представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з боку Замовника.
Відповідно до пункту 2.4. Договору загальна вартість робіт за даним Договором визначається сумою всіх актів виконаних робіт (наданих послуг).
Пунктом 2.8. Договору сторони визначили, що Замовник проводить розрахунок на умовах 70% передоплати від загальної вартості робіт, обумовленої Сторонами в узгодженій Заявці, в термін до 5 (п'яти) банківських днів після підписання Заявки. Остаточний розрахунок проводиться Замовником згідно підписаного Сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг) на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту його підписання Сторонами.
Згідно із п. 4.6. Договору за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним Договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою), тобто в разі прострочення оплати понад шість місяців - нарахування пені не припиняється.
У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Замовник додатково сплачує Виконавцеві штраф у розмірі 1 (одного) % від суми заборгованості (п. 4.7. Договору).
Пунктом 4.8. Договору сторони погодили, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15 (п'ятнадцять) процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі.
Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодили збільшити до 3 (трьох) років тривалість позовної давності до вимог, що випливають з цього Договору, у тому числі про стягнення вартості Робіт, неустойки (штрафу, пені) (п. 4.9. Договору).
Керуючись ч. 6 ст. 236 Господарського кодексу України, Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п. 4.10. Договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання Сторонами. Якщо сторони до закінчення строку дії договору письмово не погодилися розірвати Договір, то він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 5.1. Договору).
Ціна послуг екскаватора відповідно до підписаної та скріпленої печатками сторін Специфікації № 1 від 18.03.2019, що є додатком № 1 до Договору, становить 1200 грн за годину з ПДВ (1000 грн без ПДВ).
На виконання умов Договору Виконавцем було надано послуги екскаватора за період березня - листопада 2019 року на загальну суму 1004400 грн з ПДВ, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконання робіт (надання послуг):
- №33 від 31.03.2019 на суму 99600 грн з ПДВ;
- №41 від 15.04.2019 на суму 140400 грн з ПДВ;
- №51 від 30.04.2019 на суму 94800 грн з ПДВ;
- №58 від 15.05.2019 на суму 91200 грн з ПДВ;
- №71 від 31.05.2019 на суму 79200 грн з ПДВ;
- №85 від 15.06.2019 на суму 104400 грн з ПДВ;
- №94 від 30.06.2019 на суму 66000 грн з ПДВ;
- №205 від 30.09.2019 на суму 31200 грн з ПДВ;
- №223 від 15.10.2019 на суму 106800 грн з ПДВ;
- №245 від 25.10.2019 на суму 44400 грн з ПДВ;
- №291 від 15.11.2019 на суму 85200 грн з ПДВ;
- №308 від 28.11.2019 на суму 61200 грн з ПДВ.
Як підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с. 25-54, т. 1), за виконані роботи відповідачем проведено частковий розрахунок на загальну суму 863200 грн.
Несплата решти вартості проведених робіт на загальну суму 141200 грн слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" із відповідним позовом до суду про стягнення з Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" 141200 грн основного боргу. Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 94155,91 грн - пені; 40793,26 грн - 15% річних; 63440,41 грн - інфляційних втрат та 1412 грн - 1 % від суми заборгованості (штрафу) внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
Окремо слід зазначити, що позивач звертався до Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" в порядку досудового врегулювання спору із вимогою про погашення заборгованості №850 від 06.12.2022, але доказів реагування відповідача на таку вимогу матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір №18-03/19 ПЕ виконання послуг екскаватором від 18.03.2019.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Як слідує з матеріалів справи, факт виконання позивачем робіт за Договором, як і факт прийняття їх відповідачем підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконання робіт (надання послуг) на суму 1004400 грн з ПДВ. При цьому за умовами п. 2.8. Договору передбачено, що остаточний розрахунок проводиться Замовником згідно підписаного Сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг) на протязі 5 (п'яти) днів з моменту його підписання Сторонами.
Однак в обумовлений строк повної вартості виконаних позивачем робіт Оратівське дочірнє підприємство приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" не сплатило, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов'язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16.
Водночас жодних заперечень відповідача щодо обсягів виконаних робіт за обопільно підписаними актами приймання-передачі робіт матеріали справи не містять.
З урахуванням здійснених відповідачем проплат, несплаченою залишається сума 141200 грн (1004400 грн - 863200 грн = 141200 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За відсутності у матеріалах справи доказів повної сплати відповідачем вартості виконаних за Договором робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" 141200 грн - основного боргу та про задоволення позову у цій частині.
Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 94155,91 грн - пені; 40793,26 грн - 15% річних; 63440,41 грн - інфляційних втрат та 1412 грн - 1 % від суми заборгованості (штрафу) внаслідок прострочення виконання зобов'язання за Договором зі сплати вартості проведених робіт.
Як встановлено фактичними обставинами справи, зобов'язання відповідача за Договором є простроченим, позаяк останній не здійснив остаточний розрахунок за виконані роботи в обумовлений у п. 2.8. Договору строк протягом п'яти календарних днів з моменту підписання Сторонами акта виконаних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Пунктом 4.8. Договору сторони погодили, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15 (п'ятнадцять) процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період розрахунків від суми несплачених за даним Договором коштів за кожну добу прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з моменту, коли оплата мала бути здійснена і до моменту остаточного розрахунку (включаючи день оплати, що підтверджується відповідною банківською випискою), тобто в разі прострочення оплати понад шість місяців - нарахування пені не припиняється.
У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Замовник додатково сплачує Виконавцеві штраф у розмірі 1 (одного) % від суми заборгованості (п. 4.7. Договору).
Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак за змістом п. 4.6. Договору сторони дійшли згоди, що в разі прострочення оплати понад шість місяців - нарахування пені не припиняється, а припиняється через 3 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п. 4.10. Договору).
Окрім того, за умовами п. 4.9. Договору тривалість позовної давності до вимог, що випливають з цього Договору, у тому числі про стягнення вартості Робіт, неустойки (штрафу, пені) збільшено до 3 (трьох) років.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" поданий позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних втрат за вірно визначений позивачем період прострочення з 04.12.2019 до 04.12.2022 на суму 141200 грн, судом встановлено, що такі нарахування є дещо меншими ніж розрахунки суду, відтак враховуючи принцип диспозитивності у господарському судочинстві, суд приходить до висновку щодо стягнення вказаних складових заборгованості у межах заявлених позовних вимог.
Що стосується пені, то визначені позивачем періоди її нарахування суперечать умовам укладеного Договору. Так, як вказувалося судом, в силу п.4.10 Договору неустойку сторони домовилися нараховувати протягом 3 років. Водночас, як встановлено судом з обставин справи, основний борг, що підлягає стягненню, враховуючи усі здійснені оплати, по хронології поставок фактично сформований з останніх двох накладних: №291 від 15.11.2019 на суму 85200 грн з ПДВ та №308 від 28.11.2019 на суму 61200 грн з ПДВ. А тому з огляду на виникнення прострочення з оплати по кожній із накладних після закінчення 5 календарних днів з моменту їх підписання, початок нарахування пені по ним є різним. Зокрема, враховуючи трирічний строк по накладній №291 від 15.11.2019 вірним періодом нарахування пені є 21.11.2019-21.11.2022 (на суму 80000 грн, оскільки частина заборгованості по ній погашена), а по накладній №308 від 28.11.2019 - 04.12.2019-04.12.2022 (на суму 61200 грн).
Таким чином, з огляду на зазначене, здійснивши відповідний розрахунок пені за вірні періоди, суд отримав вірний розмір пені в сумі 93614,54 грн, а тому пеня заявлена позивачем в надлишковій сумі 541,37 грн до задоволення не підлягає.
Крім того, арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу відповідно до п. 4.7. Договору в розмірі 1 % від суми заборгованості помилок не виявлено (141200 грн х 1% = 1412 грн).
Відтак заявлені складові заборгованості, окрім суми основного боргу, підлягають задоволенню у таких розмірах: 93614,54 грн - пені; 40793,26 грн - 15% річних; 63440,41 грн - інфляційних втрат та 1412 грн - штрафу.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5106,9 грн, решта - в сумі 8,12 підлягає віднесенню за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Оратівського дочірнього підприємства приватного виробничого комерційного підприємства "Укрпостач" (село Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622, код ЄДРПОУ 32387329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранрозробка" (вул. Молодіжна, буд. 8, село Поліське, Коростенський район, Житомирська область, 11555, код ЄДРПОУ 39215133) 141200 грн - основного боргу; 93614,54 грн - пені; 40793,26 грн - 15% річних; 63440,41 грн - інфляційних втрат; 1412 грн - штрафу та 5106,9 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У стягненні з відповідача 541,37 грн пені відмовити, у зв'язку із чим витрати на сплату судового збору в розмірі 8,12 грн залишити за позивачем.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відому суду адресу електронної пошти представника позивача Куцмиди В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повне рішення складено 29 вересня 2023 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Молодіжна, буд. 8, село Поліське, Коростенський район, Житомирська область, 11555;
3, 4 - відповідачу - село Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622; вул. Театральна, 68-А, село Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622.