Справа № 199/7293/23
Провадження № 2-о/206/400/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участі секретаря с/з Лукінова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, де заінтересована особа ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
28.09.2023 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська в порядку ст. 31 ЦПК України надійшла цивільна справа окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, де заінтересована особа ОСОБА_2 . В обгрутування заяви, заявниця ОСОБА_1 зазначає, що вона раніше зустрічалась з ОСОБА_2 , 6 місяців тому відносини припинились, з тогу часу ОСОБА_2 почав переслідувати її, він систематично вривається у квартиру яку вона винаймає, вибиваючи двері та пошкоджує замки, у квартирі вчиняє сварки, наносить заявниці тілесні ушкодження, штовхає її, тягає за волосся, намагається бити так, щоб не залишились синці, погрожує фізичною розправою заявниці та її родичам, знищує її особисті речі, неодноразово пошкоджував електропроводку у квартирі, трощив лічильник, здійснював підпал. Одного разу ОСОБА_2 зустрів її і на вулиці та облив її окропом. Таким чином, ОСОБА_2 з травня 2023 року та по теперішній час систематично застосовує по відношенню до неї фізичне, економічне та психологічне насилля. Звернення до поліції результатів не дають, згідно з відповіддю Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Дніпропетровській області, заявниця здійснювала 14 викликів поліції. Однак кримінальні справи за заявами потерпілої не заводяться, не було також складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення за її заявами, навіть у присутності патрульних ОСОБА_2 поводиться зухвало, висловлюється нецензурною лайкою у її бік. У відповідь на адвокатський запит до відділення поліції № 1 надано безліч висновків ЖЕО та довідок про результат розгляду її звернень, за жодну зі своїх протиправних дій щодо неї ОСОБА_2 не поніс адміністративну або кримінальну відповідальність. ЇЇ подруга ОСОБА_3 будучи свідком домашнього насильства, яке вчиняв відносно неї ОСОБА_2 також зверталась із заявою до поліції, внаслідок цього звернення було складено адміністративний протокол за наслідками розгляду якого, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 199/4768/23 було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУйАП та накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 7 (сім) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень. Через вказані дії ОСОБА_2 заявниця відчуває повну незахищеність, побоюється за своє життя та здоров'я, адже ОСОБА_2 і в день і в ночі вривається в квартиру, яку вона винаймає та вчиняє відносно неї протиправні дії. Переслідування тривають вже тривалий час та ОСОБА_2 не має наміру зупинятись. Прояви агресії ОСОБА_2 по відношенню до неї призвели до психологічної травми, заявниця відчуває панічні атаки, побоюється пересуватись вулицями та знаходитись у квартирі котру винаймає. ОСОБА_2 тричі вибивав двері у квартирі, більше 30 разів пошкоджував електропостачання у квартирі, майже щодня надсилає погрози по телефону та щонайменше декілька разів на тиждень завдає їй фізичного болю, переслідує її, залякує, ображає нецензурною лайкою. ОСОБА_2 вчиняє психологічне насильство відносно заявника - тобто насильство, пов'язане з дією на її психіку шляхом словесних образ, погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе. ОСОБА_2 систематично, протягом тривалого часу вчиняє фізичне насильство відносно неї, а саме своєї колишньої цивільної дружини - тобто умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності. Враховуючи викладене, просила видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього терміном 6 (шість) місяців наступні обов'язки: заборонити наближатися на 500 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , та за адресою її реєстрації АДРЕСА_2 та інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 за номерами телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявниця в судовому засіданні підтвердила обставини викладені нею у заяві, а також зазначила, що вказані дії ОСОБА_2 вчиняє систематично по відношенню до неї, що не дає їй жити власним життям. Також зазначила, що не одноразово зверталась до органів поліції з цього приводу, проте будь-яких заходів щодо протиправних дій останнього співробітниками поліції вжито не було, скарг з цього приводу до відповідних органів вона не подавала. Окрім того вказала, що вона перебувала з ОСОБА_2 у близьких відносинах, але перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою людиною. Просила суд задовольнити заяву та видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 двічі в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи телефонограми.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши заявника процесу, дослідивши письмові докази, суд приходить до переконання про відмову у видачі обмежувального припису.
Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч.1. ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти) (ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. За з п. 7 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч.3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п.9 ч.1 ст.1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Таким чином, зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно із ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу. Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З матеріалів справи вбачається, що заявник зверталася неодноразово із заявами-викликами до правоохоронних органів про вчинення кривдником насильства, однак при проведенні перевірки вказаних заяв співробітниками поліції не було встановлено даних які могли вказувати на наявність кримінального правопорушення вчиненого кривдником ОСОБА_2 , що підтверджується довідками за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 (а.с.19-22).
Також як встановлено з висновків складених дільничними офіцерами поліції СП ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, від ОСОБА_1 надходили повідомлення, щодо вчинення протиправних дій ОСОБА_2 , за вказаними повідомленнями було здійснено виїзди працівниками поліції за місцем мешкання заявниці, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході перевірки яких заявниця просила відмінити вказані виклики, оскільки чоловік вже пішов або нею були отримані письмові заяві в яких, остання просить щодо її звернень ні яких дій не проводити, так як вона розібралась самостійно (а.с.8-13).
Як вбачається із наданих заявником матеріалів на підтвердження обставин викладених у її заяві про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , рішень щодо притягнення останнього за вчинення ним протиправних дій відповідними органами не прийнято.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Так, за змістом поданої заяви заявник посилається на те, що її колишній хлопець з яким вона перебувала у близьких стосунках, тобто кривдник постійно застосовує до неї психологічне та економічне насильство в сім'ї. Проте, як вбачається з матеріалів справи, факт насильства викладений виключно у заяві заявника, з посиланням на її звернення до правоохоронних органів за результатами яких не ухвалено жодного рішення.
Свідок ОСОБА_3 заявлена заявницею в судове засідання не з'явилася.
Інших доказів, на підтвердження зазначених обставин у заяві, щодо психологічного та економічного насильства вчиненого відносно ОСОБА_1 матеріали заяви не містять. Щодо посилань заявниці на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 199/4768/23, на підставі якої було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУйАП, накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 7 (сім) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень, суд зазначає, що не приймає її до уваги, оскільки потерпілою особою у вказаній справі є ОСОБА_3 , а не заявниця ОСОБА_1 .
Беручи до уваги наведені обставини, на які посилаються заявник, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Керуючись ст.ст. 19, 76-77, 265, 273, 293, 294, 350-5 - 350-6 ЦПК України, суд,- У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, де заінтересована особа ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного судом протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2023
Головуючий суддя О.В. Поштаренко