ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2023 р. Справа № 923/1313/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227),
до відповідача: Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології" (73000, м. Херсон, вул. Д.Ульянова, буд. 66-А; код ЄДРПОУ 22745717),
про повернення авансу та стягнення штрафних санкцій.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
В провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа № 923/1313/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача суму авансу у розмірі 52998,85 грн, суму пені у розмірі 28453,78 грн, суму штрафу у розмірі 17471,61 грн, суму відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн.
Зазначена справа не була розглянута Господарським судом Херсонської області через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та окупацією міста Херсон збройними силами Російської Федерації.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.
Надалі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, справа № 923/1313/21 була передана на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2023 суд прийняв справу № 923/1313/21 до провадження судді Нікітенка С.В, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Зобов'язано відповідача повідомити суду офіційну електронну адресу та (або) адресу електронної пошти в порядку ст.ст. 6, 162, 165 ГПК України. Повідомлено учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом на електронні адреси сторін, які зазначені в матеріалах справи.
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідачем не було повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом, також, враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Від сторін у справі жодних заяв або клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на 28.09.2023 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Матеріали справи свідчать, що Приватне акціонерне товариство „Національна енергетична компанія „Укренерго” є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р „Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія „Укренерго” у приватне акціонерне товариство”.
Національна енергетична компанія „Укренерго” є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК „Укренерго”.
29 грудня 2018 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - замовник або позивач) і Командитним товариством Науково-впроваджувальною фірмою "Нові технології" (надалі - виконавець або відповідач) укладено договір №09-6/3387-18, за умовами п. 1.1. якого предмет закупівлі - ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Розробка документації із землеустрою, подача на внесення до Державного земельного кадастру та отримання витягів з Державного земельного кадастру згідно розробленої документації землеустрою, подача на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки під ПЛ Південної ЕС на території Одеської області Інв. № 13335, Інв. № 70008, Інв. № 12214, Інв. № 11132, Інв. № 12212, Інв. №11131, Інв. № 12499, Інв. № 13330 71300000-1 Інженерні послуги.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору, виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці документації із землеустрою, подачі на внесення до Державного земельного кадастру та отриманню витягів з Державного земельного кадастру згідно розробленої документації землеустрою, подачі на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отриманню витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки під ПЛ Південної ЕС на території Одеської області Інв. №13335, Інв. №70008, Інв. №12214, Інв. № 11132, Інв. № 12212, Інв. №11131, Інв. № 12499, Інв. № 13330 (далі - документація із землеустрою), а Замовник зобов'язується прийняти належно виконані роботи і здійснити оплату на умовах визначених цим Договором.
Загальна вартість робіт (ціна Договору) за цим Договором становить 264994,26 грн без ПДВ (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 26 коп). Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 2), що складається на підставі погодженого сторонами розрахунку вартості (додаток 3) (п. 2.2. Договору).
Згідно умов п. 2.8. Договору, у разі порушення договірних зобов'язань з вини Виконавця всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними Актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника, з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, в розмірі облікової ставки НБУ, за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Виконавця незалежно від того, припинені зобов'язання за Договором на дату отримання вимоги Замовника чи ні.
Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.01.2020. Початок робіт - з дати укладення Договору, термін виконання робіт до 31.12.2019 (п. 4.1., п. 4.2. Договору).
Відповідно до умов п. 5.3. Договору, зокрема, за порушення строків виконання робіт, Виконавець сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
В подальшому сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до Договору, в тому числі, щодо визначення ціни договору, до Календарного графіку виконання робіт - щодо строків виконання етапів робіт.
Зокрема, додатковою угодою № 1 від 01.10.2019 до договору № 09-6/3387-18, у зв'язку із перетворенням Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" до преамбули та тексту договору внесено зміни, за якими ДП "НЕК "Укренерго" замінено на НЕК "Укренерго" та змінено реквізити замовника.
Додатковою угодою № 2 від 26.12.2019 до договору № 09-6/3387-18, внесено зміни:
- щодо реквізитів виконавця;
- загальна вартість робіт (ціна договору) становить 249594,56 грн без ПДВ;
- договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020;
- початок робіт з дати укладання Договору, термін виконання робіт до 30.11.2020.
- додаток № 1 „Завдання на виконання робіт” до Договору викладено в редакції додатку № 1 до додаткової угоди № 2;
- додаток № 2 „Кошторис” до Договору викладено в редакції додатку № 2 до додаткової угоди № 2.
Додатковою угодою № 3 від 15.12.2020 до договору № 09-6/3387-18, внесено зміни:
- виконавець виконує роботи до 30.06.2021;
- договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.07.2021;
- початок робіт з дати укладання Договору, термін виконання робіт до 30.06.2020.
- додаток № 1 „Завдання на виконання робіт” та додаток № 3 „Розрахунок вартості” до Договору викладено в новій редакції, що додано до додаткової угоди № 3.
Крім того, на виконання умов п. 2.5. Договору позивач платіжним дорученням № 91 від 26.03.2019 перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 52 998,85 грн.
Листами від 16.03.2021 № 01/10214, від 13.04.2021 № 01/14889, від 23.04.2021 № 01/16746, від 28.04.2021 № 01/17431, від 30.04.2021 № 01/17947, від 05.05.2021 № 01/18174, від 12.05.2021 № 01/19320, від 31.05.2021 № 01/22335, від 02.06.2021 № 01/22793 та від 07.06.2021 № 01/23474 відповідача повідомлено про неякісну підготовку документів, які надаються виконавцем до НЕК „Укренерго”, а також про те, що станом на червень 2021 року НЕК „Укренерго” не отримано документально підтверджених результатів робіт по жодній земельній ділянці.
Відповідач листами від 18.06.2021 № 2988/06 та від 22.06.2021 № 2992/06 звернувся до НЕК „Укренерго” з пропозицією щодо внесення змін до Договору та продовження терміну виконання робіт та дії Договору з наданням обґрунтування не підтвердженого належними та допустимими доказами, про що відповідача повідомлено листами від 02.07.2021 № 01/27931 та від 06.07.2021 № 01/28390.
Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології" листом від 23.06.2021 № 2994/06 намагалось частково здати роботи за договором, надіславши до Замовника 9 витягів з Державного земельного кадастру, 14 витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рахунок-фактуру № СФ-0000021 та акт приймання-передачі робіт № 24061 щодо сплати 196595,71 грн без ПДВ за виконані роботи по Договору.
Листом від 02.07.2021 № 01/27929 Виконавцю надано обґрунтовану відмову у підписанні акта приймання-передачі робіт № 24061 через відсутність в Договорі процедури поетапної або часткової оплати за виконані роботи.
Разом з цим, позивач на адресу відповідача направив претензію про повернення авансового платежу, сплату пені та штрафу у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором. Претензія отримана відповідачем, але відповіді чи грошових коштів на користь позивача сплачено не було.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено виконання умов Договору, стороною якого є суб'єкт господарювання, який належить до державного сектору економіки. За порушення строку виконання такого зобов'язання, чинним законодавством та умовами Договору передбачена господарсько-правова відповідальність для порушника зобов'язання.
За порушення виконання відповідачем договірних зобов'язань позивачем було нараховано суму пені у розмірі 28453,78 грн, суму штрафу у розмірі 17471,61 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн, суму відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн та заявлено про необхідність повернення авансу у розмірі 52998,85 грн.
Таким чином, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 120946,01 грн.
Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідач обов'язок по сплаті заборгованості не виконав.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір підряду.
Так, у відповідності до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).
За частиною 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Безпосередньо обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, урегульований положеннями статті 853 ЦК України. Так, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1).
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 09-6/3387-18, 26.03.2019 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 52998,85 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 91 (т.1, а.с.21).
Таким чином відповідач повинен був виконати роботи у встановлений Договором строк з урахуванням додаткової угоди № 3, а саме до 30.06.2021.
В свою чергу відповідачем на виконання умов Договору землевпорядні роботи на загальну суму 249594,56 грн у визначений договором строк не виконані, чим останній допустив порушення статті 193 ГК України та умов укладеного Договору. Підписані між сторонами акти приймання-передачі відсутні.
Тобто, на виконання умов п. 2.5. Договору позивач платіжним дорученням № 91 від 26.03.2019 перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 52998,85 грн, що в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань відповідно до п. 2.8. Договору підлягає поверненню протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги позивачу з урахуванням індексу інфляції та процентів в розмірі облікової ставки НБУ за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок відповідача незалежно від того, припинення зобов'язання за Договором на дату отримання вимоги відповідачем чи ні.
Відповідач не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив невиконання робіт за договором, чим порушив взяте на себе зобов'язання та не довів зворотного.
Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що у останнього існує заборгованість, по поверненню авансового платежу у розмірі 52998,85 грн.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми авансового платежу, відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми авансового платежу у розмірі 52998,85 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 28453,78 грн, суми штрафу у розмірі 17471,61 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн та суми відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов'язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, Постанові КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19 та постановах Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 916/804/17 та Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16.
У пункті 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:
- пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання,
- до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності
Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; вона стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Умовами п. 2.8. Договору встановлено, що у разі порушення договірних зобов'язань з вини Виконавця всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними Актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника, з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, в розмірі облікової ставки НБУ, за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Виконавця незалежно від того, припинені зобов'язання за Договором на дату отримання вимоги Замовника чи ні.
У пункті 5.3 Договору сторони встановили відповідальність відповідача за порушення строків виконання робіт, Виконавець сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Оскільки Позивач, як слідує зі Статуту, є підприємством, яке належить до державного сектору економіки, то нарахування штрафних санкцій за статтею 231 ГК України є правомірним.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені у розмірі 28453,78 грн, суми штрафу у розмірі 17471,61 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн та суми відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн (т. 1, а.с. 94-96), суд вважає його обґрунтованим.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 28453,78 грн, суми штрафу у розмірі 17471,61 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн та суми відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології" (73000, м. Херсон, вул. Д.Ульянова, буд. 66-А; код ЄДРПОУ 22745717) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) суму авансу у розмірі 52998,85 грн, суму пені у розмірі 28453,78 грн, суму штрафу у розмірі 17471,61 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 7907,30 грн, суму відсотків за користування авансом у розмірі 14114,47 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення складено 28 вересня 2023 р.
Суддя Нікітенко С.В.