Справа № 357/10726/23
3/357/5073/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олег Гребінь розглянувши об'єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.187 КУпАП,-
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 975884 від 27.06.2023 року: 27.06.2023 року у період часу з 09 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився на реєстраційну відмітку до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, чим порушив правила адміністративного нагляду встановлені щодо нього згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2023, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП.
Крім цього відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 975885 від 28.07.2023 року: 24.06.2023 у період часу з 09 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився на реєстраційну відмітку до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, чим порушив правила адміністративного нагляду встановлені щодо нього згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2023, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2023 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187 КУпАП об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань суду не надавав.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, суд також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, не цікавився про її хід, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 975884 від 27.06.2023 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 975885 від 28.07.2023 року, рапорта від 26.06.2023 та 19.06.2023, копію довідки про звільнення, копію паспорта, копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2023, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 187 КУпАП: порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі Національної поліції -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Суддя встановив, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2023 року відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік із встановленням таких обмежень:
- заборони залишати місце проживання щоденно, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
- заборони відвідування закладів, де дозволено продаж алкогольних напоїв на розлив;
- з'являтися на реєстрацію до Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, чотири рази на місяць, у період часу з 09:00 год. до 11:00 год.;
- заборони виїзду за межі міста без дозволу органів поліції.
Суддя встановив, що 17.06.2023 та 24.06.2023 у період часу з 09:00 год. по 11:00 год. ОСОБА_1 не з'явився на реєстрацію до Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.
Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів обставини, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.
Відповідно до ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187 КУпАП та підставі ч.2 ст.36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 187, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187 КУпАП та підставі ч.2 ст.36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ