Справа № 215/1469/23
2/215/1114/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,
за участю: прокурора - Гутнік Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Кривого Рогу за правилами спрощеного позовного провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Криворізької північної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 третя особа: філія «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача.
24.03.2023 керівник Криворізької північної окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: філія «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в якому просить суд ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради шкоду, заподіяну державі в розмірі 42130,77 грн.
Вказує, що згідно вироку Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2022 по справі №215/4649/21 відповідачем скоєно злочин, а саме здійснено порубку дерев в районі ставку «Титинський», який відноситься до урочища «Романівка», що територіально відноситься до територіальної громади Тернівського району м. Кривого Рогу, тобто в межах адміністративної території Криворізької міської ради. У зв'язку з тим, що Криворізька міська рада є уповноваженим органом на звернення до суду з метою стягнення шкоди завданої незаконною вирубкою дерев, прокурор вважає, що несвоєчасна несплата шкоди відповідачем може призвести до ненадходжень коштів до місцевого бюджету.
Уповноваженим органом, як орган контролю щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, на який покладено обов'язок постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження коштів, а саме грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, тому уповноважена звертатись до суду про стягнення відповідних коштів.
Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області направлялися листи, а саме 19.07.2022 за №04/58-6469вих-22, 06.10.2022 за №04/58-871вих-22 та 26.12.2022 за №04/58-10537вих-22 на адресу Криворізької міської ради, та 19.07.2022 за №04/58-6470вих-22 та 26.12.2022 за №04/58-10535вих-22 на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, з інформацією щодо набрання законної сили вироком суду відносно ОСОБА_1 , яким його визнано винувати у здійсненні незаконної вирубки лісу та завдані майнової шкоди.
Згідно відповідей Криворізької міської ради за 20.07.2022 №3986/12 (а.с.48-50), від 25.10.2022 №5693/12, від 09.01.2023 №12/25/160, та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 26.07.2022 №3-3657-, від 27.02.2023 №2350-23 матеріали про відшкодування шкоди не надходили, з позовною заявою про відшкодування шкоди не зверталися.
Заяви, клопотання учасників справи.
Прокурор Гутнік Є.В. у судовому засіданні, повністю підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю, вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку .
В судове засідання представник Криворізької міської ради Чернушкіна Г.В. не з'явилася, надала через канцелярію суду 26.04.2023 пояснення по справі та заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності їх представника.
В судове засідання представник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Братухін О.Ю. не з'явився, надав через канцелярію суду 06.06.2023 пояснення по справі та заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно повернутих поштових повідомлень, а.с. 191-192, 193-194, 207-208, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не надавав.
Представник третьої особи філії «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 10-00 год. 27.04.2023, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 26.09.2023 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, оскільки існує сукупність умов, передбачених нормами ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.07.2021 ОСОБА_1 вчинив кримінальне порушення, кваліфіковане за ч.1 ст. 246 КК України, а саме незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду. Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2022 по справі №215/4649/21 відповідача визнано винуватим та затверджено угоду від 19.07.2021 між прокурором та ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 08.08.2022 (а.с. 21-24)
Згідно протоколу огляду від 13.07.2021 та фототаблиць доданих до нього, вбачається, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 поблизу с. Романівка, неподалік ставка «Титинський», Тернівського району, м. Кривого Рогу (а.с. 26-39).
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 13.07.2021 встановлено обсяг лісопродукції, виявленої на місці вчинення правопорушення (а.с. 40-43).
Відповідно до розрахунку виконаного помічником лісничого ОСОБА_3 , від 13.07.2021 обчислено шкоду, заподіяну лісу ОСОБА_1 , незаконним вирубуванням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, в розмірі 42130,77 грн. (а.с 44).
Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області направлялися листи, а саме 19.07.2022 за №04/58-6469вих-22 (а.с. 45-47), 06.10.2022 за №04/58-871вих-22 (а.с.51-54) та 26.12.2022 за №04/58-10537вих-22 (а.с.58-61) на адресу Криворізької міської ради, та 19.07.2022 за №04/58-6470вих-22 (а.с. 64-66) та 26.12.2022 за №04/58-10535вих-22 (а.с.68-72) на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, з інформацією щодо набрання законної сили вироком суду відносно ОСОБА_1 , яким його визнано винувати у здійсненні незаконної вирубки лісу та завдані майнової шкоди.
Згідно відповідей Криворізької міської ради за 20.07.2022 №3986/12 (а.с.48-50), від 25.10.2022 №5693/12 (а.с. 55-57), від 09.01.2023 №12/25/160 (а.с.62-63), та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 26.07.2022 №3-3657-42 (а.с.67), від 27.02.2023 №2350-23 (а.с. 73) матеріали про відшкодування шкоди не надходили, з позовною заявою про відшкодування шкоди не зверталися.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає що позовну заяву слід задовольнити.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч.4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
В частині четвертій рішення від 08.04.1999 по справі №3-рп99 Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В ч.1 рішення Конституційний Суд констатував право прокурора або його заступника самостійно визначати і обґрунтовувати в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 по справі № 806/2361/18 представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 19.01.2021 у справі № 904/71/19, від 02.02.2021 у справі № 904/75/19, у справі №172/232/20 від 19.01.2022.
Судом встановлено, що Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області направлялися листи, а саме 19.07.2022 за №04/58-6469вих-22 (а.с. 45-47), 06.10.2022 за №04/58-871вих-22 (а.с.51-54) та 26.12.2022 за №04/58-10537вих-22 (а.с.58-61) на адресу Криворізької міської ради, та 19.07.2022 за №04/58-6470вих-22 (а.с. 64-66) та 26.12.2022 за №04/58-10535вих-22 (а.с.68-72) на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, з інформацією щодо набрання законної сили вироком суду відносно ОСОБА_1 , яким його визнано винувати у здійсненні незаконної вирубки лісу та завдані майнової шкоди.
Згідно відповідей Криворізької міської ради за 20.07.2022 №3986/12 (а.с.48-50), від 25.10.2022 №5693/12 (а.с. 55-57), від 09.01.2023 №12/25/160 (а.с.62-63), та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 26.07.2022 №3-3657-42 (а.с.67), від 27.02.2023 №2350-23 (а.с. 73) матеріали про відшкодування шкоди не надходили, з позовною заявою про відшкодування шкоди не зверталися.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2021 ОСОБА_1 вчинив кримінальне порушення, кваліфіковане за ч.1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду. Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2022 по справі №215/4649/21 відповідача визнано винуватим у порубці дерев і завданні збитків державі на 42130,77 грн. та затверджено угоду від 19.07.2021 між прокурором та ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 246 КК України. Вирок набрав законної сили 08.08.2022 (а.с. 21-24).
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування у встановленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 13.07.2021 встановлено обсяг лісопродукції, виявленої на місці вчинення правопорушення (а.с. 40-43).
Відповідно до розрахунку виконаного помічником лісничого ОСОБА_3 , від 13.07.2021 обчислено шкоду, заподіяну лісу ОСОБА_1 , незаконним вирубуванням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, в розмірі 42130,77 грн. (а.с 44).
Згідно протоколу огляду від 13.07.2021 та фототаблиць доданих до нього, вбачається, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 поблизу с. Романівка, неподалік ставка «Титинський», Тернівського району, м. Кривого Рогу (а.с. 26-39), тобто в межах адміністративної території Криворізької міської ради.
Так, статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Орган місцевого самоврядування, відповідно до ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.
Основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів, закріплені у ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні).
Відповідно до положень ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі і зараховується у відповідності до положень Бюджетного Кодексу України.
Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так, згідно з частиною першою статті 69-1 Бюджетного Кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування ( крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
На підставі листа Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області від 11.01.2023 №04-10-10/576 для зарахування надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності по Криворізькій міській територіальній громаді відкриті рахунки в розрізі районів міста Кривого Рогу, зокрема, по Тернівському району міста Кривого Рогу відкритий рахунок з реквізитами: отримувач ГУК у Дн-кій обл/Терн.р/24062100, код отримувача 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UА868999980333129331000004651.
Таким чином завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному співвідношенні.
Порушення інтересів держави (територіальної громади) полягає у ненадходженні до бюджетів місцевого самоврядування грошових стягнення на відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, що унеможливлює подальше відновлення зелених насаджень та реалізацію інших природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану природного середовища, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства.
За ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно із п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Отже, контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи.
Пунктами 2, 9, 10 розділу II «Функції інспекції» Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затверджену Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 1 червня 2021 р. № 254, визначено, що Держекоінспекція Придніпровського округу здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах. Держекоінспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (а.с. 125-132, 134).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» (зі змінами) здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження коштів за кодом класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників, покладено на Міндовкілля та Держекоінспекцію.
За п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно із ч. 1 ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до змісту ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Аналізуючи викладені норми права та враховуючи, що відповідача вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2022 по справі №215/4649/21 визнано винуватим за ч. 1 ст. 246 КК України, у порубці дерев і завданні збитків державі на 42130,77 грн., вирок набрав законної сили 08.08.2022, тому суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь Криворізької міської ради шкоди, заподіяної державі в розмірі 42130,77 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
З огляду на ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи результат вирішення спору, відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 2684 грн.
На підставі ст.ст. 13, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 1, 2, 65, 67, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 4, 5, 38, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Криворізької північної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до ОСОБА_1 третя особа: філія «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради шкоду, заподіяну державі в розмірі 42130,77 грн. (рахунок Тернівського району міста Кривого Рогу: отримувач ГУК у Дн-кій обл/Терн.р/24062100, код отримувача 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UА868999980333129331000004651).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено та підписано 29 вересня 2023 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Прокурор Криворізької північної окружної прокуратури: місцезнаходження за адресою: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Захисників Азовсталі, 3, який діє в інтересах:
Позивач: Криворізька міська рада, ЄДРПОУ: 04052169, місцезнаходження за адресою: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1.
Позивач: Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), ЄДРПОУ: 43877118, місцезнаходження за адресою: 50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: філія «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ЄДРПОУ 45039153, місцезнаходження за адресою: 49100, м. Дніпро, вул. Космічна, 35.
Суддя: