Справа № 359/8147/23
Провадження № 3/359/3987/2023
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2023 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративні матеріали, що надійшли від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, за ч.1 ст.130 та ч. 2 ст.126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 15.09.2023 об'єднано справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 № 3/359/3988/2023, 359/8148/23 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та № 3/359/3987/2023, 359/8147/23 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в одне провадження та присвоєно унікальний номер - провадження № 3/359/3987/2023, справа № 359/8147/23.
12.08.2023 о 00 год. 10 хв. в с. Вороньків, вул. Центральна, водій керував автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, звужені зіниці очей, які не реагую на світло, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, дана подія зафіксована на броді-камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 12.08.2023 о 00 год. 10 хв. в с. Вороньків, вул. Центральна, водій керував автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобами, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення смс - повідомленням на номер телефону, який вказаний в протоколі, яке він отримав та розміщення оголошення на офіційному сайті суду: «https://bpm.ko.court.gov.ua». Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення слухання справи.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.1 статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи суд приходжу до наступних висновків.
Постановою «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 № 1306 визначено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735 про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11 листопада 2015 №1413/27858.
Відповідно до вказаної Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами поліції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно чинного законодавства огляд водія (іншої особи) з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів проводиться працівником поліції в присутності двох понятих (не можуть бути залучені як свідки працівники поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви). При цьому працівник поліції має одержати згоду особи на її огляд для встановлення стану сп'яніння з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів.
Згідно ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно п.2.5. Р. II Постанови КМУ України «Про правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001 водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення від 12.08.2023 серії ААД № 199670 та ААД № 199669, з якими правопорушник ознайомлений та які ним власноручно підписано, направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою про не отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідкою про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, диском з відеозаписом обставин вчинення правопорушень,.
Також, своїми діями, які виразились у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зазначене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, визначених п. п. 2.5, 2.1 а) ПДР України.
Таким чином слід дійти висновку, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, дані про особу правопорушника, матеріали справи, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення, та те, що тяжких наслідків не настало, його вік, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 має бути застосовано захід впливу у вигляді попередження з передачею його під нагляд батькам до досягнення ним 18 років.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24-1, 33, 34, 36, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, у скоєні правопорушень передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у вигляді передачі його під нагляд батькам до досягнення ним 18 років.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________.