ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/20/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.
розглянув матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мурмили Василя Зіновійовича, АДРЕСА_1
про: стягнення 401 790 грн 14 коп., з яких: 366 666 грн 67 коп. - заборгованість по тілу кредиту та 35 123 грн 47 коп. - заборгованість по відсотках.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської область ( у складі судді Стопник С.Г.) від 19.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.02.2023. Позивач повідомлений про дату та час судового засідання, а ухвала направлена відповідачу повернулася по причині «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалами суду від 20.02.2023 та 03.03.2023, враховуючи неявку представників сторін, подане представником відповідача (адвокат Сампара Н.М., ордер серії ВО №1048027 від 03.03.2023) клопотання №б/н від 03.03.2023 ( вх.№1887 від 03.03.2023) про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання відповідно на 03.03.2023 та 10.03.2023. Позивач повідомлений про дату та час судових засідань, а ухвали направлені відповідачу повернулися по причині «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою суду від 10.03.2023, враховуючи подане представником відповідача (адвокат Сампара Н.М.) клопотання №б/н від 09.09.2023 (вх.№2101 від 10.03.2023) про розгляд справи в загальному позовному проваджені, постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено у справі підготовче засідання на 24.03 2023. Позивач повідомлений про дату та час судового засідання, а ухвала направлена відповідачу повернулася по причині «адресат відсутній за вказаною адресою».
Розпорядженням керівника апарату від 21.03.2023, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи звільнення судді Стопник С.Г., у зв'язку із поданням заяви про відставку (рішення Вищої ради правосуддя за №206/0/15-23 від 14.03.2023 ), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №921/20/23 між суддями, відповідно до якого справу передано на розгляд суду у складі судді Стадник М.С.
Ухвалою суду від 27.03.2023, у складі судді Стадник М.С., прийнято матеріали справи до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2023, позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а ухвала, надіслана на адресу відповідача відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" "не вручена під час доставки".
Ухвалами суду від 28.04.2023 та 23.05.2023, враховуючи подані представником відповідача (адвокат Сампара Н.М.) відзив на позовну заяву №б/н від 28.04.2023 (вх. №3645 від 28.04.2023), клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву №б/н від 28.04.2023 (вх. №3651 від 28.04.2023) та клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 23.05.2023 (вх. №4429 від 23.05.2023), позивачем відповідь на відзив №б/н від 02.05.2023 (вх. №4064 від 11.05.2023), відкладено судові засідання відповідно до 23.05.2023 та 16.06.2023, позивач повідомлений про дату і час судових засідань, а ухвали надіслані на адресу відповідача відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" "не вручені під час доставки".
Ухвалою суду від 16.06.2023, враховуючи подане представником відповідача (адвокат Сампара Н.М.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 16.06.2023 (вх. №5184 від 16.06.2023) та для надання можливості виконати нею вимоги ухвал суду від 27.03.2023, 28.04.2023 та 23.05.2023 щодо подання Договору про надання правової допомоги №б/н від 21.11.2022, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2023, позивач повідомлений про дату і час судового розгляду (26.06.2023), а ухвала надіслана на адресу відповідача "не вручена під час доставки" відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта.
Ухвалами суду від 07.07.2023 та 08.08.2023, враховуючи подані представником позивача (Вертас М.М.) заяву про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами №б/н від 26.06.2023 (вх. №5584 від 30.06.2023) та представником відповідача (адвокат Сампара Н.М.) клопотання про відкладення розгляду справи №б/н від 08.08.2023 (вх.6481 від 08.08.2023), відкладено судове засідання відповідно на 08.08.2023 та 29.08.2023, позивач повідомлений про дату і час судових засідань, а ухвали надіслані на адресу відповідача відповідно до відстеження на офіційному сайті "Укрпошта" "не вручені під час доставки".
Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).
Представник позивача (Вертас М.М.) у прохальній частині позовної заяви №2815/0-05 від 29.12.2022 та заяві №б/н від 26.06.2023 (вх. №5584 від 30.06.2023) висловилась щодо розгляду справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача (адвокат Сампара Н.М.) подала клопотання без номера та дати (вх.№7028 від 29.08.2023) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором №1076/В/2021 від 29.11.2021 щодо погашення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по основному боргу - 366 666,67грн та заборгованість по відсотках - 35 123,47грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач в порядку п. 2.7 Кредитного договору надіслав лист-вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена без виконання. Щодо твердження відповідача, що на невиконання зобов'язань за договором вплинуло введення військового стану, то останнім не надано письмових повідомлень позивача про форс-мажорні обставини та докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України введення воєнного стану як форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання позичальником зобов'язань за Договором шляхом видачі відповідного сертифіката, при цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах від 23.07.2019 у справі №826/7997/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 19.08.2022 у справі №908/2287/17. Просить позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, при цьому посилається на наступне: - кінцевий строк виконання договору не наступив, а саме кінцева дата виконання зобов'язання за Кредитним договором №1076/А/2021 - 28.04.2024; - видом діяльності ФОП Мурмили В.З. є роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, а введення Указом Президента України №64/2022 в країні з 24.02.2002 воєнного стану, втрата робочих місць та ріст курсу валют негативним чином вплинули на платоспроможність населення, що поза розумним сумнівом спричинило фактичне припинення господарської діяльності; - Торгово-промислова палата України 28.02.2022 видала документ від №2024/02.0.1, який адресувала всім, кого це стосується і яким підтвердила існування форс-мажорної обставини військової агресії Російської федерації проти України та введення воєнного стану в Україні ( універсальний сертифікат), при цьому сертифікат ТПП України є не єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин - обставини форс-мажору можуть доводитися будь-якими доказами (правова позиція Верхового Суду у постанові від 21.07.2021 у справі №921/3323/20); форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжують виконання зобов'язання лише для однією із сторін. Просить в позові відмовити.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023 та №451/2023 від 26.07.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.
Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:
- між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Мурмилою Василем Зіновійовичем (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, 03.01.2023 внесено запис про припинення підприємницької діяльності, при цьому враховуючи, що правовідносини сторін як таких, виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу ФОП не припинилися, спір належить до господарської юрисдикції ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18) (далі - Позичальник) укладено 29.11.2021 Кредитний договір №1041/В/2021 ( далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Банк зобов'язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (далі - Кредит) у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним ( п. 1 Кредитного договору);
- Банк видає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта Кредиту: 400 000,00 грн; призначення Кредиту: поповнення обігових коштів; процентна ставка: - 23,90%; дата повернення Кредиту: 28.11.2024; порядок видачі Кредиту: безготівково на поточний рахунок Позичальника; графік повернення Кредиту: згідно графіка погашення кредиту оформленого Додатком №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною (2.1 Кредитного договору);
- Банк має право відмовити у виплаті Позичальнику Кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту зокрема у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених Договором ( п. 2.7 Кредитного договору);
- Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Договором та/або Додатками до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесення готівки в касу Банку ( п. 4.1, п. 4.2 Кредитного договору);
- Банк у випадках, передбачених п. 2.7 Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника, який зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Договором ( пп. 4.8, 4.9 Кредитного договору);
- договір набуває чинності з дня підписання його обома Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п.10.1 Кредитного договору);
- будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з Договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної сторони, що зазначені в Договорі, або іншу адресу, про яку відповідна сторона письмово повідомить іншу. Адреса позичальника зазначена у цьому Договорі, вважається належною для листування, якщо Позичальником письмово не повідомлено про інше ( п.12.1 Кредитного договору).
Відповідно до Додатку 1 до Кредитного договору, Позичальник сплачує кредит до останнього числа місяця починаючи 31.12.2021 до 28.11.2024 рівними платежами основної суми кредиту в розмірі 11 111,11грн та проценти за користування кредитом, згідно графіку.
Банк на виконання умов Кредитного договору надав Позичальнику кредит в сумі 400 000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №1002672 від 29.11.2021.
Відповідач допустив прострочення платежів згідно графіку, що підтверджується виписками по рахунку позичальника на яких обліковується тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, а саме останній платіж здійснено 01.11.2022.
Банк, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку по поверненню кредитних коштів, направив 30.11.2022 останньому вимогу №2319/0-05 від 24.11.2022 про дострокове виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором у сумі 391 079,40грн, з яких: 311 111,12 грн - строкова заборгованість по тілу кредиту, 21 576,04 - строкова заборгованість за нарахованими процентами, 55 555,55грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 2 836,69грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, протягом десяти робочих днів з моменту отримання вимоги. На підтвердження доказів направлення відповідачу вимоги за адресою, яка зазначена у Кредитному договорі та відповідає даним витягу з ЄДР (вул. Б.Лепкого 9/96, м. Тернопіль, 46024), позивачем надано опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення проте, кореспонденція, відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошта, повернута 08.12.2022 на адресу Банку по причині “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошта.
Невиконання грошових зобов'язань стало підставою для звернення до суду .
Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Відповідно до ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц, положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення усієї суми кредиту згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються, оскільки кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, оскільки звернення з позовом про стягнення повної суми кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
Відповідно до п.18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи підтверджено:
- отримання відповідачем кредиту по Кредитному договору 1076/В/2021 від 29.11.2021 на суму 400 000,00 грн підтверджено меморіальним ордером №1002672 від 29.11.2021 та виписками по рахунках, що не заперечується відповідачем;
- згідно умов Кредитного договору кінцевий термін (строк) кредитування Позичальника встановлений до 28.11.2024;
- АТ Акціонерно-комерційний банк «Львів», відповідно до п. 2.7 Кредитного договору, направивши 30.11.2022 Позичальнику вимогу про дострокове погашення Кредиту у разі не сплати суми простроченої заборгованості по кредиту та відсотках за кредитом протягом 10 робочих днів з дати отримання вимоги, встановив кінцевий термін для їх виконання до 22.12.2022 ( 08.12.2022 (дата відмітки підприємством поштового зв'язку про повернення кореспонденції по причині «за закінченням терміну зберігання» (відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси) + 10 робочих днів).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу та виписок по рахунках станом на дату звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість: 366 666 грн 67 коп. - заборгованість по основному боргу та 35 123 грн 47 коп. - заборгованість по відсотках за період з 01.03.2022 по 14.12.2022 (кінцевий термін нарахування Банком відсотків), враховуючи, що банк змінив кінцевий термін виконання зобов'язань Позичальником (22.12.2022), вищезазначені норми законодавства та судову практику, таке нарахування відсотків є правомірним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені по суті відповідачем, враховуючи, що останній був обізнаний про розгляд справи (надання представником відзиву на позов та заяв з процесуальних питань), але доказів погашення боргу чи причини порушення строків повернення коштів згідно графіка, не надав.
При цьому, суд приймає до уваги посилання відповідача на повідомлення №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) на сайті в мережі Інтернет, адресоване «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Незважаючи на висновок Торгово-промислової палати України, який стосується всіх, відповідач має довести настання таких обставин саме для нього, що такі стали підставою для невиконання грошових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №908/1198/22 ).
Відповідач не надав жодного доказу, що саме через форс - мажорні обставини він не мав можливості виконувати грошові зобов'язання по сплаті чергових платежів по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом, не повідомив позивача про настання таких, а тому його посилання на такі обставини є голослівними.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач звернувся з вимогами з врахуванням обмежень встановлених п.18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми ( ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги, що фізична особа - підприємець Мурмила Василь Зіновійович 30.01.2023 припинив підприємницьку діяльність, однак його зобов'язання під час здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця перед позивачем виникли з господарського договору та не припинились із втратою ним статусу фізичної особи-підприємця, то позовні вимоги підлягають стягненню з фізичної особи ОСОБА_1 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.01.2020 у справі №909/454/19).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку “Львів” ( вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, ідентифікаційний код 09801546 ) 366 666 (триста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. - заборгованості по основному боргу, 35 123 (тридцять п'ять тисяч сто двадцять три) грн 47 коп. - заборгованість по відсотках та 6 026 ( шість тисяч двадцять шість) грн 90коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25 вересня 2023 року.
Суддя М.С. Стадник