ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"28" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4216/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., , розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом Одеської обласної прокуратур; (вул. Пушкінська, 3,м.Одеса,Одеська область,65026, код ЄДРПОУ: 03528552 )
в особі, якою є Одеська обласна державна (військова) адміністрація; код ЄДРПОУ: 00022585 проспект Шевченка. 4, м. Одеса. 65032
до відповідача: Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (вул. Незалежності, буд.2,Окни,Подільський район, Одеська область,67900, Код ЄДРПОУ 04379924)
Військова частина НОМЕР_1 ( Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 )
про визнання незаконним та скасування рішення,усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом скасування державної реєстраці 112905,39 грн.;
ВСТАНОВИВ :
27.09.2023р. за вхідним № 4771/23 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної (військової) адміністрації до відповідача - Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача - військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 про визнання незаконними та саксування рішення сесії, усунення перешкод права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та зобов"язання повернути земельну ділянку.
Разом з позовною заявою прокурором у встановленому порядку подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд
- накласти арешт на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 загальною площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташовану на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області;
- заборонити Окнянській селищній раді Подільського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду, тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташованої на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.
Розглянувши заяву Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову суд дійшов висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, у даному випадку, з урахуванням правової природи вимог позовної заяви, судом, під час вирішення питання про забезпечення позову має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як арешт майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (такої правової позиції дотримано касаційним судом у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 року у справі № 925/77/20).
Адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 р. у справі № 916/2786/17).
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
До того ж, заявник самостійно обирає конкретний вид забезпечення позову, а суд дає тільки оцінку його співмірності заявленим позовним вимогам.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Так, у даному випадку прокурор просить
- накласти арешт на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 загальною площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташовану на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області;
- заборонити Окнянській селищній раді Подільського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду, тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташованої на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.
Суд зазначає, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зменшення його вартості. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021р. у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021р. у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021р. у справі № 908/1487/21 (908/1624/21)).
Під час вирішення питання про забезпечення позову шляхом арешту, судом встановлюються обставини чи піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна, у даному випадку, має стосуватись майна, що належить до предмета спору. При цьому, також встановлюється, чи такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного суду від 14.08.2018р. у справі № 916/10/18, від 13.10.2020р. у справі №917/273/20, від 16.02.2021р. у справі №910/16866/20, від 09.06.2021р. у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).
Дослідивши викладені прокурором доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшла висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони Окнянській селищній раді Подільського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду, тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташованої на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.
При цьому, суд зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 (загальною площею 1,2000 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231, розташовану на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області) наразі сформована, тобто існує як об'єкт цивільних правовідносин, тому права власності чи користування на неї можуть у будь-який час перейти до третіх фізичних чи юридичних осіб.
В такому випадку, у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом Одеської обласної прокуратури, яка діє на захист інтересів держави, буде неможливим, оскільки таке рішення суду буде безпосередньо зачіпати майнові права набувача прав на цю земельну ділянку.
Враховуючи викладене, а також обставини формування спірної земельної ділянки обґрунтованим є накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 загальною площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташовану на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.
Забезпечення позову в даному випадку, виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову, в тому числі, з ініціативи суду, господарський суд, має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статтей 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити у поданій заяві, відповідають предмету позовних вимог, з якими заявник звернувся до суду.
Суд зазначає, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, ч.6 ст.140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову (вхідний № 4771/23 від 27.09.2023р.) у справі № 916/4216/23 за позовом Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної (військової) адміністрації до відповідача - Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача - військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 про визнання незаконними та саксування рішення сесії, усунення перешкод права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та зобов"язання повернути земельну ділянку - задовольнити.
2. З метою забезпечення позову у даній справі
- накласти арешт на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 загальною площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташовану на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області;
- заборонити Окнянській селищній раді Подільського району Одеської області, а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об'єднання, передачі у власність або в оренду, тощо земельної ділянки із кадастровим номером 5123184900:01:002:0360 площею 1,2000 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2368509451231), розташованої на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.
Стягувач: Одеська обласна прокуратура ( 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська,3, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 03528552)
Боржник: Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області ( Код ЄДРПОУ 04379924, вул.Комарова,2, смт. Окни, Подільський район, Одеська область, 67900)
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 29.09.2026
Дата підписання даної ухвали та набрання законної сили 28.09.23р. та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку до Південно-Захвдного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна